Лідери зосереджуються на концепції так званих "сил запевнення" ("сил підтримки"), які мають стати центральним елементом гарантій безпеки, що надаються Європою післявоєнній Україні, але диявол криється в деталях, і деталей здебільшого бракує, повідомляє Euractiv, пише УНН.
Деталі
Саміт президента США Дональда Трампа з європейськими лідерами в понеділок викликав бурхливу дипломатичну активність щодо пропозиції гарантій безпеки напередодні тристоронньої зустрічі США-росія-Україна, яка потенційно має відбутися протягом наступних двох тижнів.
Ідею "сил запевнення" ("сил підтримки") вперше висунув президент Франції Еммануель Макрон на початку 2024 року, що отримало підтримку від його британського колеги Кіра Стармера. Ця пропозиція передбачала менше 30 000 військовослужбовців, з акцентом на повітряну та морську оборону.
Такі сили "ймовірно, вимагатимуть десятків тисяч солдатів на місцях одночасно, що являтиме собою значне зобов'язання, яке європейські держави будуть намагатися підтримувати самостійно", сказала Euractiv експерт з військової науки британського аналітичного центру RUSI Натія Сескурія.
І очевидно, що кермо будь-якої такої ініціативи буде залишено за Європою та її "коаліцією охочих", зауважує видання.
Трамп вже виключив можливість присутності американських військ в Україні. Натомість він очікує, що європейці висадяться на місцях, а США "допоможуть їм - імовірно, з повітря".
"Ініціатива під керівництвом НАТО або ООН також не виглядає можливою, оскільки консенсус щодо членства недосяжний для першої, а право вето росії блокує другу", - пише видання.
"Будь-які кроки, яких було б достатньо, щоб заспокоїти Україну, ймовірно, будуть сприйняті як провокаційні та неприйнятні для росії", – пояснив Euractiv Марк Канкейн з американського аналітичного центру CSIS.
Немає консенсусу щодо необхідної кількості
Оскільки невеликих підрозділів з моніторингу припиненням вогню, ймовірно, недостатньо для відбиття поновлення російської агресії, переконливішими були б дії європейських сил, які забезпечують безпеку демілітаризованих зон та захист критично важливої інфраструктури, пояснив Сескурія.
Однак, навіть сценарій відносно невеликої бригади чисельністю близько 10 000 солдатів може стримувати російські сили лише своєю присутністю, написав британський аналітичний центр IISS у березні.
У робочому документі німецького Інституту міжнародних досліджень та досліджень безпеки застерігається, що такий "підхід "блефуй і молися", який передбачає розгортання занадто малої кількості військ і по суті спирається на надію, що росія не випробує це, був би безвідповідальним і збільшив би ймовірність війни в Європі".
Взявши за взірець патрулювання США демілітаризованої зони Південної Кореї з Північною Кореєю, моніторинг 2300-кілометрового кордону між росією та Україною, або навіть лише 900-кілометрової лінії фронту, був би величезним завданням, яке вимагало б від 40 000 до 150 000 людей, за словами авторів Клаудії Морс та Арнольда Клеманна.
США залишаються ключовими
Хоча Трамп виключив присутність американських військ на місцях, участь та гарантії США все ще залишаються ключовим фактором.
"Найімовірніша домовленість передбачатиме розгортання сил підтримки Коаліцією охочих, доповнених постійним обміном розвідувальними даними, повітряною підтримкою та військовою допомогою" з боку США, сказав Сескурія.
Для директора Фонду маршала Німеччини у Варшаві Філіпа Беднарчика очевидно, що "мандат на ці сили буде не просто "розтяжкою", а радше додатковою та інтегрованою частиною оборони України". Однак "сили запевнення (сили підтримки) є настільки ж надійними, наскільки й їхній основний мандат та всеохоплююча мирна "угода", вказав він.