В Україні набувають чинності нові правила бронювання військовозобов’язаних, які зокрема передбачають зміни скорочення лімітів бронювання для працівників ОПК та енергетики, встановлення нових критерій критичності підприємств, а також створення Координаційного центру з організації бронювання. Про це пише УНН з посиланням на урядову постанову №1328.
Координаційний центр з організації бронювання
Відповідно до постанови, передбачається створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.
До нього увійдуть:
- заступник міністра економіки та довкілля, співголова центру;
- заступник міністра оборони, співголова центру;
- заступник державного секретаря Кабміну;
- заступник міністра цифрової трансформації;
- заступник міністра МВС;
- заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту;
- заступник міністра аграрної політики та продовольства;
- заступник керівника Офісу Президента (за згодою);
- держсекретар Міненерго;
- заступник начальника Генштабу (за згодою);
- перший заступник голови ДПСУ;
- заступник голови Нацполіції;
- заступник голови Пенсійного фонду;
- заступник голови Держпраці;
- представники СБУ, Служби зовнішньої розвідки та ГУР (за згодою);
- представник Мінекономіки.
Завданнями Координаційного центру визначено:
- сприяння забезпеченню координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів державного управління з питань здійснення бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
- надання пропозицій щодо шляхів, механізмів та способів вирішення питань здійснення бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
- розгляд пропозицій державних органів щодо збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
- розгляд пропозицій державних органів щодо визначення підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;
- здійснення моніторингу відомостей щодо військовозобов’язаних працівників підприємств, установ та організацій;
- надання державним органам рекомендацій та пропозицій щодо скасування рішення про визначення підприємств критичними.
Положенням про Центр встановлені чіткі процедури роботи консультативно-дорадчого органу. Зокрема передбачені жорсткі терміни розгляду звернень органів влади – не більше місяця. Рішення про визначення підприємств критично важливими залишаються у компетенції уповноважених державних органів. При цьому пропозиції Координаційного центру підлягають розгляду центральними органами виконавчої влади та ОВА.
Скорочення бронювання: урядова ініціатива може дорого коштувати Україні20.10.26, 13:17
Визначення критичності, обсяги бронювання
Згідно з постановою, протягом 10 днів державні органи та обласні адміністрації повинні переглянути критерії критичності та перевірити підприємства, які вже отримали цей статус. Якщо підстави для його надання будуть виключені, рішення про критичність можуть скасувати достроково.
Рішення про визначення підприємства критичним, які є чинними станом на дату набрання чинності цією постановою, залишаються чинними протягом строку, на який вони прийняті. Виняток – рішення, скасовані за результатами перегляду критеріїв.
Також рішення міністра оборони про збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних, прийняті після 8 грудня 2025 року, залишаються чинними протягом усього строку дії рішення про визначення підприємства критичним.
Відтепер кожне рішення про визначення підприємства критичним проходить через рекомендацію Координаційного центру. Орган влади розглядає звернення до 7 робочих днів, Центр до 1 місяця, потім рішення за 3 робочі дні.
Координаційний центр погоджуватиме збільшення обсягів бронювання понад 50%.
Обґрунтовані пропозиції щодо збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних подаються до Координаційного центру відповідним державним органом, який прийняв рішення про визначення підприємства, установи, організації критично важливими.
Підставою для відмови Координаційним центром в розгляді обґрунтованих пропозицій щодо збільшення обсягів бронювання є, зокрема, встановлення фактів систематичного порушення керівником критично важливої установи вимог законодавства у сфері організації та ведення військового обліку, зокрема наявність протягом останніх 12 місяців двох і більше документально підтверджених фактів таких порушень та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за їх вчинення.
Також встановлюються нові вимоги до представництв донорських установ. Зокрема, Кількість військовозобов’язаних, які займають посади у представництвах донорських установ, виконавців проектів міжнародної технічної допомоги та підлягають бронюванню, повинна становити не більше 50% кількості військовозобов’язаних працівників, які безпосередньо залучені до виконання завдань одного проекту, але не перевищувати семи осіб.
Уряд встановив граничний рівень бронювання до 95% військовозобов’язаних працівників для підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів. Однак, це рішення може бути переглянуто у сторону збільшення Координаційним центром, проте він може відхилити пропозицію, якщо будуть встановлені факти систематичного порушення керівником критично важливої установи вимог законодавства у сфері організації та ведення військового обліку.
Кого можуть визнати критично важливими підприємствами
Критично важливими можуть бути визначені підприємства, що підтверджується перевірюваними показниками, підприємства, установи, організації гуманітарної сфери, виключно ті, які мають критичне значення для забезпечення функціонування держави в особливий період і безперервна діяльність яких необхідна під час особливого періоду, які, зокрема, провадять діяльність у сфері:
- оборонно-промислового комплексу;
- паливно-енергетичного комплексу;
- житлово-комунального господарства;
- добувної промисловості;
- переробної промисловості;
- агропромислового виробництва, у тому числі забезпечення продовольчої безпеки;
- роздрібної торгівлі;
- будівництва;
- транспорту і логістики;
- інформаційних технологій;
- банківської діяльності; охорони здоров’я;
- зв’язку;
- проводять аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи (аварійно-рятувальні служби).
Інші галузі критичності підприємств визначатимуться тільки за погодженням Центру. Обласні адміністрації визначають лише галузі від енергетики до транспорту. Оборонка, IT, банки, охорона здоров'я і зв'язок отримують статус тільки через центральний орган.