Завдяки приватизації ВГМК і ОГХК «спірні» Матронівське та Селищанське титанові родовища залишаться у користуванні компаній Дмитра Фірташа

Це є вимушеним кроком, адже ВГМК має проблеми із мінеральною базою для забезпечення подальшого виробництва і власної сировини комбінату вистачить лише на кілька років – зазначають представники ОГХК. Часткове вирішення цієї проблеми представники Фонду держмайна бачать в скороченні власного видобутку концентрату на Малишевському родовищі у Вольногірську з 5 млн. тон до 2 млн. тон та у паралельному нарощуванні видобутку на Вовчанському родовищі Демуринського ГЗК до 1 млн. тон. Таке рішення не сприятиме підвищенню приватизаційної привабливості титанового активу, адже Демуринський ГЗК розташований за 200 км від основних переробних потужностей ВГМК і потенційному інвестору, окрім збільшення видобутку, треба буде також вирішувати питання із будівництвом нової дільниці залізниці для доставки чорнового концентрату у Вільногірськ для переробки – зазначають автори матеріалу.

Головною проблемою у всій цій історії, на думку журналістів, є те, що подібний крок з боку керівництва ФДМ та ОГХК, фактично, свідчить про відмову від продовження боротьби за повернення у держвласність раніше відчужених титанових родовищ.

Автори відзначають, що сировинні проблеми ВГМК є наслідком багаторічного інтересу до Малишевського (Самотканського) розсипного родовища ільменіт-рутил-цирконових пісків (відкритого в 1954 році) з боку компанії «Мотронівський ГЗК» Дмитра Фірташа.

2004 року це підприємство отримало спеціальний дозвіл на користування надрами, дійсний до квітня 2034 року, який передбачає видобуток концентратів на ділянках Малишевського родовища загальною площею 82,3 кв км. Цих запасів «Мотронівському ГЗК» вистачить на 58 років роботи. Підприємство Д.Фірташа у першому кварталі 2022 року мало вийти на проектну потужність – 2,7 млн. тон, але роботи на ньому не ведуться і у березні дія Спецдозволу № 3640 для «Мотронівського ГЗК» була припинена. У травні Дніпропетровський окружний адміністративний суд зупинив дію відповідного наказу Держгеонадр України. У серпні Верховний суд України відкрив касаційне провадження за скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023 року у справі №160/8773/23 про припинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3640.

Незважаючи на те, що до остаточного завершення цього судового процесу питання про ресурсну базу ВГМК залишається остаточно невирішеним, нове керівництво ФДМ та ОГХК, схоже, не має наміру продовжувати цю судову епопею і змирилося з втратою мінеральних запасів, здатних забезпечити потреби підприємства на десятиліття вперед та на порядок збільшити його стартову вартість. Зі злиттям та приватизацією ВГМК-ДемГЗК історія цього юридичного протистояння буде остаточно закрита – вважають журналісти.

Аналогічна ситуація склалася також із Селищанським родовищем титанових руд у Житомирській області. Його також повернули державі після анулювання ліцензій на користування надрами компаніям Дмитра Фірташа «Валки-Ільменіт» та «Міжріченський ГЗК», проте юристам олігарха вдалося зупинити процедуру повернення через місцеві суди. Родовище досі перебуває у підвішеному стані. Закінчення цієї історії, як і активної позиції держави щодо повернення втраченої власності її законним власникам – невидно, - резюмує ЗМІ.