Ручне регулювання цін на ліки призведе до затримок поставок імпортних препаратів, їхнього дефіциту та здорожчання - "Пацієнти України"

Запропоновані урядом обмеження націнок на ліків можуть призвести до скорочення постачань та виходу міжнародних компаній з українського ринку. Про те, що це означає для українських пацієнтів, як це вплине на протоколи лікування та чи є можливість знизити ціни без шкоди для доступності препаратів УНН розпитав у виконавчої директорки БФ "Пацієнти України" Інни Іваненко.

• Як, на вашу думку, нове регулювання цін вплине на доступність ліків для пацієнтів? Чи вбачаєте ви ризик, що через запровадження обмежень виробники зменшать постачання або виведуть певні препарати з ринку?

На нашу думку, нове ручне регулювання цін на ліки, яке було прописано та прийнято поспіхом в законопроекті 11493, майже не пропонує ефективних інструментів та не призведе до реального зниження вартості ліків в українських аптеках. Ба більше, це ймовірно спровокує значні затримки в поставках, дефіцит препаратів в аптеках та здорожчання цін на ліки, що погіршить доступ пацієнтів до лікування.  В рішенні РНБО також не мало положень що можуть дестабілізувати ринок, але позитивним є акцент на розширення реімбурсації і потребі в імплементаціі положень Болар.

("Правило Болар" — це положення, за яким не визнаються порушенням патенту на оригінальний лікарський засіб дії, що здійснюються заявником генеричного препарату (аналога) для проведення досліджень і державної реєстрації такого лікарського засобу до моменту завершення дії патенту - ред.)

• Чи вплинуть нововведення на виконання протоколів лікування, адже у них прописані певні препарати, у тому числі імпортні, які, за застереженнями професійної спільноти, можуть зникнути?

Поки важко спрогнозувати який вплив це матиме.

• Чи вплинуть нововведення на фізичну доступність ліків, у тому числі імпортних? Адже такі асоціації як Європейська Бізнес Асоціація вже заявили про занепокоєння з боку іноземних компаній.

Дійсно у Законі №11493 прописана вимога, яку запропонувала Юлія Тимошенко, згідно з якою виробник має постачати одному дистрибʼютору ліки в обсягах не більше ніж 20% чистого доходу від реалізації лікарського засобу за попередній рік. Таким чином ринок буде регулюватися штучно, 1 дистрибʼютор може постачати до 1/5 від обсягу усього препарату на ринку. Якщо ж інші дистрибʼютори не закуплять весь обсяг ліків у виробника (по максимум 20% кожен), то виробнику надається право постачати дистрибʼюторам понад 20% обсягу ліків. 

Це означає, що іноземні  виробники ліків мають зараз шукати нових дистриб’юторів, аби поставити свій препарат в Україну і мати спроможність робити належну дистрибуцію ліків по аптеках. Для пацієнтів це ризик, що нові гравці не матимуть необхідних логістичних та операційних потужностей, аби забезпечити перевезення, зберігання ліків у відповідних умовах та поставку, особливо у віддалені громади. Також невідомо як на український ринок будуть заходити нові препарати, які ніколи не реалізовувалися на нашому ринку. Не зрозуміло як буде вираховуватися 20% доходу від реалізації за попередній рік. Ці нововведення створять купу бюрократичних перешкод для виробників та можуть спричинити дефіцит ліків. 

• Чи існує небезпека, що частина пацієнтів буде змушена переходити на менш ефективні або дешевші аналоги? Чи може це погіршити якість лікування та викликати додаткові ризики для здоров'я?

Дефіцит ліків, що може утворитися через ряд змін, може спричинити призупинення лікування у пацієнтів, коли українці просто не зможуть купити ліки через їх відсутність чи завищену ціну. Тож пацієнти почнуть переходити на інші ліки не через рішення лікаря, а через відсутність препарату в аптеці. Крім того, це може спричинити збільшення "сірих" закупівель  ліків із країн ЄС, Туреччини та інших, де ліки можна придбати за нижчими цінами. Це нелегально ввезені лікарські засоби, купуючи які, пацієнт не може бути впевненим, що умови зберігання та транспортування були дотримані. 

• Які ще ризики ви бачите у новому регулюванні фармринку для пацієнтів? Які зміни, на вашу думку, можуть зробити ситуацію більш збалансованою, щоб не постраждали ті, хто потребує постійного лікування?

Зараз головне застереження від пацієнтської спільноти — це ймовірність, що ліки можуть зникнути із полиць аптек, а ті, що таки доїдуть до них, — зростуть у ціні. Це дуже небезпечна ситуація для українських пацієнтів, які можуть не мати можливість навіть власним коштом придбати необхідні ліки. 

Наша впевнена позиція, аби покращити доступ пацієнтів до ліків та знищити ціни на них, — необхідно сприяти природній конкуренції на ринку. Зокрема, один із небагатьох позитивних пунктів, які були затверджені в рішенні РНБО, це розширення переліку реімбурсації лікарських засобів, що провокує зниження ціни на ці ліки і витрат з кишені пацієнта, адже такі препарати повністю або частково покриває держава. У сусідніх державах таких як Чехія, Латвія, Польща пацієнтам реімбурсується понад 70% лікарських засобів. 

• Чи може референтне ціноутворення призвести до здорожчання імпортних препаратів і чи означає це, що українські пацієнти будуть позбавлені доступу до найкращих міжнародних розробок у сфері медицини?

Взагалі реферування цін має призвести до зниження цін на ліки. Так працює програма реімбурсації "Доступні ліки". Проте поки не зрозуміло як реально держслужбовці планують адмініструвати процес, з яких країн братимуть ціни для порівняння, на які саме препарати буде застосовуватись цей підхід. Поки важко говорити про наслідки реферування для пацієнтів, тому що дуже важливо як будуть виписані підзаконні акти. До всього вищезазначеного, в Україні зареєстровано 17 тисяч лікарських засобів. Як провести процедуру реферування  за 2 місяці - невідомо. Гравці на ринку стверджують, що навіть цей технічний момент може призвести до того, що протягом найближчих 2-3 місяців на ринку буде колапс.  

• Які альтернативні рішення ви б запропонували для зниження вартості ліків без ризику їх дефіциту або зникнення з ринку?

Наша пацієнтська спільнота вважає, що лише сприяння природній конкуренції на ринку ліків може знизити ціни на препарати. Зокрема вже 7 років ми наголошуємо на необхідності впровадження механізму паралельного імпорту на всі канали продажів ліків  в Україні (державні, госпітальні та аптечні). Це механізм, при якому  лікарські засоби ввозяться з інших країн (де ці ліки продаються за нижчими цінами) легально незалежними постачальниками, без участі офіційного представника виробника, але з дотриманням усіх норм якості та безпеки. Таким чином долається монополія дистриб'юторів. А пацієнти, які потребують дороговартісного та тривалого лікування, можуть купити якісні ліки за ринковими в ЄС цінами. 

Механізм паралельного імпорту діє в ЄС понад 20 років, завдяки цьому вдалося знизити ціни на ліки на 20%. Завдяки цьому Німеччина щорічно економить 202 млн євро, Швеція — 60 млн євро, а Польща — 67 млн євро на рік. Із 2025 року механізм паралельного імпорту в Україні дозволений для державних та госпітальних закупівель. Але це не вирішує проблему завищених цін на ліки, а держава не покриває всіх пацієнтів необхідним лікуванням. Тому ми закликаємо впровадити паралельний імпорт для аптек. Це розширить асортимент і збільшить конкуренцію. Так само важливо розширювати перелік Доступних ліків і наповнювати його доказовими ефективними молекулами.

• Чи звертався ваш фонд до уряду або профільних органів влади з пропозиціями щодо більш збалансованого регулювання цін на ліки?

Так, наш фонд неодноразово підіймав питання впровадження паралельного імпорту для аптечних закупівель. Зокрема, нещодавно ми зверталися до Президента України з відповідним листом від пацієнтської спільноти із закликом сприяти впровадженню паралельного імпорту, як ефективного інструменту зниження цін на ліки в аптеках.