$42.180.00
49.230.00
Графіки відключень електроенергії

Міжнародна сільськогосподарська організація закликала країни до зміцнення зовнішньої торгівлі

Київ • УНН

 • 9733 перегляди

КИЇВ. 25 жовтня. УНН. Торгівля сільськогосподарською продукцією може сприяти адаптації до зміни клімату та забезпечення продовольчої безпеки, заявили в міжнародній сільськогосподарській організації ФАО (ООН), передає УНН.

Міжнародна сільськогосподарська організація закликала країни до зміцнення зовнішньої торгівлі

Фахівці наголосили, що зміна клімату змінить умови ведення сільського господарства.

"Воно призведе до зміни порівняльних переваг по регіонах і, отже, до змін в торгівлі сільськогосподарською продукцією", - пояснили вони.

Уточнюється, що зміна клімату матиме нерівномірний вплив на різні регіони світу.

"Уразливі країни вже зараз відчувають його наслідки, і в подальшому це становитиме серйозну загрозу для їх продовольчої безпеки", - повідомили в ФАО.

За прогнозами Організації, у 2050 році відбудеться зниження сільськогосподарського виробництва в світі, підвищаться ціни на продукти харчування і збільшаться обсяги торгівлі в порівнянні з базовим рівнем.

"При виборі підходів у галузі політики слід робити акцент не тільки на структурну перебудову сільського господарства, а й на забезпеченні стійкості економіки в цілому.

Необхідно пом'якшувати пов'язане з кліматичними явищами навантаження на сільське господарство, яке в країнах, що розвиваються забезпечить зайнятість для значної частини населення, за допомогою зусиль щодо сприяння сталому зростанню в сільському господарстві та інших секторах економіки", - рекомендують в ФАО.

За даними Держстатистики, сьогодні в сфері АПК України працевлаштовано близько 3 млн осіб і перспективи розширення є, кажуть профільні експерти. Але потрібні інвестиції, які не кожен виробник готовий сьогодні вкладати.

Наприклад, розвивати тваринницькі комплекси в цьому році зважилися тільки п'ять компаній: "Прогрес", "Вінницька птахофабрика" (МХП), "Генетик-Інвест", "Урманське" і "Аграрна компанія 2004".

На простих прикладах економіст Павло Мороз показав, як створюється додана вартість у сфері АПК, скільки це коштує інвестору і яка користь від цього державі.

Він порахував, що для виробництва продукції з доданою вартістю, наприклад 1,6 млн тонн комбікорму необхідно 1 млн тонн зерна, інвестиції і 1,5 тис. робочих місць. І генерує таке виробництво до 11 млрд грн ВВП.

Продовжуючи цей виробничий ланцюжок і використовуючи 1,6 млн тонн комбікорму, інвестиції і 15 тис. робочих місць - можна отримати 460 тис. тонн м'яса. І тоді таке виробництво здатне давати вже 40 млрд грн ВВП.

Агробізнес замкнутого циклу виробництва "з нуля" - від вирощування зерна до випуску продукції - обійдеться в 70 млрд грн інвестицій і 10 тис. робочих місць, зазначив Мороз.

"Ефективність державної економічної політики полягає в стимулюванні розвитку виробництва, яке генерує високу додану вартість, а значить створює нові робочі місця і наповнює бюджет країни", - пояснив він.

Найбільші інвестори АПК України сьогодні - це агрохолдинги. Вони ж і найбільші роботодавці. У недавньому ТОП-200 роботодавців України опинилися такі компанії, як "МХП", "Нібулон", "Київхліб", "Глобинський м'ясокомбінат".

Тому і думки учасників ринку щодо питання держпідтримки розділилися. Одні вважають, що дотації агрохолдингам давати не потрібно, інші ж навпаки - вважають, що саме на них зараз тримається весь сектор, а разом з ним і економіка країни (17% ВВП країни - це АПК), тому держава зобов'язана надати їм всебічну допомогу, тим самим забезпечивши країні продовольчу безпеку і позиції на світовому ринку.