Міжнародна сільськогосподарська організація закликала країни до зміцнення зовнішньої торгівлі
Київ • УНН
КИЇВ. 25 жовтня. УНН. Торгівля сільськогосподарською продукцією може сприяти адаптації до зміни клімату та забезпечення продовольчої безпеки, заявили в міжнародній сільськогосподарській організації ФАО (ООН), передає УНН.
Фахівці наголосили, що зміна клімату змінить умови ведення сільського господарства.
"Воно призведе до зміни порівняльних переваг по регіонах і, отже, до змін в торгівлі сільськогосподарською продукцією", - пояснили вони.
Уточнюється, що зміна клімату матиме нерівномірний вплив на різні регіони світу.
"Уразливі країни вже зараз відчувають його наслідки, і в подальшому це становитиме серйозну загрозу для їх продовольчої безпеки", - повідомили в ФАО.
За прогнозами Організації, у 2050 році відбудеться зниження сільськогосподарського виробництва в світі, підвищаться ціни на продукти харчування і збільшаться обсяги торгівлі в порівнянні з базовим рівнем.
"При виборі підходів у галузі політики слід робити акцент не тільки на структурну перебудову сільського господарства, а й на забезпеченні стійкості економіки в цілому.
Необхідно пом'якшувати пов'язане з кліматичними явищами навантаження на сільське господарство, яке в країнах, що розвиваються забезпечить зайнятість для значної частини населення, за допомогою зусиль щодо сприяння сталому зростанню в сільському господарстві та інших секторах економіки", - рекомендують в ФАО.
За даними Держстатистики, сьогодні в сфері АПК України працевлаштовано близько 3 млн осіб і перспективи розширення є, кажуть профільні експерти. Але потрібні інвестиції, які не кожен виробник готовий сьогодні вкладати.
Наприклад, розвивати тваринницькі комплекси в цьому році зважилися тільки п'ять компаній: "Прогрес", "Вінницька птахофабрика" (МХП), "Генетик-Інвест", "Урманське" і "Аграрна компанія 2004".
На простих прикладах економіст Павло Мороз показав, як створюється додана вартість у сфері АПК, скільки це коштує інвестору і яка користь від цього державі.
Він порахував, що для виробництва продукції з доданою вартістю, наприклад 1,6 млн тонн комбікорму необхідно 1 млн тонн зерна, інвестиції і 1,5 тис. робочих місць. І генерує таке виробництво до 11 млрд грн ВВП.
Продовжуючи цей виробничий ланцюжок і використовуючи 1,6 млн тонн комбікорму, інвестиції і 15 тис. робочих місць - можна отримати 460 тис. тонн м'яса. І тоді таке виробництво здатне давати вже 40 млрд грн ВВП.
Агробізнес замкнутого циклу виробництва "з нуля" - від вирощування зерна до випуску продукції - обійдеться в 70 млрд грн інвестицій і 10 тис. робочих місць, зазначив Мороз.
"Ефективність державної економічної політики полягає в стимулюванні розвитку виробництва, яке генерує високу додану вартість, а значить створює нові робочі місця і наповнює бюджет країни", - пояснив він.
Найбільші інвестори АПК України сьогодні - це агрохолдинги. Вони ж і найбільші роботодавці. У недавньому ТОП-200 роботодавців України опинилися такі компанії, як "МХП", "Нібулон", "Київхліб", "Глобинський м'ясокомбінат".
Тому і думки учасників ринку щодо питання держпідтримки розділилися. Одні вважають, що дотації агрохолдингам давати не потрібно, інші ж навпаки - вважають, що саме на них зараз тримається весь сектор, а разом з ним і економіка країни (17% ВВП країни - це АПК), тому держава зобов'язана надати їм всебічну допомогу, тим самим забезпечивши країні продовольчу безпеку і позиції на світовому ринку.