"Коли енергія — це безпека". Як українська компанія RSE створює автономну енергетику під час війни

У березні 2022-го в одній з прифронтових громад зникло світло. Не на кілька годин — на кілька днів. Не працювали лікарні, зупинилася насосна станція, не було зв’язку. У таких умовах автономна енергія — не розкіш, а питання виживання. Саме тоді на цю війну прийшли інженери. Не з гаслами, а з рішеннями. Когенераційні установки компанії RSE s.r.o., заснованої українцем Андрієм Гріненко у Чехії, стали однією з відповідей на нову реальність.

За неповний рік RSE ввела в експлуатацію понад 200 МВт автономної потужності — від сільських громад до Харківського метро. У 2025 році компанія планує збільшити цей показник до 700 МВт.

Ми поговорили з Андрієм про те, чому когенерація — це не просто про енергію, а про незалежність, швидкість і виживання, і як технології створюють нову інфраструктуру України вже зараз.

— Андрію, війна стала викликом для всіх, але для енергетики — особливим. Ви почали працювати саме тоді, коли система буквально сипалася. Як вдалося не просто запуститися, а масштабуватися з нуля до сотень мегават?

— Ми стартували в момент, коли все горіло — в прямому і переносному сенсі. Енергосистема України не витримувала обстрілів. Люди залишалися без світла, без тепла, без зв’язку. І ми зрозуміли: зараз — час не концепцій, а рішень. У нас уже тоді був повноцінний продукт: мобільна когенераційна установка, яка дає електроенергію і тепло одночасно. І яку можна змонтувати за кілька днів.

Вона не потребує довгих погоджень, не залежить від централізованої мережі, не боїться відключень. Ми відразу зайшли з інженерним підходом, логістикою, сервісом — з повним циклом. Тому і спрацювало.

— Когенерація — це дещо більше, ніж просто енергетика. Чим вона важлива саме зараз, у контексті війни?

— Війна показала, що централізована модель енергетики — вразлива. Ракети влучають по підстанціях, ТЕС, розподільчих вузлах. А когенерація — це енергія, яку складно зламати. Вона локальна, автономна, гнучка. І найголовніше — вона дає тепло і світло там, де це критично.

Наші установки працюють у лікарнях, на підприємствах, у містах, навіть у Харківському метро. Це не про комфорт. Це — про виживання. Іноді — буквально.

— Який горизонт використання таких рішень? Це "на час війни" чи довгостроково?

— Ми не робимо "латок". Це не дизель, який викручує 500 мотогодин і ламається. Наші установки — на 10+ років роботи. Двигуни — MWM, Німеччина. Ми — ключовий партнер MWM в Україні та Європі. Це надійна техніка, яка витримує навантаження, скачки напруги, екстремальні температури. А котли-утилізатори дозволяють використовувати тепло вихлопу — це економія і ефективність.

— Що робить RSE не просто постачальником, а партнером? Чому вас обирають?

— Тому що ми не продаємо "обладнання", ми закриваємо проблему. У нас є своя інженерна команда, сервіс, склади запчастин у Брно й Києві. Ми запускаємо, обслуговуємо, відповідаємо. У 2025 році в нас буде 52 інженери в Україні — сертифіковані, з досвідом. Це інша глибина.

— Кого найчастіше бачите серед своїх замовників?

— Усі, хто не може дозволити собі зупинку. Аграрії, фармкомпанії, логістика, медичні установи, міста. Один із яскравих прикладів — Харківський метрополітен. У 2025 році він замовив п’ять наших установок потужністю 2,3 МВт через Prozorro. Ми виграли тендер не тому, що мали "зв’язки", а тому що були ефективні.

— Працюєте і з оборонними підприємствами?

— Так. І це — окрема, дуже відповідальна частина роботи. Більшість проєктів не афішуються. Але суть одна: без енергії не працює виробництво. Не варить зварка, не збирається техніка, не йде контроль якості — значить, не буде постачань на фронт. Наші когенераційні установки — це теж зброя. Просто інженерна.

— Чи не виникає конфлікту між українськими проєктами і експортом? Як ви балансуєте між ринками?

— У нас чіткий пріоритет: Україна — перша. RSE має широку географію — Європа, Азія, Африка, Канада. Але все, що ми робимо за кордоном, — це експорт технологій. Основні зусилля, виробництво, сервіс — зосереджені на Україні. Ми не "утікали" — ми створювали інфраструктуру, яка може працювати для нашої країни. Це принцип.

— Ви зареєстровані в Чехії. Це не заважає позиціонувати себе як українську компанію?

— Ми — формально європейська компанія. Але по суті — українська до кісток. Засновник — українець. Команда — українці. Продукти — для України. Це не історія про еміграцію, це — про технології, які працюють на свою землю.

— Яке бачення на 2025 рік і далі?

— Масштабування. Уже зараз ми розширюємо завод у Брно, нарощуємо сервісну команду, беремо участь у великих тендерах. Прагнемо вийти на 700+ МВт встановлених потужностей. Але головне — будуємо систему, яка буде працювати після перемоги.

Бо Україна має бути сильною не лише на час війни.

— І наостанок: як ви коротко пояснюєте, що таке RSE?

— Це не просто енергія. Це — надійність, автономність і безпека. Там, де стоїть наша установка, є світло, є тепло, є життя. Ми не гасимо пожежі — ми створюємо систему на десятиліття.