Ключі від повітряної оборони – у руках кремля? Як рішення Державіаслужби впливає на боєготовність України

Державна авіаційна служба України під керівництвом Олександра Більчука надала право супроводу ремонтної документації для вертольотів Ми-8, які активно використовуються у бойових операціях, приватній компанії з ОАЕ, що може бути пов’язана з російським оборонним концерном. При цьому українське державне підприємство з багаторічним досвідом ремонту цієї техніки, яке претендувало на ці повноваження, було фактично проігнороване, пише УНН.

Деталі

Державна авіаційна служба України прозвітувала про нібито успішне розв'язання питання експлуатації вертольотів типу Ми-8. У тексті повідомлення не уточнюється, яка саме компанія отримала повноваження на супровід ремонтної документації. Втім, її назва стає відома із документів, які раніше оприлюднив журналіст Євген Плінський.

Так, згідно з рішенням Державної авіаційної служби України, право супроводу ремонтної документації вертольотів типу Ми-8МТВ (моделі Ми-8МТВ-1 та Ми-17-1) надано приватній компанії AAL Group Ltd, зареєстрованій в Об’єднаних Арабських Еміратах, а саме в Sharjah Airport International Free (SAIF) Zone, – тобто іноземному суб’єкту, зареєстрованому в офшорній юрисдикції.

У результаті ухваленого рішення, українські авіаремонтні підприємства – включно з тими, які здійснюють ремонт бойових вертольотів для Збройних сил України, Національної гвардії та інших структур сектору безпеки – зобов’язані погоджувати свої дії з ремонту, обслуговування та модернізації даного типу вертольотів з іноземною компанією. Йдеться, зокрема, про технічну документацію, специфікації ремонтів, стан окремих бортів, обсяги робіт та іншу чутливу інформацію оборонного характеру.

Рішення, ухвалене Державіаслужбою, викликає побоювання, адже, згідно з даними з відкритих джерел, реальними кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd може бути компанія "Російські вертольоти", що пов'язана з державним оборонним концерном "Ростех".

Ба більше, AAL Group Ltd фігурує у схемах постачання вертольотів та комплектуючих до країн Близького Сходу – зокрема до Афганістану та Іраку – у співпраці зі структурами російського ВПК. Водночас у межах російських пропагандистських кампаній, зокрема на ресурсі "Afghanistan.ru", AAL Group Ltd згадували в контексті нібито "українського сліду" в обслуговуванні вертольотів Ми-171 в Афганістані, намагаючись представити компанію як українську сторону й перекласти відповідальність за серію технічних інцидентів із гелікоптерами з росії на Україну.

"Навіть думки немає відмовитись": в армійській авіації пояснили, чому Україна має модернізувати радянську техніку21.06.25, 11:22 • 20481 перегляд

Особливе занепокоєння викликає й те, що право супроводу ремонтної документації намагалося отримати українське державне підприємство, яке має 100% державну власність і багаторічний досвід ремонту вертольотів Мі-8, однак Державна авіаційна служба надала перевагу офшорній структурі, яку пов’язують із країною-агресором

УНН неодноразово звертався з інформаційними запитами до Державної авіаційної служби України з проханням прокоментувати ситуацію навколо супроводу ремонтної документації для вертольотів Ми-8. Питання є особливо актуальним, оскільки, як заявляв командувач армійської авіації ЗСУ полковник Павло Бардаков, Україна не планує відмовлятися від експлуатації Ми-8, які є критично важливими для виконання бойових завдань.

На важливості цих гелікоптерів також неодноразово наголошували у Повітряних силах Збройних сил України. Зокрема, начальник управління комунікацій Командування ПС ЗСУ Юрій Ігнат повідомляв, що з перших днів повномасштабного вторгнення Ми-8 забезпечують вогневу підтримку на землі, виконують удари по позиціях окупантів некерованими ракетами, беруть участь у героїчних операціях у Маріуполі, забезпечують евакуацію поранених, а також залучаються до протиповітряної оборони — зокрема для знищення ударних дронів типу "Shahed" та ворожих БПЛА.

На момент публікації Державна авіаційна служба України під керівництвом голови відомства Олександра Більчука не надала відповіді на запити УНН.

З огляду на викладені факти можна дійти висновку, що подібні рішення Державної авіаційної служби України фактично підривають обороноздатність держави. Надання критичних повноважень у сфері технічного супроводу бойових вертольотів приватній структурі з офшорною реєстрацією, яку пов’язують із російським оборонно-промисловим комплексом, створює прямі загрози національній безпеці. Йдеться не лише про можливий витік чутливої технічної інформації, а й про ризики втручання у процеси ремонту, саботажу або несанкціонованого збору даних про бойову техніку України. У той час як українські фахівці з багаторічним досвідом залишаються осторонь, контроль над ключовими елементами інфраструктури фактично передається суб’єктам, наближеним до держави-агресора. Такі рішення можуть бути вигідні лише одній стороні – російській федерації, яка зацікавлена у послабленні технічної спроможності української армії та зниженні її автономності в сфері обслуговування авіаційної техніки.

Як ситуація розвиватиметься далі – покаже час, однак очевидно, що питання потребує негайної реакції та усунення ризиків. Насамперед йдеться про ліквідацію потенційної залежності оборонного сектору від іноземних структур, пов’язаних із країною-агресором, відновлення пріоритету національних виробників, які володіють необхідною компетенцією, належать державі та користуються довірою з боку оборонних структур. В умовах повномасштабної війни навіть адміністративні рішення у сфері цивільної авіації можуть мати стратегічні наслідки для фронту.

Нагадаємо

Як зазначають експерти, Україна має не лише потенціал для модернізації гелікоптерів Ми-8, а й можливість створення на своїй базі міжнародного хабу з їх технічного обслуговування та бойового доопрацювання. Модернізаційний ресурс Ми-8 ще не вичерпано. Ці гвинтокрили можуть використовуватись як платформи для розміщення командно-штабних пунктів, а також засобів радіоелектронної боротьби. Такий функціонал можливий, зокрема, завдяки наявності в окремих модифікаціях МИ-8 систем РЕБ, здатних придушувати канали зв’язку та засоби радіотехнічної розвідки противника. Тобто потенціал є справді обширним, і важливо не втратити ці потужності – ні у виробничому, ні в технологічному вимірах.