До 15 листопада Київщина має в прискореному режимі забезпечити головні підстанції другим рівнем захисту – від атак звичайних та реактивних "шахедів", а також побудувати захист першого рівня для важливих обʼєктів життєзабезпечення згідно з планом стійкості регіону. За виконання завдання в стислі строки відповідає спеціально створена робоча група Мінвідновлення на чолі із заступником міністра Русланом Олійником, передає УНН із посиланням на УНІАН.
Відповідно до документів робочої групи, що є в розпорядженні редакції, йдеться як про активування самих будівельних робіт, так і про спрощення адміністративних процедур та прискорення фінансування.
Втім, залишається відкритим питання, чи не стане бюрократія "вузьким горлечком" усього процесу.
План стійкості
Енергетичні об’єкти столичного регіону - підстанції, лінії електропередачі, генеруючі потужності - стали однією з пріоритетних цілей ворожих атак. Відтак вони потребують додаткового захисту. Від швидкості і якості зведення захисних споруд напряму залежить функціонування економіки всієї держави.
Масовані удари по енергетиці Київщини цієї осені підтвердили, що регіон потребує особливої уваги, а захист його енергетичних обʼєктів необхідно прискорити.
В середині жовтня у Міністерстві відновлення, інфраструктури та транспорту створили міжвідомчу робочу групу, яка має допомогти Київщині реалізувати заплановані заходи із захисту критичної інфраструктури. Зокрема – активізувати виконання ухваленого ще в лютому 2026 року Комплексного плану стійкості області. Групу очолив заступник міністра Руслан Олійник. До роботи залучили представників Міністерства енергетики, Держспецзв’язку, ДСНС, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, Київської ОВА й енергетичних компаній.
Комплексний план стійкості – це стандартизований документ, який розробляли і представляли на засіданнях Ради національної безпеки керівники кожної області та Києва. Він складається із чотирьох блоків: резервне живлення для обʼєктів критичної інфраструктури (ТЕЦ, лікарень, водоканалів), децентралізована генерація електроенергії, децентралізована теплова генерація, фізичний захист критичних енергообʼєктів - електроцентралей, насосних станцій, електричних підстанцій тощо. Кожен регіон і громада самостійно включали в план обʼєкти і роботи, які вони вважають пріоритетними, а Кабінет міністрів затверджував плани й виділяв відповідне фінансування - повністю або частково. Конкретний перелік обʼєктів з міркувань безпеки не оприлюднюється.
Київська область, відповідно до розпорядження уряду № 257-р, отримала трохи більше 1 млрд грн. Ще 600 млн грн було виділено з обласного бюджету (субвенція за розпорядженням №821-р). Уряд довго не розподіляв кошти, через що первинний дедлайн виконання планів стійкості – 1 вересня – було фактично зірвано.
В середині вересня кошти "розморозили", утім в умовах тотальної економії вкрай важливо максимально ефективно їх розподіляти. Фактично, упорядкування і прискорення цього процесу – одна із ключових задач робочої групи Олійника.
Стислі строки
У розпорядженні редакції опинився протокол доручень різним членам робочої групи, із якого стають зрозумілими пріоритети і строки виконання поставлених завдань, а також обсяг аудитів і перевірок, що мають бути проведені. Більшість заходів мають бути здійснені до 15 листопада.
Зокрема, у протоколі йдеться про необхідність "активізувати якісне виконання необхідних заходів/робіт на об’єктах критичної інфраструктури" та "здійснити такі роботи протягом максимально скорочених строків, з метою забезпечення життєдіяльності населення Київської області в умовах воєнного стану та за умови дотримання законодавства України, що регулює діяльність у цій сфері".
Серед першочергових задач - проведення комплексного аналізу готовності підстанцій 110 кВ в межах області, обсягів передбаченого, виділеного та використаного фінансування, стану розроблення та проходження експертизи проєктно-кошторисної документації. Також мають бути якомога швидше визначені переліки проблемних питань, ризиків та обставин, що перешкоджають своєчасному завершенню робіт і введенню підстанцій в експлуатацію у визначені терміни. Відповідні коригування проєктно-кошторисної документації мають бути здійснені до кінця жовтня.
Уже в найближчі дні місцева влада та відповідальні енергокомпанії мають визначитися із підрядниками для постійного та тимчасового електропідключення підстанцій до відповідних електричних мереж та надати узгоджені пропозиції щодо строків виконання таких робіт та обсягів фінансування. Крім того, до кінця жовтня обласній адміністрації слід провести фінансовий аудит уже здійснених оплат та проведених робіт: звіряння взаєморозрахунків із підрядними організаціями, узгодження фактичних обсягів виконаних робіт, їх вартості та відповідності актам приймання, відповідність проєктно-кошторисній документації, визначення сум заборгованостей та не підтверджених роботами авансів тощо.
До передачі функцій замовника Агентству відновлення слід провести всі необхідні розрахунки з підрядниками, а в найближчі дні – розглянути питання авансування робіт з підключення підстанцій до мереж.
Ситуація під контролем?
Як повідомило нам джерело у Мінвідновлення, заступник міністра Руслан Олійник понад тиждень особисто займається перевіркою готовності обʼєктів у Київській області та координацією питань, повʼязаних зі строками виконання робіт та фінансуванням, ризиками затримок, а також із використанням уже виплачених авансів і звіркою відповідності витрачених коштів фактично виконаним роботам. Від зʼясування реального стану справ де-факто залежить можливість виконати заявлені роботи із забезпечення захисту енергообʼєктів Київської області у стислі строки. Саме тому задачу поставлено на рівні заступника міністра, який має забезпечити взаємодію всіх залучених органів та організацій, сприяти оперативному розв’язанню технічних і організаційних питань та контролювати дотримання встановлених строків.
"За умов постійних воєнних загроз підготовка критичної інфраструктури потребує не лише погоджених рішень, а й конкретного результату на кожному об’єкті. Саме фактично виконані роботи, належний інженерний захист і готовність інфраструктури до можливих ударів визначатимуть, як область зможе пройти складний зимовий період. Тому зараз важливо усунути проблеми, що гальмують роботи, і не допустити зриву строків", - додає наш співрозмовник у Мінвідновлення.
Стислі строки виконання планів виглядають найбільш ризикованим "вузьким місцем" для реалізації амбітних планів. Коригування проєктно-кошторисної документації може тривати до 30 жовтня, а звичайний нормативний строк експертизи для обʼєктів енергозахисту становить до 30 днів. В протоколі прямо вказано, що місцева влада та енергетики мають "оперативно усувати" зауваження експертних організацій. Тож, якщо експертні установи зі свого боку також не готові будуть прискоритися – строки може бути зірвано. Водночас уряд ще в березні 2026 року дозволив використовувати типові проєкти без повторної експертизи, відтак тут можливі швидкі компромісні рішення.
Безпосереднє підключення станцій залежить від закупівлі обладнання, що, в свою чергу, привʼязано до виділення коштів, яке буде залежати від швидкості аудиту уже проведених проплат і готовності авансувати майбутні витрати областю (адже перерозподіл коштів між регіонами і Агентством заплановано на останні два тижні грудня).
Досвід Києва продемонстрував, що частину робіт можна здійснювати в рази швидше, ніж це робила міська влада.
"Раніше стандартний термін будівництва захисту для підстанції становив рік. Деякі обласні адміністрації лише зараз завершили об'єкти, розпочаті в серпні минулого року. У прифронтових регіонах, попри тривоги й зимові умови, ми будували такі споруди приблизно за 5 місяців, а в Києві – за 3. Роботи почали в травні, і до вересня вони були виконані приблизно на 90%. На деяких дуже великих підстанціях Агентство й "Укренерго" раніше будували захист упродовж 2-х років", - розповідав в інтервʼю "Українській правді" колишній голова Держвідновлення Сергій Сухомлин.
Утім, реалістичність втілення амбітних задач забезпечення плану стійкості в Київській області буде залежати від ефективності координації зусиль усіх залучених сторін. Адже виглядає так, що і швидкість, і якість захисту енергетичних обʼєктів в кінцевому рахунку спирається не лише на наявність відповідних коштів, експертизи виконавців, а й на готовність учасників процесу ухвалювати нестандартні управлінські рішення задля уникнення бюрократичних перепон, що є найбільшим ризиком будь-якого проєкту такого масштабу. Від управлінських рішень поточної робочої групи багато в чому залежатиме захист об’єктів життєзабезпечення та плану стійкості в столичному регіоні.