Україна поступово змінює свою роль у європейській системі безпеки - від держави, яка потребує військової допомоги, до партнера, чий бойовий досвід, технології стають необхідними для оборони Євросоюзу та НАТО. Європейські військові й оборонні компанії визнають, що традиційні моделі планування, багаторічні цикли розробки озброєння та повільні процедури закупівель не відповідають швидкості сучасної війни. Натомість Україна вже навчилася створювати, випробовувати й модернізувати зброю безпосередньо під конкретні потреби фронту. Про це зокрема йшлося на Open Arms Fest у Стокгольмі, заході, який обʼєднав українські оборонні компанії, представників уряду та галузі, експертів і митців, пише УНН.
Від отримувача військової допомоги до партнера, який навчає Європу оборонятися
Повномасштабна війна росії проти України змінила не лише характер бойових дій, а й уявлення про те, як має працювати сучасна система оборони. Технології, на розробку яких раніше витрачали роки, сьогодні можуть втрачати актуальність за лічені місяці. Безпілотники, наземні роботизовані комплекси, засоби радіоелектронної боротьби, системи протиповітряної оборони та високоточне озброєння потребують постійного вдосконалення відповідно до змін на полі бою.
Україна проходить цю трансформацію безпосередньо під час війни. Саме тому її досвід є унікальним і цінним для європейських держав, які змушені переглядати власні оборонні стратегії та готуватися до потенційного розширення російської агресії.
Як зазначила Надзвичайний і Повноважний Посол України у Швеції Світлана Заліщук, за роки повномасштабної війни відбулася принципова зміна ролі України в європейській системі безпеки.
На початку війни ми просили в них зброю. Зараз шведи і європейці приїжджають в Україну вчитися, як обороняти свої держави
За її словами, Україна вже не просто отримує підтримку партнерів, а робить власний внесок у зміцнення обороноздатності європейського континенту. Йдеться не лише про передачу технологій чи обмін бойовим досвідом, а й про створення спільних оборонних спроможностей.
Показовий приклад – співпраця зі Швецією. Обидві країни мають спільне розуміння російської загрози, і обом державам є що запропонувати одна одній. Україна має досвід застосування та швидкої модернізації озброєння в умовах інтенсивних бойових дій. У Швеції є розвинена промислова база, інженерні компетенції та можливості масштабування виробництва.
Саме на взаємодоповнюваності цих можливостей наголошує Фредрік Острьом, представник Шведського управління оборонних матеріалів (FMV) при посольстві Швеції в Україні, який забезпечує стратегічну координацію та розширення співпраці між двома державами у сфері військово-технічного забезпечення.
Ми можемо навчатися у вас (в України - ред.), переймати ваш досвід війни та знайомитися з усіма новими технологіями, які ви використовуєте. Водночас у Швеції є багато компаній, які можуть допомогти вам масштабувати виробництво. Тому це взаємовигідна співпраця
Острьом переконаний, що потенціал такого партнерства не варто обмежувати окремими видами озброєння. Спільні проєкти можуть охоплювати виробництво компонентів, розвиток власних ланцюгів постачання, масштабування випуску безпілотних систем та інші напрями оборонної промисловості.
Для Європи це означає можливість не лише допомагати Україні протистояти російській агресії, а й використовувати українські напрацювання для посилення власної безпеки.
Зрештою, усе зводиться до наших цінностей і до того, як ми ставимося до свободи та демократії. Ми боремося за вільний світ. І ми робимо це разом із вами
Чому український досвід змушує Європу переглядати підходи до ведення війни
Європейські партнери зазначають, що однією з головних переваг української оборонної промисловості стала швидкість адаптації до нових загроз. В умовах постійної технологічної конкуренції з росією українські виробники змушені максимально скорочувати шлях від виявлення проблеми на фронті до створення та впровадження нового рішення.
Для європейської оборонної індустрії, яка десятиліттями працювала в умовах відносно стабільного безпекового середовища, такий підхід означає необхідність повного перегляду усталених виробничих і управлінських моделей.
Представник Збройних сил Швеції Томас Хедстрьом під час дискусії про майбутнє оборонної співпраці наголосив, що європейським військовим варто насамперед дослухатися до досвіду України.
Ідеї та інновації у нас є. Але як нам їх впроваджувати? Як швидко проходити весь цикл і переходити до наступної інновації? Створити умови для такого процесу надзвичайно складно
Він зазначив, що проблема полягає в тому, що європейські військові та оборонні підприємства звикли працювати в умовах, коли ризики можна прогнозувати, моделювати та поступово мінімізувати. Україна ж змушена ухвалювати рішення в ситуації, коли затримка може коштувати життів військових і втрати позицій на фронті.
Саме ця різниця формує принципово іншу швидкість інновацій.
Представник шведських Збройних сил також додав, що європейські країни зацікавлені у використанні українського досвіду.
Проблема полягає в тому, що надзвичайно складно сформувати відчуття реальності, у якій ми перебуваємо у стані війни
Для НАТО це створює окремий виклик, адже Альянсу необхідно навчитися діяти зі швидкістю, характерною для воєнного часу, не чекаючи, поки загроза стане безпосередньою.
Окрім того, досвід України показує, що протиповітряна оборона не може обмежуватися виключно перехопленням засобів ураження. Для зменшення інтенсивності атак необхідно також враховувати можливості противника з виробництва та застосування зброї. Необхідний комплексний підхід, який поєднує активну протиповітряну оборону, пасивний захист інфраструктури та ударні спроможності.
Для європейських держав це означає необхідність перегляду не лише структури озброєння, а й загальної концепції оборони, яка має забезпечувати стійкість держави навіть в умовах тривалих бойових дій.
Європейській оборонці складно перелаштуватися, коли війна змінюється за тижні
Не менш важливим викликом для Європи є перебудова самої моделі оборонного виробництва.
Головний бренд-стратега з питань злиття, поглинання (M&A) та інтеграції у шведській оборонній компанії Saab Патрік Моллбрінк звернув увагу, що традиційна система розробки та виготовлення озброєння формувалася за зовсім інших умов безпеки.
Історично наша промисловість була орієнтована на умови, які можна назвати умовами холодної війни. Ми виходили з того, що маємо роки й роки на виробництво будь-якої продукції. Але зараз ситуація стрімко змінюється
За його словами, Україна продемонструвала принципово іншу модель взаємодії між військовими та виробниками. Якщо раніше підприємство могло завершити розробку, передати готову продукцію замовнику й лише згодом отримати відгуки щодо її використання, то український досвід демонструє безперервний контакт військових і виробника.
Ми бачимо це на прикладі України, де оновлення систем відбувається в надзвичайно короткі терміни – протягом днів або тижнів. Системи повертаються з фронту на завод, там їх доопрацьовують, після чого вони знову надходять на передову. І це справді фундаментальна зміна
Для європейської оборонної індустрії це означає необхідність перегляду власної ролі. Виробник більше не може залишатися лише постачальником готової продукції. Він має бути безпосереднім учасником процесу вдосконалення озброєння, постійно отримувати зворотній звʼязок про його застосування та оперативно реагувати на появу нових загроз та викликів.
Водночас швидкість інновацій повинна супроводжуватися здатністю масштабувати виробництво. Сучасна війна потребує не лише технологічно досконалих систем, а й значної кількості озброєння.
“Найбільший експорт України до Європи - це час” - СЕО Fire Point12.09.26, 11:20
Окремим викликом залишаються ланцюги постачання. Європейські виробники залежать від компонентів, які виготовляються за межами їхніх держав, а отже, будь-які перебої можуть позначатися на темпах оборонного виробництва. Саме тому співпраця з Україною відкриває для Європи можливості для створення нових виробничих ланцюгів, локалізації окремих компонентів та розвитку спільних оборонних підприємств.
Україна та Швеція можуть спільно будувати нову систему європейської безпеки
Одним із прикладів того, як український досвід може бути інтегрований у європейську оборонну систему, стає поглиблення співпраці України та Швеції.
За словами посла України Світлани Заліщук, Швеція усвідомлює загрозу російської агресії та вже працює над підвищенням готовності не лише армії, а й усього суспільства. В країні діє концепція тотальної оборони, яка передбачає залучення до забезпечення національної безпеки військових, державних органів, бізнесу та цивільного населення.
І шведи самі вважають, що під час війни воює не просто армія, а все суспільство. І шведське суспільство готується до війни
На її думку, спільне розуміння російської загрози створює основу для довгострокового стратегічного партнерства між двома країнами. Причому йдеться не лише про закупівлю окремих систем озброєння, а про створення взаємопов'язаних оборонних екосистем, які можуть посилювати спроможності обох держав.
Серед перспективних напрямів співпраці дипломатка назвала розвиток протибалістичного захисту та взаємодію української і шведської авіаційної промисловості. Наприклад, українське підприємство "Антонов" взаємодіє зі шведською стороною щодо можливостей виготовлення окремих елементів винищувачів Gripen в Україні. Такі проєкти також дозволяють розширювати виробничі спроможності самої Європи.
За словами дипломатки, головна проблема Європи полягає в тому, що швидкість розвитку її оборонних спроможностей поки не відповідає темпам технологічних змін на полі бою.
На жаль, поки що ця швидкість не відповідає швидкості цієї війни в центрі Європи, я би так сказала
Тому одним із головних завдань українсько-європейської співпраці має стати прискорення виробничих процесів, оборонних закупівель та впровадження нових технологій.
Європейську оборонну співпрацю досі стримує бюрократія
Попри зацікавленість європейських партнерів в українському досвіді, практична реалізація спільних проєктів стикається з низкою адміністративних та регуляторних перешкод.
За словами головного бренд-стратега з питань злиття, поглинання (M&A) та інтеграції у шведській оборонній компанії Saab Патріка Моллбрінка, компанії стикаються з проблемою експортного контролю.
І зараз ми зіткнулися з проблемами експортного контролю. Саме це наразі є головною перешкодою для обох сторін. І, звичайно, це питання необхідно вирішувати на урядовому рівні
Моллбрінк додав, що шведські виробники зацікавлені в безпосередній роботі з українськими компаніями, однак складні процедури отримання дозволів можуть уповільнювати реалізацію спільних проєктів.
Ми могли б уже зараз проводити випробування в Україні, якби було простіше долати обмеження експортного контролю та швидше отримувати дозволи на реалізацію запланованих нами заходів
Водночас український досвід демонструє необхідність пошуку балансу між належним контролем, безпекою технологій та швидкістю ухвалення рішень. Україна зі свого боку працює над удосконаленням власної нормативної бази для міжнародної оборонної співпраці.
Очевидно, що для європейських держав питання тепер полягає не в тому, чи варто переймати український досвід, а в тому, наскільки швидко вони зможуть інтегрувати його у власні оборонні системи. Адже росія продовжує готуватися до тривалого протистояння і загроза для Європи стає все більш реальною.