В Україні розгорівся скандал, повʼязаний зі смертю одеського бізнесмена Аднана Ківана в місцевій клініці Odrex, ймовірно, через неналежну медичну допомогу. Після того, як ситуація стала публічною почали зʼявлятися історії про інших жертв медзакладу – родичі розповідають, що їх рідні померли після лікування в "Одрексі". Водночас постає: чи має МОЗ реагувати на такі сигнали, коли йдеться про потенційну загрозу для життя та здоров’я людей? УНН розпитав юристів, як у цій ситуації повинно діяти Міністерство охорони здоровʼя, аби трагедії не повторювалися.
Що сталося в "Одрексі"?
Скандал з одеською клінікою "Одрекс" розгорівся коли Офіс Генерального прокурора 25 жовтня повідомив, що Головне слідче управління Національної поліції розслідує обставини смерті пацієнта після лікування у медичній установі в Одесі. Як з'ясувалося йдеться про смерть місцевого бізнесмена-девелопера Аднана Ківана, який із травня по жовтень 2024 року проходив лікування у клініці "Одрекс".
В ОГП зазначили, що було повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов'язків, що спричинило смерть пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям. Пізніше з'ясувалося, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську. Слідчі, спираючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів спричинили смерть пацієнта.
Лікарі, які підозрюються, надавали йому медичну допомогу. Як засвідчено комісійною судово-медичною експертизою, при наданні цими лікарями медичної допомоги не було забезпечено належного реагування на ознаки ускладнення та вжито необхідних заходів для його своєчасного лікування. Експерти дійшли висновку, що лікарська помилка, неналежне виконання лікарями своїх професійних обов'язків через недбале ставлення до них перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті пацієнта"
Слідство вважає, що при наданні медичної допомоги медики припустилися суттєвих помилок, внаслідок чого у пацієнта розвинувся сепсис, який на тлі онкологічного процесу призвів до смерті.
За даними джерел УНН, хірург Віктор Русаков не призначив пацієнту антибіотики після проведення операції та надалі ігнорував очевидні симптоми сепсису. Крім того, лікарі провели низку процедур, які на той момент пацієнту були протипоказані. Бізнесмен помер в "Одрексі" 27 жовтня 2024 року.
Підозрювані Марина Бєлоцерковська і Віктор Русаков перебувають під нічним домашнім арештом і зобовʼязані носити електронний браслет.
В "Одрексі" ж переконують, що їхні лікарі є висококласними фахівцями та діють відповідно до протоколів і заявляють про "тиск на бізнес".
Після того, як ситуація стала публічною, зʼявилися свідчення родичів інших жертв "Одрекса". Вони розповідають про системні порушення законодавства в клініці – шантаж, вимагання, фальсифікацію медичної документації неналежні умови лікування та неналежну медичну допомогу. Їхні історії свідчать про те, що випадок зі смертю бізнесмена через неналежне лікування не поодинокий. У "Одрексі" системні проблеми і порушення, які загрожують життю та здоровʼю пацієнтів.
Родичі померлих пацієнтів навіть записали колективне відеозвернення у якому вимагають справедливості і закликають правоохоронні органи притягнути винних до відповідальності.
Реакція МОЗ – це обовʼязок
Опитані УНН юристи говорять про те, що реакція держави на таку ситуацію - не просто право, а обов’язок держави.
Вони наголошують, що навіть у воєнний час, коли державні перевірки формально заборонено, сфера охорони здоров’я залишається у категорії критично важливих, адже тут йдеться про життя та здоровʼя людей.
Адвокатка, керуюча партнерка Magnet Legal Марина Мкртичева підкреслює, що обставини смерті пацієнтів мають бути предметом особливо ретельного аналізу з боку держави.
Контроль у сфері охорони здоров’я не припинявся протягом усього воєнного часу. Працювали механізми оцінки якісності лікування, медичної експертизи та державного нагляду. Постанова КМУ № 303 дозволяла проведення позапланових заходів державного контролю за наявності загроз життю, здоров’ю чи правам громадян, а Постанова КМУ № 1410 від 05.11.2025 розширила можливості застосування таких перевірок у сфері медицини. Тому за наявності системних порушень, звернень пацієнтів, дефектів лікування або ризиків для життя заклад охорони здоров’я може бути підданий позаплановій перевірці МОЗ чи інших органів, незалежно від форми власності, у тому числі якщо це ФОП-лікар
За її словами, слідство також повинно встановити чи смерть пацієнта настала внаслідок лікарської помилки або дефекту надання допомоги без наміру нашкодити чи в діях лікарів був умисел. За її словами, у цьому допоможе розібратись низка спеціальних експертиз, зокрема, судово-медична експертиза та клініко-експертна оцінка якості медичної допомоги.
За словами Марини Мкртичевої, якщо у справі є навіть натяк на можливе умисне завдання шкоди, розслідування переходить у зовсім іншу юридичну площину. "Тоді це вже не лікарська помилка, а зовсім інший склад злочину – умисне вбивство (ст. 115 КК України). Воно належить до категорії особливо тяжких і передбачає значно суворіше покарання – від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі", - зазначила адвокатка.
Попри серйозність правових наслідків, Міністерство охорони здоровʼя досі не завжди оперативно реагує на випадки, коли пацієнти або їхні родичі повідомляють про можливі порушення у медичному закладі.
Юристи наголошують, що публічні звернення самі по собі вже є підставою для реакції МОЗ, адже вони не виникають на порожньому місці. Найчастіше це — результат реальних, задокументованих проблем у закладі.
Найнебезпечніший злочин у медичній сфері
Адвокатка "Ілляшев та Партнери" Алла Цимановська пояснює, що смерть від неналежної медичної допомоги – один із найнебезпечніших видів правопорушень у медичній сфері.
"Смерть пацієнта внаслідок лікарської помилки або неналежно наданої медичної допомоги належить до найбільш суспільно небезпечних правопорушень у сфері охорони здоров’я. Такі дії або бездіяльність медичного працівника підпадають під ознаки статті 140 Кримінального кодексу України", – зазначила юристка.
Вона наголосила, що строк притягнення до кримінальної відповідальності за цією статтею становить лише три роки з дня вчинення правопорушення. У медичних справах таким моментом є дата операції, процедурного втручання або дата смерті пацієнта. І протягом цього обмеженого строку слідство повинно встигнути здійснити повне розслідування включно із допитами, експертизами тощо.
На жаль, на практиці слідству дуже часто бракує часу. Багато справ не встигають навіть дійти до стадії передачі обвинувального акту до суду до завершення трирічного строку давності. Проте є й чимало прикладів, коли вдається завершити всі процедури вчасно за умови активної позиції потерпілих і належної організації розслідування
Чи можлива перевірка та позбавлення ліцензії медзакладу?
Водночас юристка наголошує, що систематичні порушення в роботі медичного закладу – це саме той критерій, який свідчить про потенційну загрозу для пацієнтів.
Якщо факти неодноразового неналежного надання допомоги, порушень стандартів, недбалого ведення документації чи інші індикатори ризику підтверджені або відображені у зверненнях пацієнтів, – це є прямою підставою для ініціювання позапланової перевірки МОЗ або відповідного департаменту охорони здоров’я
Вона додає, що такі перевірки – не формальність. Наслідки для клініки можуть бути серйозними – від приписів та дисциплінарної відповідальності до передачі матеріалів до правоохоронних органів чи навіть анулювання ліцензії медичного закладу.
Особливої уваги очевидно заслуговує питання перевірок приватних медичних установ. Адвокат Attorneys at Law "Leshchenko & partners" Данило Трясов підкреслює, що МОЗ має право проводити позапланову перевірку у приватній клініці, якщо є підстави вважати, що там відбуваються систематичні порушення законодавства і ліцензійних вимог.
При цьому він застерігає, що МОЗ може формально посилатися на Постанову № 303, відмовляючи у перевірці, але це не означає, що перевірку неможливо ініціювати повторно.
Адже у постанові зазначено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
У разі відмови, рекомендуємо подавати скаргу до МОЗ з підтвердженням (документальним) наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я, яка безпосередньо пов’язана з провадженням зазначеним ліцензіатом господарської діяльності з медичної практики
У такому разі, МОЗ зобов’язане прийняти рішення щодо проведення позапланової перевірки.
За словами Данила Трясова, якщо клініка не усуне порушення, зафіксовані під час позапланової перевірки, це може стати підставою для анулювання її ліцензії. У такий спосіб держава може не лише зафіксувати формальні порушення, а реально усунути загрозу для пацієнтів і не допустити повторення таких порушень.
Спроба Odrex уникнути відповідальності
Після смерті чергового пацієнта в "Одрексі" у жовтні 2024 року власники клініки терміново перереєстрували ТОВ, на яку був оформлений медзаклад та отримали нову ліцензію. Таким чином клініка очевидно намагається уникнути будь-якої відповідальності. До засновників нової юридичної особи увійшли всі ті, хто був і у попередній ТОВці. Серед них, зокрема, генеральний директор "Одрекса" Тігран Арутюнян. З липня 2023 року він входить до складу робочої групи з посилення ролі приватних закладів охорони здоров’я у відновленні та розвитку системи охорони здоров’я, створеної під головуванням міністра охорони здоровʼя Віктора Ляшка.
Той факт, що "Одрекс" терміново змінив юридичну особу, на яку оформлений "Одрекс" і змінює ліцензії як рукавички говорить про те, що клініка має хороші звʼязки у профільному міністерстві на рівні керівництва і про всі кроки відомства їх попереджають.
Інакше як пояснити той факт, що "Одрекс" у себе на сайті опублікував ще одну ліцензію відразу після початку позапланової перевірки МОЗу?
Тому цікаво, як буде діяти Міністерство охорони здоровʼя, адже власники змінились і формально у пацієнтів є претензії до старої ТОВки. При цьому "Одрекс" як працював, так і працює – та ж адреса і та ж вивіска, та й лікарі у клініці не змінились. Хоча до їхнього оформлення чи точніше переоформлення теж є запитання. Це підтверджується й повідомленням пресслужби медзакладу:
"Медичний дім Odrex та всі його відділення працюють в звичайному режимі. Інформація про зупинку роботи компанії не відповідає дійсності. Весь медичний колектив Odrex забезпечує лікарську допомогу нашим пацієнтам в плановому режимі. Всі наші лікарні обладнані генераторами, які забезпечують безперебійну та надійну роботу всього медичного обладнання".
Сфера охорони здоров’я – одна з найчутливіших і найвідповідальніших, де будь-яка помилка має ціну, яка не вимірюється грошима чи репутацією. Це – людські здоров'я та життя. В умовах, коли кількість публічних скарг на "Одрекс" зростає, а кожна історія викликає резонанс, відповідальність держави лише посилюється. Бо там, де мовчать інституції, говорять факти. І коли ці факти – смерті, ускладнення та очевидні дефекти лікування, держава не має права залишатися осторонь.
Тож поки залишається відкритим питання чи вистачить очільнику МОЗ Віктору Ляшку сили переступити дружні звʼязки та припинити роботу клініки, яка очевидно стала "фабрикою смерті", замість продукування нових ліцензій і сприяння роботі такого медзакладу?