Експерти Міністерства охорони здоровʼя України можуть переглянути адаптивну клінічну настанову з лікування пацієнтів з бульозним епідермолізом, яка була затверджена у 2016 році. Про це заявив міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко на брифінгу у Києві, пише УНН.
Контекст
З 2016 року діють адаптована клінічна настанова, заснована на доказах, і протокол на її основі, затверджений Міністерством охорони здоровʼя України, які були складені на підставі міжнародних рекомендацій від 2012 року щодо догляду за ранами хворих на бульозний епідермоліз (люди-метелики).
У цих документах прописано, що для догляду за ранами можуть використовуватися конкретні повʼязки одного виробника – шведської компанії Mölnlycke Health Care. З того часу зʼявилося багато сертифікованих виробників, які виготовляють якісні і дешевші у кілька разів аналоги, але через те, що у цій документації вказаний виробник, то інші до державних тендерів фактично не допускаються.
Відповідну настанову комісія повинна була переглянути ще у 2019 році. "Представлена адаптована клінічна настанова має бути переглянута не пізніше 2019 р. мультидисциплінарною робочою групою за участю головного позаштатного спеціаліста МОЗ України, практикуючих лікарів, які надають первинну і вторинну медичну допомогу, науковців, організаторів охорони здоровʼя, представників громадських організацій, які зацікавлені у підвищенні якості медичної допомоги, та ін.", - ідеться у настанові.
Якщо ми уважно почитаємо стандарти, то там прописано, що переглядається у разі потреби кожні пʼять років. Тобто в нас зараз понад 120 експертів у погоджених стандартах працюють. У разі, якщо немає прийнятого рішення про те, що треба вносити зміни, то немає критичної необхідності в перегляді даного стандарту
Міністр зазначив, що поінформований про ситуацію, яка виникла з постачанням повʼязок для пацієнтів з бульозним епідермолізом. Ляшко, зокрема, нагадав, що її розглядав комітет ВР з питань здоровʼя нації, і в засіданні брали участь представники Антимонопольного комітету України. До речі, в АМКУ повідомили депутатам, що на ринку відсутня конкуренція у постачанні повʼязок.
І МОЗ там чітко висловило свою позицію, що технічні вимоги до закупівель пов'язок, які потрібні для цих людей, постійно прописуються групою експертів
Варто зазначити, що вказані міністром експерти розробляють технічне завдання для тендерів із закупки засобів для догляду ран пацієнтів з бульозним епідермолізом саме на основі згаданих настанови та протоколу. Таким чином з року в рік уже понад пʼять років створюється штучна монополія для одного виробника – шведської компанії Mölnlycke Health Care, що ставить під питання обʼєктивність та незаангажованість експертів.
Міністр зазначив, що наразі всі пацієнти забезпечені необхідними пов'язками.
"Міністерство охорони здоров'я спільно з ДП "Медичні закупівлі України" робить все можливе, щоб ці пов'язки були в наявності. Тої якості, яка потрібна", - наголосив Ляшко.
Додамо
Раніше УНН отримав інформацію, яка вказує на те, що шведська компанія Molnlycke Health Care, яка займає монопольне становище на українському ринку медичних пов’язок для пацієнтів з бульозним епідермолізом, може бути причетною до фінансування громадської спілки "Орфанні захворювання України", яку очолює Тетяна Кулеша. Спілка фактично стала рупором компанії, що допомагає зберігати монополію Molnlycke на ринку медичних пов’язок в Україні, та лобіює її інтереси.
У своїх публічних виступах Кулеша постійно наголошує, що альтернативи шведським пов’язкам немає, і захищає продукцію Molnlycke, попри наявність якісних та дешевших аналогів, які успішно використовуються в інших країнах.
Експерти, опитані УНН, зазначають, що ситуація навколо Molnlycke Health Care має явні ознаки конфлікту інтересів і корупційної складової. Водночас спроби інших виробників запропонувати альтернативні пов’язки для державних тендерів блокуються завдяки впливу "Орфанних захворювань України" та її лідерки.
Колишня міністерка з охорони здоров’я Зоряна Скалецька наголосила, що Міністерство охорони здоров’я має обов’язково розібратися у ситуації та зробити все необхідне для забезпечення інтересів пацієнтів. Вона підкреслила, що орфанні захворювання потребують особливої уваги, адже через рідкість цих хвороб у державних органів може бути недостатньо інформації для швидкого реагування.
Нагадаємо
УНН розпочав розслідування, щоб зʼясувати, як шведській компанії Molnlycke Health Care, що спеціалізується на виробництві пов’язок, вдалося створити монополію на українському ринку. Адже виробник забезпечив собі безапеляційне домінування в державних тендерах для закупівлі засобів для догляду за ранами для хворих із бульозним епідермолізом. На ринок, наприклад, намагаються не допустити в тому числі українського виробника, який пропонує такі ж супертонкі повʼязки, але в чотири рази дешевше. Попередній аналіз зокрема виявив можливий конфлікт інтересів у тендерних закупівлях через громадську спілку, яку очолює Тетяна Кулеша. Зокрема, є обґрунтовані підозри вважати, що Molnlycke Health Care використовує Кулешу для лобіювання власних повʼязок.
Довідково: Бульозний епідермоліз – рідкісне генетичне захворювання, що робить шкіру надзвичайно крихкою. Таких хворих ще називають люди-метелики. Навіть незначний механічний вплив може спричинити утворення пухирів, відкритих ран та рубців на їхній шкірі. Це порушення впливає не лише на шкіру, а й на нігті, волосся, слизові оболонки. Лікування включає спеціальний догляд за ранами, використання захисних пов’язок, медикаментозну терапію та хірургічне втручання в тяжких випадках. Через значний вплив на якість життя пацієнтів, забезпечення доступу до необхідних засобів догляду є критично важливим. Наразі таких хворих в Україні понад 300.