Агентство з розшуку і менеджменту активів (АРМА) створене для ефективного управління арештованим майном, однак останнім часом стало об’єктом критики саме через свою неефективність. Скандали через зволікання з пошуком оцінювачів та управителів активів, зокрема російсько-білоруськими вагонами, показують, що агентство починає діяти лише під тиском публічної уваги, пише УНН.
Деталі
АРМА неодноразово опинялося в епіцентрі скандалів через свою неефективність. Одним із останніх, який викликав суспільний резонанс, стосується близько 21 тисячі російсько-білоруських вагонів, які понад два роки простоювали без належного управління. Як відзначили експерти, через таку бездіяльність агентства, держава втратила мільйони, які могла б отримати за рахунок передачі вагонів в управління.
Та щойно ця історія набула розголосу, голова АРМА Олена Дума поспішила повідомити, що агентство обрало управителя для цілих 436 вагонів з 21 тисячі.
Проте, така заява викликала лише ще більше обурення серед громадськості. Екснардеп Ігор Мосійчук заявив, що Олена Дума могла умисне затягувати процес пошуку управителів для російсько-білоруських вагонів, припускаючи можливі корупційні мотиви та співпрацю з ворогом.
Схожа ситуація виникла й з іншим арештованим активом - торговим центром "Флагман" в Івано-Франківську. Цей об’єкт передали в АРМА ще в жовтні 2022 року, проте всі доходи від його діяльності продовжували отримувати його російські власники. Лише після резонансу у ЗМІ агентство оголосило конкурс на управління ТЦ.
Проблема полягає в тому, що агентство часто реагує тільки після тиску громадськості та розголосу в медіа. Виникає запитання: чому АРМА не виконує свої обов’язки належним чином з самого початку? Однією з головних причин, на думку експертів, є можливі корупційні мотиви. Зокрема, експерт з питань безпеки Сергій Шабовта заявив, що Агентство з розшуку і менеджменту активів – це інструмент "корупції і розкрадання".
Понад те, експерти неодноразово вказували на те, що АРМА неефективно використовує активи, які могли б бути корисними для держави, особливо в умовах війни. Наприклад, арештовані санаторії могли б використовуватися для реабілітації поранених військових або надавати прихисток переселенцям. Водночас важка техніка, така як екскаватори та бульдозери, могла б сприяти укріпленню оборонних рубежів або відновленню інфраструктури, але натомість простоює без використання.
Аналізуючи ситуацію, стає зрозуміло, що ключова проблема АРМА полягає в непрозорості та неефективності. На це вказали й члени громадської ради при АРМА, які днями саме через це склали свої повноваження.
Те, що АРМА працює переважно під тиском суспільства, свідчить, швидше за все, про системні проблеми у її роботі. Якщо ці недоліки не будуть виправлені, агентство ризикує остаточно втратити довіру громадян і державних інституцій.