ЄС потребує України для зміцнення своєї стратегічної автономії: у комітетах Ради презентували дослідження

ЄС потребує України для зміцнення своєї стратегічної автономії: у комітетах Ради презентували дослідження

Київ • УНН

 • 65418 перегляди

Дослідження виявило три сфери, де Україна може посилити стратегічну автономію ЄС: критичні матеріали, промисловість та продовольство. Інтеграція України може подвоїти її ВВП за 10 років та створити 815 тисяч робочих місць.

Україна може стати ключовим партнером для забезпечення стратегічної автономії Європейського Союзу, зменшуючи його залежність від геополітичних конкурентів у сферах критичних матеріалів, промисловості та продовольства.

Про це йдеться у дослідженні "Стратегічні орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з країнами Європейського Союзу", представлене 26 лютого на спільних слуханнях комітету Ради з питань економічного розвитку та комітету з питань аграрної та земельної політики, повідомляє УНН

Дослідження провели на замовлення Федерації роботодавців України за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

На слуханнях автори дослідження наголосили, що з 2014 року, відколи Україна підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом, частка ЄС у зовнішньоторговельному обороті України постійно зростала – з 30% у 2013 році до 56% у 2023 році. А експорт товарів до ЄС у 2023 році сягнув $23,4 млрд, що становить 64,6% загального експорту товарів Україною. Ці показники свідчать про переорієнтацію української економіки з ринків СНД на європейські.

Водночас, як зазначив під час слухань голова комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, співпраця залишається асиметричною. "Проблема експорту України в тому, що його структура залишається сировинною. 48% агропродукції – це зернові і олії, курятина, 22% – чорні метали і руда, 13% – продукти хімічної промисловості і машинобудування. Імпорт полярно відрізняється. Він містить значно більше продукції з високою доданою вартістю. І відповідно, ця співпраця поки що не є збалансована", – наголосив він. За словами Дмитра Наталухи, такий дисбаланс створює структурний дефіцит у торгівлі, який у 2023 році склав $9,1 млрд.

Гендиректор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов наголосив, що напрацьований у дослідженні варіант поглиблення торговельних відносин враховує інтереси європейського бізнесу та ЄС в цілому. "Ми дуже хочемо донести до європейських партнерів, що український бізнес не є загрозою для європейського ринку та їхніх виробників. Ми не лише можемо стати надійними партнерами, а й бути дуже вигідними партнерами з точки зору інтеграції виробництва, спільної кооперації і спільних взаємовигідних інтеграцій", – наголосив він.

Дослідження визначило три ключові напрямки, де Україна може на взаємовигідних засадах посприяти ЄС у досягненні його стратегічної автономії.

Першим напрямком є забезпечення ЄС критичними та стратегічними матеріалами. В Україні наявні поклади 24 з 34 видів мінералів, які ЄС визначив як незамінні для розвитку передових галузей та цілей зеленого переходу. За оцінками Європейського інституту геополітичних досліджень, у разі подальшого розширення переробки стратегічної сировини в Україні, частка постачання критичних матеріалів до ЄС може зрости з 12% у 2023 році до 25% у 2030 році. Це сприятиме скороченню залежності ЄС від поставок з Китаю та інших геополітично нестабільних регіонів.

Другим напрямком є посилення промислового потенціалу і конкурентоспроможності ЄС. Україна зберігає значний технологічний та кадровий потенціал для розвитку стратегічних галузей. Це, зокрема, оборонно-промисловий комплекс, інформаційно-комунікаційні технології та аерокосмічна галузь, у яких ЄС поступився лідерськими позиціями на світовому ринку. Дослідження виділило конкретні продукти, які українські виробники можуть замінити на європейських ринках: металургійна продукція, хімічні добрива, вироби деревообробної промисловості, меблі, трактори, автобуси, електротехнічна продукція тощо.

Третім напрямком є забезпечення продовольчої безпеки ЄС. Україна зарекомендувала себе як надійний постачальник аграрної продукції, маючи частку 7-8% у сільськогосподарському імпорті ЄС і третю позицію в переліку найбільших постачальників (попереду такі країни як Бразилія та Велика Британія). У перспективі членства в ЄС Україна зможе запропонувати співтовариству нову модель аграрного виробництва, орієнтовану на розвиток конкурентоспроможності та інновацій, а також допомогти йому зменшити залежність від імпорту продовольства з третіх країн. В умовах негативних наслідків кліматичних змін та деградації довкілля у багатьох країнах Глобального Півдня, український аграрний потенціал у майбутньому виступатиму ключовим стабілізатором продовольчого ринку ЄС та світу в цілому.

"Ми вже є одними з найбільших постачальників агропродукцій в ЄС і можемо стати набагато потужнішими в цьому", – підкреслив Дмитро Наталуха.

Голова комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду додав, що саме агросектор є сьогодні головним джерелом експорту України. За його словами, держава активно працює над реформуванням сільського господарства у відповідності до політики ЄС.

Заступник виконавчого директора компанії МХП Юрій Мельник, коментуючи дослідження, наголосив на важливості співпраці на основі прозорості та взаємної довіри: "Інтеграція економічних систем ЄС і України має відбуватися на прозорій, взаємовигідній і чесній основі. Ми, як бізнес, сповідуємо принципи прозорості та чесності. Останнім часом ми налагодили співпрацю з дипломатичним корпусом – зустрічі з дипломатами, поїздки разом із ними на наші виробничі потужності, щоб підтвердити твердження, що в Україні дотримуються технологічних вимог та застосовують технології, які відповідають європейським стандартам".

За розрахунками Інституту німецької економіки 2023 року, у разі вступу України до ЄС протягом 2025 року, політика згуртованості щодо неї коштувала б країнам-донорам 50-90 млрд євро фінансування протягом п'яти років. Але активна інтеграція української промисловості й аграрного сектора в господарський комплекс ЄС сприятиме зменшенню різниці у рівні доходів в Україні та в середньому по ЄС. Це, наголошують автори дослідження, значно полегшить ЄС тягар політики згуртованості після набуття Україною повноправного членства в Союзі.

"Отримавши статус кандидата на вступ України в ЄС, ми чітко усвідомлювали, що в майбутньому Україна стане країною-членом ЄС, що надасть нам не лише переваги у здійсненні торгівлі, а й створить, що дуже важливо для нас сьогодні, сталі виробничі ланцюги та кооперацію. Ми будемо більше інтегровані і в систему публічних закупівель ЄС", – зазначив Руслан Іллічов.

Згідно з економічним моделюванням, представленим на слуханнях, ефективна інтеграція України в європейську економіку може принести значні результати, наголошують автори дослідження. Зокрема, дасть змогу за 10 років подвоїти ВВП України і докорінно змінити структуру виробництва й зовнішньої торгівлі. Інвестиції у розмірі $90 млрд у будівництво 570 заводів в Україні забезпечать зростання випуску товарів і послуг на 152,8%, у тому числі продукції переробної промисловості – на 168,9%. Завдяки чому частка переробної промисловості у ВВП країни зросте з 7,6% до 20,4%. Загалом може бути створено близько 815 тисяч нових робочих місць.

Автори дослідження наголосили, що така співпраця матиме переваги й для ЄС. Перш за все, це суттєве скорочення розриву за показниками валового національного доходу (ВНД) на душу населення між Україною та ЄС – з 7,1 до 3,2 разів. Це значно зменшить витрати бюджету ЄС на політику згуртованості після майбутнього членства України в Союзі.

Ключовий меседж, який українська влада і ділова спільнота мають донести до європейських партнерів, полягає у тому, підкреслюють автори дослідження, що для подолання новітніх геополітичних викликів та повернення собі лідерських позицій на міжнародній арені ЄС потребує України не менше, ніж українська економіка потребує підтримки в умовах ведення війни.