Пацієнти проти системи: чому люди бояться судитись з приватними клініками
Київ • УНН
Справи про медичну недбалість в Україні рідко доходять до суду попри скарги пацієнтів і заяви в правоохоронні органи. Причиною цьому можуть бути: висока вартість судових процесів, складність доведення лікарської помилки, а також брак доказів через те, що пацієнту рідко видають всю медичну документацію на руки. Тож нерівність ресурсів між пацієнтами та приватними клініками часто змушують людей відмовлятися від боротьби.

Попри численні скарги пацієнтів, історії про смерті під час лікування в приватних клініках та публічний резонанс, справи про медичну недбалість в Україні лише зрідка доходять до суду. Причина не лише в складності доведення лікарської помилки, а й у вартості судового шляху і явній нерівності між пацієнтом та приватною клінікою. Чому навіть у найрезонансніших випадках боротьба пацієнтів за справедливість може зупинитися на півдорозі, розбирався УНН.
Медичні справи в Україні є одними з найскладніших у судовій практиці. Попри суспільний інтерес до теми медичної недбалості, трагічні історії смертей пацієнтів і численні публічні скарги, лише одиниці доходять до суду.
Керуючий партнер АО "Максимальний захист" Максим Герасько пояснює, що проблема не у відсутності вироків як таких, а у складності самої системи, яка історично формувалася ще в часи домінування державної медицини.
Вироки є, просто їх не так багато. Я думаю, що ця практика була започаткована ще коли були всі медичні заклади державними. На даний час ця практика змінюється в кращу сторону, оскільки в нас все більше стає приватних установ медичних і вже можна добитись вироку
Велику роль, за словами адвоката, відіграє і фінансова сторона питання. Адже медичні справи потребують значних ресурсів – йдеться не лише про оплату адвокатів, а й про численні експертизи, які є критично важливими для доведення лікарської помилки.
Треба пройти багато інстанцій, зібрати багато доказів, провести судово-медичну експертизу та інші, що збільшує витрати на які не кожен готовий йти. Бо, як правило, лікарська помилка, якщо є непоправною, то дуже часто люди несуть спочатку емоційно (ред. заяви до правоохоронних органів). Коли емоції зашкалюють, вони судяться, судяться, а потім, звісно, перестають платити за це, бо вони розуміють, що вони несуть витрати, а в кінці ще не факт, що вони виграють
Ще один ключовий фактор – нерівність сторін. Приватні клініки мають юридичні відділи та фінансові ресурси. Пацієнт же часто залишається сам на сам із системою. Більше того, навіть базове доведення факту лікарської помилки, в українських реаліях, перетворюється на складний і часто недосяжний для пацієнта процес. Йдеться не лише про юридичні нюанси, а про банальну відсутність у людини необхідних доказів. Як пояснює Максим Герасько, ключова проблема починається ще на етапі збору медичної документації, без якої будь-який судовий процес фактично втрачає сенс.
Справа в тім, що в принципі пацієнту завжди важко довести винуватість лікаря або установи з тих причин, що, наприклад, дуже часто пацієнтам не дають на руки історію хвороби. Не кожен пацієнт збирає всі довідки, всі виписки, всі заключення і має на руках медичні документи, які дозволяють встановити помилку лікаря
Експерт також звертає увагу на ширший контекст проблеми – трансформацію медичної системи в Україні, яка безпосередньо впливає і на якість послуг, і на кількість конфліктних ситуацій між лікарями та пацієнтами. Так, країна поступово відходить від моделі державної медицини, однак повноцінної та якісної альтернативи у вигляді приватного сектору поки не сформовано.
У нас йде тенденція до скорочення державних закладів, і ми йдемо в приватну медицину, і, на жаль, якість цієї приватної медицини іноді залишає бажати кращого. А державні ми скорочуємо, і тому, якщо раніше була конкуренція між державною і приватною, то вона створювала досить високий рівень медицини в країні
Окремим фактором, який поглиблює проблему, є кадрова криза, що лише посилилася на тлі війни. У таких умовах, зазначає він, ринок стикається з дефіцитом кваліфікованих кадрів, адже значна частина досвідчених лікарів виїжджає за кордон у пошуках кращих умов праці. У результаті пацієнти дедалі частіше стикаються з недостатнім рівнем підготовки медичного персоналу, що безпосередньо впливає на якість лікування.
Попри всі озвучені проблеми, адвокат Максим Герасько не схильний говорити про повну безкарність лікарів, однак визнає – шлях до відповідальності складний і доступний далеко не кожному.
Нагадаємо
Історія Світлани Гук – один із найбільш показових прикладів того, як медичні справи в Україні роками не доходять до фіналу. Уже шість років вона намагається встановити обставини смерті свого чоловіка під час лікування в одеській клініці Odrex.
Попри відкриття кримінального провадження, судові процеси та неодноразові спроби провести експертизи – вдова досі не отримала відповіді на свої питання. Наразі судом призначено ще одну медичну експертизу у Львові, на яку Світлана Гук покладає великі надії.
