Легалізація віртуальної валюти в Україні: в Нацкомісії з цінних паперів розповіли про підготовку законопроєкту

З 2023 року у Верховній Раді лежить законопроєкт, ухвалення якого дозволить повністю легалізувати віртуальні активи в Україні. Наразі над доопрацюванням законопроєкту працюють в комітеті ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, зокрема і представники Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Нацбанку, Мінфіну, а також Мінцифри. Про це в коментарі УНН розповів голова НКЦПФР Руслан Магомедов. 

Деталі 

Як розповів Магомедов, є лише один базовий законопроєкт – №10225, який розробила команда НКЦПФР.

Ще з кінця 2022 за ініціативи Комісії була створена Консультаційна рада з питань регулювання віртуальних активів. Ми зібрали громадськість, представників влади, народних депутатів, криптоспільноту і за результатами цих консультацій отримали основоположний текст. Наразі робоча група на базі комітету з питань фінансів, податкової та митної політики взяла його за основу і активно допрацьовує. Туди входять представники НКЦПФР, НБУ, податкового комітету, Мінфіну, а також Мінцифри та інші

Він зазначає, що головна мета для НКЦПФР, щоб цей законопроєкт захищав не лише непрофесійних інвесторів від шахрайських дій і махінацій, але й "білий" бізнес.  "Бо ми чудово розуміємо, що шахрайські схеми в першу чергу будуть дискредитувати саме його ("білий" бізнес -ред.). Тому важливі єдині прозорі правила ведення "гри". Якщо говорити про наповнення законопроєкту, то ми запропонували регуляцію на базі MiCA (Регламент ЄС про ринки криптоактивів). Мова не йде про тотальний "копіпастинг". Ми запозичили лише бізнес-логіку та адаптували до українських реалій. Наприклад, нормативи ліквідності, резервування штрафів, вимоги про розкриття інформації тощо, які є в інших країнах, безумовно, не можуть бути ідентично застосовані у нас", - додає Магомедов.

Днями перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявляла, що законопроєкт про віртуальні активи в Україні із розподілом повноважень регуляторів буде підготовлено до жовтня 2025 року із залученням технічної допомоги міжнародних партнерів, який базуватиметься на європейській директиві MiCA. 

Голова НКЦПФР наголосив, що не може коментувати конкретну позицію Катерини Рожкової, адже "представники НБУ також працюють разом з нами в межах робочої групи над єдиним законопроєктом №10225". 

"Ніякої глобальної альтернативи від НБУ, окрім того, що вже запропонувала НКЦПФР, наразі немає. Однак не буду заперечувати, що колеги з НБУ надали певні пропозиції, наприклад, в контексті валютного нагляду", - додає Магомедов.

За його словами, наразі чимало маніпуляцій й різних заяв, в тому числі від голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики щодо того, хто має регулювати ринок віртуальних активів, а хто ні.

Тут варто розділяти особисту думку від думки парламентаря, відповідального за фінансовий напрям. Бо підхід, що регуляція має відрізнятися залежно від особистих симпатій чи суб’єктивної оцінки роботи певного органу, навряд чи можна вважати виваженою позицією з погляду державного управління. Оскільки будь-який Регулятор - це глобальна інституція. У нашій роботі ми враховуємо міжнародний досвід регуляції, а не політичні інтереси. Крім того, в Меморандумі між Україною та МВФ вже чітко визначено, що відповідати за регуляцію ринку буде НКЦПФР спільно з НБУ. Тож, на порядку денному зараз має бути питання "як саме регулювати", а не "хто регулюватиме

НКЦПФР на виконання вимог Меморандуму між Україною та МВФ зробили презентацію розподілу обов’язків на основі досвіду ЄС за стандартами MiCA, яка була презентована  місії МВФ, а також під час засідання Ради з фінансової стабільності.

"Також ми розробили матрицю, яка містить низку варіантів оподаткування віртуальних активів. Підкреслюю – варіантів, адже НКЦПФР не приймає рішення щодо оподаткування, це завдання профільного комітету ВРУ з Данилом Гетманцевим та Мінфіну, як органу, що відповідає за формування податкової політики. Однак зі свого боку, як майбутній регулятор ринку віртуальних активів, ми хочемо чітко показати відповідальним особам усі сценарії, щоб не зашкодити потенційним учасникам ринку. Адже, наприклад, базова ставка, яка застосовується до чистого доходу (доходи - витрати) від операції з продажу біткоїна, може в підсумку давати менший розмір податку, що треба сплатити, ніж , наприклад, ставка 5 %, але до доходу у вигляді виручки від цієї ж операції. Загалом очікуємо, що найближчим часом законопроєкт приймуть в першому читанні, а ось коли в другому - це вже питання", - резюмував Магомедов. 

Оподаткування криптовалюти в Україні: що пропонують в Нацкомісії з цінних паперів 09.04.25, 15:27 • 426363 перегляди

Додамо

Фінтехекспертка та співзасновниця першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка у коментарі УНН зазначила, що легалізація криптовалют в Україні принесе системні зміни на ринку цифрових активів. За її словами, реформа базуватиметься на європейській моделі з розподілом повноважень між НБУ та НКЦПФР. Це дозволить навести лад у сфері криптовалют, де наразі панує хаос. Компанії, що працюють з цифровими кивами, будуть зобов’язані отримувати ліцензії, розкривати власників і проходити фінансовий моніторинг.

Правила для звичайних користувачів криптою також зміняться. Їм, зокрема, потрібно буде декларувати криптоактиви, сплачувати податки та проходити верифікацію. Натомість держава гарантуватиме більший захист їх прав. 

У перспективі Олена Сосєдка прогнозує зростання кількості ліцензованих компаній, зменшення тіньового сегменту цифрових активів та активізацію роботи українських банків щодо створення нових цікавих цифрових продуктів. Фінтехекспертка переконана, що Україна зараз має реальний шанс стати піонером у впровадженні гривневого стейблкоїна і закласти фундамент для цивілізованого крипторинку, який буде вигідним як бізнесу так і  державі та громадянам.

Нагадаємо

У лютому повідомлялося, що віртуальна купюра незабаром буде законною в Україні. Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов у коментарі кореспонденту УНН повідомив, що законопроєкт вже достатньо опрацьований і може і повинен прийматися депутатами Верховної Ради. Мета легалізації - запустити ринок віртуальних активів.

Голова підкомітету з питань функціонування платіжних та інформаційних систем і запобігання легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом Ольга Василевська-Смаглюк повідомила, що Верховна Рада планує прийняти законопроєкт про оподаткування криптоактивів до кінця цього року. Це дозволить відстежувати операції з криптовалютами, відповідно до європейських регламентів.