Китай і Тайвань: коротка історія конфлікту "азійських тигрів" та чи матиме це вплив на Україну й світ
Київ • УНН
Минулого тижня КНР провела масштабні військові навчання поблизу острова Тайвань. Пекін назвав це "суворою карою" за "сепаратистські заяви" Тайбея. Своєю чергою Тайвань наголосив, що така поведінка лише підкреслює "мілітаристську політику Китаю". Більше про конфлікт між Тайванем і КНР, його причини та можливі наслідки від ймовірного конфлікту читайте в матеріалі УНН.
Днями Китайська Народна Республіка провела військові навчання навколо острова Тайвань. Пекін оголосив про навчання "Спільний меч - 2024А" у відповідь на інавгураційну промову лідера Тайбея Лай Чін-те, який виграв вибори цієї зими. Під час свого виступу в понеділок тайванський президент заявив, що обидві сторони Тайванської протоки не підпорядковуються "одна одній". У КНР це розцінили як натяк на те, що КНР та Тайвань - різні країни, що суперечить позиції Пекіна.
Президент Тайваню закликає Китай припинити залякування20 трав. 2024, 07:17 • 22783 перегляди
Своєю чергою Китай, який вважає Чін-те сепаратистом, засудив його промову. У Пекіні заявили, що дводенні військові навчання у протоці повинні стати "суворою карою за сепаратистські дії Тайваню".
З кожною провокацією сепаратистських сил "незалежності Тайваню" наші контрзаходи будуть просуватися ще на один крок, доки не буде повного возз'єднання батьківщини
Під час військових навчань у Тайванській протоці КНР проводила операції армії, флоту та військово-повітряних і ракетних сил. Окрім того, до військових навчань НВАК (Народно-визвольна армія Китаю) вперше долучили берегову охорону.
Катери останньої під час навчань на схід від острова Тайвань проводили "перевірку можливостей спільного патрулювання, швидкого реагування та реагування на надзвичайні ситуації".
На завершення військових навчань китайські бомбардувальники навіть здійснили імітаційні атаки на іноземні кораблі поблизу східного кінця каналу Баші, який відокремлює Тайвань від Філіппін. До цього також залучили бойові кораблі.
Як заявили в Тайвані, літаки КНР, зокрема винищувачі Су-30 і сучасні бомбардувальники H-6, що несуть ядерну зброю, здійснювали польоти в протоці, а також у каналі Баші. У КНР натомість не робили заяв щодо цієї частини навчань.
Також в Китаї оприлюднили офіційний ролик, підготований за допомогою 3D-анімації, який демонструє імітацію ракетних ударів зі застосуванням авіації по Тайваню.
Своєю чергою Тайвань офіційно засудив агресивну поведінку Пекіна та привів у повну бойову готовність власні морські, повітряні й сухопутні сили. У міноборони Тайваню заявили, що такі навчання "підкреслюють мілітаристський менталітет" Китаю.
Згодом, у п’ятницю, у міністерстві заявили про 62 китайські військові літаки й 27 кораблів які були зафіксовані під час навчань КНР. Попередньо 46 літаків перетнули "серединну лінію" Тайванської протоки, що раніше служила неофіційним бар’єром між двома сторонами.
Попри це, самі мешканці Тайваню очевидно настільки звикли до постійних військових навчань КНР, що навіть не звертають уваги на черговий акт "демонстрації сили". Як пише Reuters, місцеві мешканці далі займаються звичними справами, адже не бачать загрози в діях Пекіна.
З дитинства до дорослого життя ми звикли до погроз (Китаю - ред.)
За його словами, навчання були "певною тактикою залякування" та "демонстрацією сили" з боку Пекіна новому лідеру Тайваню.
У виданні додали, що в той час, як тайванські ЗМІ висвітлювали військові навчання, основна частина уваги їхніх глядачів насправді була зосереджена на питаннях внутрішньої політики.
Зокрема, на протестах проти спроб опозиції просувати законодавчі реформи, а також на періодичних сутичках законодавців у залі палати.
У чому полягає конфлікт між Тайбеєм та Пекіном
Варто пояснити, що спочатку саме Тайвань, офіційна назва якого Республіка Китай, визнали світові держави. Саме Тайвань був членом-засновником ООН і одним із п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН. Близько 20 років (з 1945-го до 1971 року) Тайбей (столицю Тайваню - ред.) вважали форпостом легітимного Китаю.
А втім, сьогодні суверенітет Тайваню визнають лише 12 країн світу, інші ж вважають, що острів є частиною Китайської Народної Республіки з центром у Пекіні.
Республіка Китай (тобто нинішній Тайвань) втратила своє місце в ООН після угоди США та СРСР. Тоді Тайбей змушений був поступитися місцем КНР, яка до того фактично, а не юридично, представляла Китай.
Власне, з того часу ООН і майже вся світова спільнота офіційно визнають юрисдикцію КНР як над материковим Китаєм, так і над Тайванем.
Проте що таке Китайська Народна Республіка? КНР утворилась унаслідок громадянської війни в Китаї у 1949-му. За більш ніж 10 років до цього, у 1937 тоді, ще єдиний Китай вступив у війну проти Японії. За декілька років після того, коли програш японців став очевидним, політичні рухи Республіки Китай почали боротьбу за керівництво країною.
Було сформовано дві течії - націоналістична партія Гоміндан під проводом Чан Кайші та комуністична партія, яку очолив Мао Дзедун. Останній взимку 1949-го захопив Пекін, а восени оголосив про створення Китайської Народної Республіки. Взимку того ж таки року за результатами тривалої боротьби Чан Кайші був вимушений покинути материковий Китай і оголосити місто Тайбей тимчасовою столицею Республіки Китай.
Тайвань, який мав підтримку союзників та був визнаний багатьма країнами світу, втратив левову частку власної території. А втім, після 1971-го Тайбей втратив і визнання провідних країн світу, а з ним і підтримку союзників. На сьогодні Тайвань, або ж Республіку Китай, визнає лише 12 держав, проте він має дипломатичні зв’язки з багатьма країнами світу через свої так звані економічні та культурні представництва, які заміняють офіційні посольства.
Зі смертю лідера Гоміндану Чан Кайші Тайвань відмовився від територіальних претензій на материковий Китай і фактично погодився бути частиною КНР. Фактично розпочалась нормалізація відносин.
Тож у 1991 році Тайвань оголосив про завершення громадянської війни та прийняв зміни до конституції, що затверджували втрату територій. Наступного року сторони домовились про так званий "Консенсус 1992 року". Документ передбачав визнання обома сторонами єдності Китаю, мовляв, КНР і Тайвань - не окремі держави, а одна.
Але розуміння, що таке єдиний Китай, у кожної зі сторін залишилося своє, тож так і було записано, що "під єдиним Китаєм кожна зі сторін вбачає свою власну інтерпретацію", тобто виходила формула "одна країна, дві системи".
Зрештою після цього декілька десятиліть тривала активна розбудова відносин і поглиблення двосторонньою співпраці між Пекіном та Тайбеєм. Тайвань став відомим як один із "чотирьох азійських тигрів" та отримав чималий вплив не просто на КНР, а на цілі економіки багатьох країн світу.
Та у 2016-му році лідером Тайваню обрали першу жінку-президента Цай Інвень. Вона представниця Демократичної прогресивної партії, що виступає за офіційне визнання незалежності острова від материкового Тайваню.
На тлі її політики на зближення зі США Сі Цзіньпін посилив мілітаристську політику. Інвень дозволила розміщення військ США на острові та у 2019 році відкинула пропозицію Пекіна про формулу єдиної країни з двома системами для можливого об'єднання.
Тоді, звинувативши КНР у порушенні домовленостей 1990-х, президентка Тайваню заявила, що Тайвань також відкидає сам "Консенсус 1992 року".
Сьогодні Тайбей та Пекін перебувають у напружених відносинах. Кожна з країн має власну армію, конституцію і головне - економіку як важіль впливу. Впливу на опонента та світову спільноту. І наразі жодна з країн не готова йти на поступки.
Чому війна між КНР та Тайванем важлива для світу. Чи вплине можливий конфлікт на Україну?
Тайбей має значний вплив на всю світову економіку. Саме в Тайвані виробляють більшість мікросхем, на яких працює значна частина техніки: телефони, комп’ютери, годинники та навіть прості ігрові приставки.
Найбільша у світі компанія з виробництва мікрочипів Taiwan Semiconductor Manufacturing Co. (TSMC). належать Тайваню. І як пише Bloomberg, виробники неофіційно повідомили партнерам, що готові дистанційно вимкнути машини для виробництва мікросхем у разі вторгнення КНР до Тайваню.
Йдеться, зокрема, про установки нідерландської компанії ASML Holding NV, яка завдяки чипам від TSMC створює мікросхеми для штучного інтелекту та навіть для військових.
І хоч КНР має в десятки разів більшу армію від Тайваню, такий економічний важіль у руках Тайбея може вплинути на рішення Сі Цзіньпіна щодо ймовірного вторгнення. На додаток до всього Пекін у разі агресивного вторгнення може повторити долю рф, яка втратила інвесторів, дипломатичні зв’язки і "потопає" в санкціях.
Напередодні президентських виборів у Тайвані, що минули цієї зими, Bloomberg підрахував, що війна проти Тайбея коштуватиме 10 трильйонів доларів, що дорівнює близько 10% світового ВВП. Це перевищує удар від війни в Україні, пандемії коронавірусу та навіть світової фінансової кризи.
У виданні вказують, що такі економічні гіганти, як Apple, залежні від електроніки з азійських ринків. Аналітики вважають, що в разі війни економіка Тайваню буде знищена і для світу в цілому ВВП впаде на 10,2%. Ймовірно, від цього найбільше постраждає економіка Південної Кореї, Японії та інших країн Східної Азії.
Варто зауважити, що в цьому сценарії економісти спираються на припущення, що США вдасться залучити союзників до узгоджених і суворих економічних санкцій проти Китаю.
Інший варіант - китайське блокування Тайваню коштувало б глобальній економіці приблизно 5 трильйонів доларів.
Як пояснив міністр закордонних справ Тайваню Джезеф Ву у своїй колонці для Foreign Affairs, цінність безпеки Тайваню не лише економічна, а й геостратегічна.
Збереження статус-кво у протоці є життєво важливим для підтримання американської союзницької системи, регіонального балансу сил і ядерного нерозповсюдження. Ці три найважливіші стовпи підтримували стабільність і процвітання Індо-Тихоокеанського регіону протягом багатьох поколінь, і вони опиняться під загрозою, якщо Китай отримає контроль над Тайванем
Попри такі сумнівні прогнози, на тлі останніх військових навчань КНР у ЗМІ заявили, що Пекін готується до повномасштабного вторгнення в Тайвань. Зокрема, Global Press з посиланням на джерела в міністерстві оборони Китаю та агентство "Сіньхуа" пишуть, що Китай планує розпочати вдертися на острів вже на початку червня цього року.
Слід зауважити, що цей акаунт доволі сумнівний, оскільки медіа не має власного сайту, а синій "прапорець", що свідчить про ідентифікацію, він отримав нещодавно. Попри це, цю заяву поширила низка українських медіа.
Китайський військовий експерт Чжан Ву в коментарі китайській державній телекомпанії CCTV сказав що навчання НВАК були зосереджені на "відпрацюванні нового режиму блокади Тайваню".
Тайвань – ізольований острів зі слабкою самодостатністю. Економіка Тайваню орієнтована на експорт, і більша частина його енергоспоживання залежить від імпорту. Опинившись в облозі та блокаді, він може легко прийти до економічного колапсу, що перетворить його на мертвий острів
Також старший науковий співробітник з питань Китаю в позапартійному Фонді захисту демократій Крейг Сінглтон зауважив, що військові навчання КНР можуть використовуватись не тільки для відточування навичок, а й щоб приспати уважність.
Ці навчання допомагають розмити межі між миром і війною настільки, що майбутні навчання можуть бути використані як привід для реального вторгнення
