Hyperloop. Огляд подій за 19-25 лютого

Звістка про прояву в Україні потягу, який матиме здатність розганятися до 600 км/годину, затьмарила і новини про бомбардування Сирії,  і тріумф української тенісистки Еліни Світоліної в Дубаї, і підписання президентом закону про реінтеграцію Донбасу, і фінал національного відбору на конкурс "Євробачення". 

Але все по черзі.

HYPERLOOP

Появу швидкісного вакуумного поїзда під назвою Hyperloop у Міністерство інфраструктури України анонсували у середу 21 лютого. Ідею "гіперлупа" ще в 2013-му озвучив керівник компаній Tesla і SpaceX Ілон Маск. 

За його думкою, поїзд буде переміщатися в спеціальних трубах-капсулах зі зниженим тиском зі швидкістю до 1200 км/год. Траси для Hyperloop передбачається будувати над землею за аналогією з монорельсом і оснащуватися сонячними батареями.

Ідею з вакуумними потягами Hyperloop уже підтримала низка країн: зокрема, Індія заявила, що "гіперлуп" може розпочати курсувати країною вже цього року, а китайська державна космічна компанія CASIC повідомила, що почала розробку власної системи нових надшвидкісних вакуумних перевезень, і в розроблюваній системі потяг здатний буде розігнатись до швидкості 4 тисячі кілометрів на годину. Таким чином китайський "гіперлуп" буде швидший за аналогічну модель Ілона Маска. 

Цього тижня про старт цього проекту заявили і в Україні. "Лише три слова: "Hyperloop в Україні", — написало у своєму Twitter Мінінфраструктури. 

Вже наступного дня міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що в Україні планується створити Центр транспортних інновацій, який дасть наукове обґрунтування та забезпечить створення першого тестового майданчика у Дніпрі для розвитку вакуумних потягів в Україні. 

За словами Омеляна, проект матиме назву HypeUA, а його реалізація проходитиме у три етапи. Першим етапом опікуватиметься Академія наук України, яка обґрунтує можливості реалізації цього проекту, прорахує всі ризики та проаналізує регуляторне середовище. Другий етап передбачає створення тестового майданчику у Дніпрі. А на третьому етапі передбачається промислове будівництво. 

"Проект реалізовуватиметься за кошти приватних інвесторів. За попередніми оцінками реалізація такого проекту є удвічі дешевшою, ніж будівництво надшвидкісних залізниць", — повідомив Омелян, додавши, що проект вже підтримали представники Єврокомісії. 

Ідею Hyperloop підтримали і українці, заявивши, що радо би прокотилися в такому потягу. Проте, як з’ясувалось під час опитування, дехто не впевнений у змозі українських інженерів створити подібні технології. 

"При участі тільки власних інженерів, мабуть, це неможливо, але за допомогою іноземних технологій ми в змозі побудувати такий потяг", — сказав один із киян.

УКРАЇНСЬКІ КОРДОНИ

Ще одним "гіперлупом", тобто сенсацією стала заява Європейського Союзу, представники якого заявили, що закривають проект модернізації прикордонних контрольно-пропускних пунктів з Україною, а також "ставлять під сумнів здатність Києва здійснювати реформи в обмін на мільярди доларів європейської допомоги". 

Проект щодо модернізації шістьох українських контрольно-пропускних пунктів на східному кордоні ЄС був започаткований у 2014 році, коли Європа підтримала прозахідних лідерів Києва під час анексії Криму. Схема була спрямована на сприяння інтеграції української економіки з сусідніми державами-членами ЄС шляхом покращення пропускних пунктів на перехрестях з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією. За інформацією ЄС, проекти були спрямовані на скорочення часу перетину кордону та вдосконалення митних процедур.

Проте всі плани пішли на дно після низки затримок, помилок та перевищення витрат за участю місцевих чиновників та підрядників, відповідно до внутрішньої кореспонденції уряду України та листування між Європейською комісією та київською владою, яку виданню передало джерело у державному органі. Станом на кінець 2017 року жоден з шести проектів контрольно-пропускних пунктів не був завершений, хоча Євросоюз надавав фінансування у розмірі майже 30 мільйонів євро. 

"Після нашої оцінки ми зробили висновок, що проекти не можуть бути завершені вчасно. Шість проектів зараз готуються до закриття, а невикористані гроші відшкодовуються", — заявив представник ЄС в коментарі Reuters.

"Існує деяка втома від України. Люди розгнівані через відсутність реформ, особливо з подолання корупції. Все заглохло", — зазначив виданню один з високопоставлених європейських дипломатів, який займається питанням відносин з Україною. Проте, за його словами, ЄС буде поки продовжувати підтримувати країну, яка "залишається крихкою через чотири роки після анексії Росією Криму та воєнні дії на сході".