Більшість українців вважають, що російську мову слід усунути з офіційного спілкування - КМІС
Київ • УНН
Більшість українців виступають за повне усунення російської мови з офіційного спілкування після повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року.
Більшість українців виступають за повне усунення російської мови з офіційного спілкування. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, пише УНН.
Деталі
Станом на лютий 2024 року переважна більшість українців – 66% – вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування.
Лише 3% вважають, що російська мова має отримати статус другої державної. І 24% вважають, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього бажають
Серед 24%, які підтримують офіційний статус в окремих регіонах, 15% при цьому проти того, щоб російська мова стала в офіційною в їх регіоні. Хотіли би, щоб стала офіційною в їх регіоні – 7% (ще 1% не визначилися із своєю позицією).
Таким чином, на 2024 рік в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні
Доповнення
У КМІС додають, що найбільш відчутні зміни мають місце на Півдні і Сході. Так, на Півдні України ще в 2015 році 37% хотіли бачити російську мову другою державною, а 43% вважали, що вона може стати офіційною, де більшість населення цього бажає.
Натомість у лютому 2024 року більшість мешканців Півдня – 54% – виступають за повне усунення російської мови з офіційного спілкування.
Також до 6% зменшилася частка тих, хто вважає, що російська мова має отримати державний статус. Лишається ще 30% тих, хто вважає, що російська мова може стати офіційною в окремих регіонах, але з них 15% проти, щоб російська мова була офіційною в їх регіоні.
Водночас на Сході України з 3% у 2015 році до 40% зараз стало більше тих, хто підтримує усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території. Разом з тим з 31% до 6% стало менше тих, хто виступає за державний статус російської мови.
Директор КМІС Антон Грушецький наголосив, що в Україні зберігається переважно нормальне (позитивне або нейтральне) ставлення до російськомовних співгромадян
Прикметною є зміна парадигми сприйняття української мови у віковому розрізі. Ще на початку 2000-х років (і насправді і пізніше) українська мова у багатьох асоціювалася як мова старших людей і людей із сільської місцевості (мова "бабусь і дідусів"). Зараз ми бачимо, що найбільше наполягають на єдиному державному і офіційному статусі української мови – наймолодші українці
За його словами, процес розвитку української мови і поширення на раніше переважно російськомовних територіях – тривалий і поступовий
Довідково
Опитування проводили з 17 до 23 лютого в межах всеукраїнського опитування громадської думки "Омнібус". Методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів опитано 1 052 респонденти, які проживають в усіх регіонах України (крім АР Крим).
Опитування проводили з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, що контролювалася урядом України.
До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%. (...)
Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Нагадаємо
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь обговорив з представниками Світового конгресу українців (СКУ) забезпечення освіти українською мовою для понад 600 000 українських дітей, які проживають за кордоном.
