За останні кілька місяців вже колишній перший заступник директора НАБУ Гізо Углава встиг зробити низку гучних заяв, які викрили потенційні проблеми в управлінні та процесах розслідування справ антикорупційними детективами. Зокрема, він акцентував на непрозорості, зовнішньому впливі та використанні бюро для досягнення приватних інтересів, що загалом підриває авторитет НАБУ як незалежного антикорупційного органу. УНН зібрав головні заяви за цей час.
Нагадаємо, конфлікт між першим заступником директора Гізо Углавою та самим НАБУ розпочався у травні, коли Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) провела обшуки у кількох співробітників НАБУ, підозрюваних у зловживанні службовим становищем та витоках інформації.
Конфлікт загострився, коли Углаву було відсторонено від посади заступника директора НАБУ у зв'язку з розслідуванням цих витоків, а також через дисциплінарні дії щодо нього. За цей час Углава неодноразово публічно виступав із заявами про тиск і неправомірні дії з боку керівництва НАБУ.
Гізо Углава звинувачував керівництво НАБУ, зокрема директора Семена Кривоноса, у тиску, спрямованому на те, щоб змусити його піти у відставку.
На даний момент обставини реального конфлікту інтересів у мого безпосереднього керівника - директора НАБУ - є через: особистий тиск на мене з вимогами звільнитися; вчинення дій, які підривають верховенство права задля досягнення приватного інтересу; прийняття рішень не на підставі закону, а на підставі тиску
Він зазначив, що на нього здійснювали особистий тиск з метою підриву його репутації через розслідування, пов'язані з витоками інформації у справах НАБУ.
Одночасно з початком досудового розслідування та двох службових розслідувань, метою яких є дискредитація мене як службової особи та НАБУ в цілому, розпочалася медійна кампанія, спрямована на створення негативної думки у суспільстві щодо моєї діяльності та репутації
Також Углава натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.
Останнім часом ЦПК, в особі Віталія Шабуніна зокрема, завдяки політичному лобі, а саме голови Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної, прагне стати монополістом громадської думку в частині боротьби з корупцією. Така монополізація призводить до викривлення реальної ситуації та збільшення нездорового впливу на антикорупційну інфраструктуру, яка неможлива без незалежного НАБУ. Від слабкого та контрольованого НАБУ зможуть отримати вигоду усі зацікавлені у цьому особи, зокрема й корумповані організовані групи
Углава неодноразово підкреслював, що дії проти нього свідчать про серйозні проблеми в процесі розслідування НАБУ, які орієнтовані на досягнення зовнішніх цілей, а не на встановлення істини.
Також він зазначив, що НАБУ зіштовхнулося з проблемами, які потребують виправлення, і що він буде намагатися відновити свою посаду через суд, використовуючи всі можливі ресурси для цього, включаючи залучення на свій бік інших державних службовців. Зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), куди він нещодавно звернувся із заявою на директора НАБУ і отримав офіційний статус викривача.
Таким чином Углава, очевидно, сподівається використовувати підтримку керівництва НАЗК, щоб зміцнити свою позицію у судових процесах та впливати на громадську думку на свою користь, представивши себе як реального викривача, а не як фігуранта корупційних звинувачень. Цей крок свідчить про те, що Углава намагається мобілізувати свої зв'язки у державних структурах, щоб вплинути на результати розслідувань та судових розглядів проти нього.
Якби там не було, дії обидвох сторін свідчать про те, що розслідування НАБУ потенційно мають проблеми з прозорістю, нейтральністю та обʼєктивністю.
Ситуація з Углавою може мати значний вплив на майбутній міжнародний аудит НАБУ, який має на меті незабаром оцінити ефективність та прозорість роботи бюро. Заяви Углави про тиск, корупційні схеми та можливі маніпуляції всередині НАБУ можуть підвищити увагу аудиторів до внутрішніх проблем бюро та спонукати їх до ретельнішого розгляду внутрішніх процедур, систем контролю та звітності.
Інформація про конфлікт та внутрішні суперечки може негативно позначитися на іміджі НАБУ на міжнародному рівні, поставивши під сумнів його здатність до незалежного розслідування та боротьби з корупцією при значних витратах бюджету на утримання антикорупційної системи. Аудитори можуть зосередитися на перевірці заяв Углави щодо зовнішнього тиску та оцінити, наскільки бюро дотримується принципів незалежності та об'єктивності у своїй діяльності.
Крім того, аудиторський звіт може містити рекомендації щодо покращення внутрішнього управління та запровадження додаткових механізмів захисту від тиску на службовців, особливо тих, хто займається розслідуванням корупційних справ. Це може привести до подальших реформ у НАБУ, спрямованих на зміцнення його незалежності та підвищення довіри до його роботи як в Україні, так і на міжнародній арені.
Контекст
Раніше УНН згадував, що за оцінкою аудиторів, колектив НАБУ перебуває у пригніченому стані, потребує психологів і більшість зі співробітників планує звільнитися найближчим часом.
При цьому НАБУ не має довіри українців (54.4% серед респондентів дослідження)., а економічний ефект від їх діяльності балансує на нулі. Адже за ці роки на НАБУ, САП, НАЗК та ВАКС було витрачено з бюджету десятки мільярдів гривень.
Причиною недовіри до антикорупціонерів можуть бути гучні звинувачення топ чиновників з боку НАБУ, які в результаті завершуються виправдальними вироками. Прикладом є справа ексміністра Володимира Омеляна. Його звинуватили у втратах бюджету через зменшення портових зборів, які він запровадив. Але у суді всі аргументи детективів та прокурорів САП були вщент розбиті як нікчемні. До речі, жодних публічних вибачень перед Омеляном та покарання за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності ані детективи НАБУ, ані прокурори САП не понесли.
Схожа історія може повторитися з ексміністром Миколою Сольським, якого у травні звинуватили у привласненні землі у Сумській області на користь бійців АТО. Цій історії вже вісім років, розумні терміни слідства вичерпані, проте детективи вирішили заявити про це лише цьогоріч. До того ж у той момент, коли Сольський досяг результатів у перемовинах з поляками щодо експорту агропродукції.
Втім, наявні у публічному доступі матеріали свідчать про сумнівні докази детективів, що засвідчив експертний висновок маніпуляції з експертизами у цій справі. Одну з них вони намагалися "злити" і анулювати через суд - ймовірно через те, що така експертиза свідчила про невинуватість ексміністра.
Нагадаємо, міжнародні експерти подали в Кабмін список кандидатів до комісії, яка перевірятиме НАБУ. Детально про них УНН писав тут.