Після шквалу критики з боку представників стратегічного бізнесу, профільних асоціацій, аналітиків та парламентарів Кабінет міністрів зняв з порядку денного розгляд постанови, яка обмежує ліміти бронювання. Уряд планує провести додаткові консультації з представниками бізнесу. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк із посиланням на джерела в уряді, передає УНН.
"Два джерела з Уряду підтвердили мені, що після розголосу питання по Постанові щодо бронювання з засідання сьогоднішнього Кабміну знято. Тобто, поки що остаточного затвердження сьогодні і тим більше в тому вигляді, як планувалося, не буде. Ще раз, мова йде про сьогодні (зранку ще Уряд планував виносити на схвалення її на засідання о 15:30)", – повідомив нардеп.
За його словами, будуть проведені консультації та суттєве доопрацювання урядової ініціативи, особливо в частині тих ризиків, на які вказує бізнес.
Представники підприємств, нардепи з профільного комітету і галузеві асоціації наголошують, що Уряд готував зміни без належних консультацій та оцінки економічних наслідків, знову змінюючи правила роботи бізнесу в умовах війни.
Найбільше занепокоєння спричинила ініціатива Уряду скоротити ліміти бронювання. Наприклад, для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики планувалося скорочення зі 100% до 85%, а для комунальної сфери – із 75% до 60%. Представники бізнесу попереджають, що такі обмеження можуть призвести до втрати кваліфікованих кадрів, особливо вузькопрофільних, яких швидко замінити практично неможливо, зупинки виробництв, зриву оборонних контрактів, перебоїв в енергетиці та наданні послуг ЖКГ, а також створити загрози для продовольчої безпеки держави. У підсумку це негативно вплине на забезпечення обороноздатності армії та економіку держави.
Окрему увагу бізнес звертає на те, що потенційний мобілізаційний ефект від запропонованих обмежень неспівмірний із можливими економічними втратами. Втратити "бронь" можуть десятки тисяч працівників, однак це не означатиме, що ці працівники гарантовано опиняться у війську. Натомість відтік кваліфікованих кадрів загрожує скороченням виробництва, зменшенням податкових надходжень, втратою інвестицій та релокацією українських підприємств за кордон.
Представники оборонної промисловості наголошують, що втрата навіть одного вузькопрофільного спеціаліста може зупинити цілий виробничий цикл, а отже, скорочення бронювання на 15% здатне спричинити значно масштабніші втрати для обороноздатності держави.
Критикували й створення нового Координаційного центру, який за задумом Уряду повинен переглядати статус критично важливих підприємств. Бізнес вказує на непрозорість критеріїв ухвалення рішень, відсутність чітких процедур оскарження та ризики суб'єктивного підходу до визначення лімітів бронювання. Додаткове занепокоєння викликали корупційні ризики, на які вказує НАЗК, пов'язані з широкими дискреційними повноваженнями нового органу.
Бізнес вимагає не допустити, щоб боротьба зі зловживаннями у сфері бронювання обернулася послабленням економіки та обороноздатності держави. Підприємці та галузеві асоціації закликали Уряд зберегти чинні ліміти бронювання, передбачуваність правил, провести повноцінні консультації та врахувати специфіку критично важливих підприємств.
У Верховній Раді 16 жовтня 63 народні депутати зареєстрували проєкт постанови № 16160, де передбачене скасування рішення Кабміну про бронювання від 13 жовтня.