Сили оборони атакували низку підприємств каучукової промисловості росії далекобійними дронами FP-1. Їхня продукція використовується у виробництві твердого ракетного палива, зокрема для балістичних ракет "Іскандер-М". Чи повпливають атаки на інтенсивність обстрілів України - УНН розбирався разом із військовим експертом Олександром Коваленком.
Чому Україна атакує каучукові заводи росії
Загалом у росії налічується близько десяти великих підприємств цієї галузі. За даними Fire Point, станом на 25 жовтня шість із них зазнали 11 успішних атак. Найчастіше під ударами опинявся "Тольяттікаучук", який атакували щонайменше чотири рази. Ще тричі ціллю ставав Стерлітамакський нафтохімічний завод.
Тільки впродовж останніх днів ударні безпілотники FP-1 уразили одразу три великих підприємства російської каучукової промисловості: "Воронежсинтезкаучук", "Омський каучук" та "Тольяттікаучук".
На перший погляд, каучукова промисловість не має безпосереднього стосунку до виробництва озброєння. Однак ці підприємства виготовляють не лише матеріали для автомобільних шин, а й полімери, які використовуються у виробництві твердого ракетного палива.
Один із них – полібутадієн-акрилонітрил. Він зв'язує компоненти ракетного палива в єдиний міцний заряд і водночас слугує додатковим пальним. Замінити такий компонент непросто – для цього потрібні нові рецептури та випробування. Саме на твердому паливі працюють двигуни російських балістичних ракет "Іскандер-М". Удари по каучуковій промисловості - це удар по хімічній базі російського ракетобудування
Чи призведуть удари по каучуковій промисловості до скорочення виробництва "Іскандерів"
За словами військового експерта Олександра Коваленка, полімерні компоненти відіграють важливу роль у виробництві твердого ракетного палива. Тому пошкодження підприємств, які забезпечують відповідну сировину, потенційно може позначитися на роботі російських виробників ракет.
Каучуки та відповідні полімери використовуються для створення твердого ракетного палива. Зокрема, балістичні ракети 9М723 оперативно-тактичного ракетного комплексу "Іскандер-М" оснащені твердопаливними двигунами. Загалом ракети такого класу, зокрема балістичні та аеробалістичні, переважно використовують саме твердопаливні рушійні системи. Відповідно, полімерні компоненти відіграють важливу роль у формуванні та стабілізації ракетного палива
За його словами, пошкодження кількох заводів не означає зупинку виробництва російської балістики. москва може шукати альтернативні джерела постачання необхідних компонентів, зокрема у Китаї, Індії та інших країнах із розвиненою хімічною промисловістю.
Однак заміщення власного виробництва імпортом може обернутися для кремля додатковими витратами, ускладненням логістики та посиленням залежності від іноземних партнерів.
Якщо росія буде змушена закуповувати необхідні компоненти за кордоном, це може збільшити собівартість продукції, зокрема ракетного палива та готових ракет. Крім того, посилюватиметься залежність російського військово-промислового комплексу від зовнішніх постачальників, а можливості власного виробництва зазнаватимуть додаткового тиску
Систематичні атаки призведуть до серйозніших наслідків
На думку Коваленка, одним із визначальних чинників ефективності ударів є характер пошкоджень промислових підприємств. Якщо уражень зазнають лише допоміжні об'єкти, виробництво відновлюватиметься відносно швидко. Натомість пошкодження технологічного обладнання, систем енергозабезпечення, очищення або інших важливих виробничих вузлів здатне спричинити значно триваліший простій заводів.
В одному випадку підприємство може відновити роботу після відносно нескладного ремонту за два-три тижні. В іншому - відновлення може тривати місяцями. А якщо йдеться про складне обладнання, яке росія не може оперативно отримати через санкції, ремонт може перетворитися на значно серйознішу проблему
Особливо болісні, за словами військового експерта, повторні атаки. Навіть якщо окремий удар не зупиняє завод надовго, регулярні пошкодження змушують підприємство витрачати ресурси на ремонт замість підтримання стабільного виробництва.
Саме систематичність ударів у такому випадку може мати значно серйозніші наслідки, ніж одна окрема атака
У цьому контексті багаторазові атаки на "Тольяттікаучук" та Стерлітамакський нафтохімічний завод матимуть накопичувальний ефект.
Чи знизить росія інтенсивність обстрілів України
Попри потенційні проблеми для російської ракетної промисловості, очікувати негайного скорочення кількості ударів балістикою по Україні, за словами військового експерта, не варто.
Коваленко пояснює, що інтенсивність обстрілів залежить не лише від поточного виробництва ракет, а й від вже накопичених запасів, темпів їх використання та можливостей росії швидко компенсувати виробничі втрати.
Навіть якщо пошкодження хімічних підприємств призведе до зменшення випуску нових ракет, росіяни певний час використовуватимуть накопичені ракети.
Коваленко пояснив, що для оцінки результативності українських ударів необхідно відстежувати динаміку виробництва "Іскандерів", зміни собівартості, тривалість виробничого циклу та залежність російських заводів від імпортних компонентів.
Якщо внаслідок систематичних ударів росія справді почне виробляти менше ракет, ніж використовує під час атак по Україні, це поступово позначатиметься на її можливостях підтримувати попередню інтенсивність обстрілів. Але такий ефект не обов’язково буде миттєвим: він залежатиме від наявних запасів, можливостей компенсувати втрати та швидкості відновлення пошкоджених виробництв
Тож, удари по російській каучуковій промисловості, а особливо систематичні і повторні атаки, посилюють економічний і виробничий тиск на хімічну базу російського ракетобудування. Проте наскільки це позначиться на виробництві "Іскандерів" та застосуванні їх під час обстрілів України, залежатиме від можливості російських заводів швидко відновити свою роботу та вже наявних ракетних запасів.