Від курсу валют до пенсій: як проблеми з міжнародним фінансуванням вплинуть на економіку країни та життя українців

Україна перебуває на межі фінансової катастрофи через те, що не виконала 14 індикаторів програми Ukraine Facility, через що не отримала 3,9 млрд євро, заявив голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев.

Крім того, під загрозою перебувають також фінансування від Світового банку, кредит на 90 млрд євро, а також кошти за програмою Міжнародного валютного фонду.

Які ризики для економіки та фінансової стабільності країни виникнуть у разі затримки або скорочення фінансування від партнерів та що українська влада має зробити найближчим часом, аби знизити ризик фінансової кризи - УНН запитав у головного консультанта Національного інституту стратегічних досліджень Івана Уса. 

Невиконані індикатори, сигнал для МВФ і ризики для гривні: що стоїть за затримкою міжнародного фінансування України

Проблеми з виконанням умов міжнародних програм фінансової підтримки вже виходять за межі суто технічного питання. Йдеться про окремі затримки за конкретними напрямами й про довіру партнерів до здатності України виконувати взяті на себе зобов’язання. Саме це, на думку економіста Івана Уса, нині визначає подальшу політику рішень з боку міжнародних кредиторів і донорів. 

Попри це, за словами експерта, нинішню ситуацію не варто автоматично описувати як фінансову катастрофу, однак і применшувати її значення не можна. 

Ус звертає увагу на те, що підтримка за програмою Ukraine Facility – не механічне перерахування коштів. Вона прив’язана до виконання конкретних індикаторів і реформ. Саме тому невиконання частини зобов’язань створює ризики для подальшого фінансування, навіть якщо частина коштів не зникає остаточно, а відкладається до моменту виконання умов. 

Чому питання не зводиться лише до Ukraine Facility

Іван Ус пропонує дивитися на проблему ширше. За його оцінкою, затримка або невиконання частини умов за однією програмою автоматично впливає на ставлення до України з боку інших зовнішніх партнерів. Ключовим елементом він називає Міжнародний валютний фонд.

Економіст говорить, що саме позиція МВФ для зовнішнього світу – базовий орієнтир. 

Найкраще в світі кредитно-рейтингове агентство — це Міжнародний валютний фонд. Якщо Україна не виконує домовленості з Фондом і не отримує чергового траншу, інші міжнародні структури роблять паузу й чекають. Це стосується не тільки ресурсів МВФ, а й інших програм підтримки, включно з фінансуванням, яке прямо чи опосередковано пов’язане з Євросоюзом 

І додає: саме тому зараз ідеться не стільки про окремий збій у межах одного напрямку співпраці, скільки про загальний сигнал партнерам. 

Тобто зараз від цього залежить не тільки наступний транш МВФ, а залежить і всі інші гроші, і пов'язані з Ukraine facility, і, до речі, в тому числі 90 мільярдів від Європейського Союзу 

У такій конфігурації виконання індикаторів і ухвалення непопулярних рішень стає для влади вже питанням про фінансову стійкість країни.

Чому зовнішні гроші залишаються критично важливими

Експерт у галузі економіки пов’язує зовнішню допомогу з можливістю держави фінансувати базові видатки в умовах повномасштабної війни. 

Він акцентує: Україна залежить від партнерів, тому що значну частину власного ресурсу змушена спрямовувати на сферу безпеки та оборони.

У таких умовах питання зовнішньої підтримки не можна розглядати як щось другорядне. Держава бере гроші у партнерів, зокрема і для виконання соціальних зобов’язань 

У цьому контексті експерт звертає увагу на ризик, який виникає тоді, коли політичне керівництво або парламент відкладають рішення, потрібні для продовження співпраці з кредиторами.

Окремо Іван Ус говорить і про політичний фон, який, на його думку, заважає ухвалювати необхідні рішення. Йдеться про орієнтацію частини політиків на майбутні виборчі кампанії замість концентрації на бюджетній та фінансовій стабільності.

Через оці думки про вибори не ухвалюються складні рішення, які потрібні для того, щоб у державі були гроші від зовнішніх партнерів на фінансування соціалки зараз 

Як затримка фінансування може вплинути на курс валют і ціни

Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень розтлумачує: зовнішня підтримка має прямий вплив на стабільність гривні. У попередні періоди саме зовнішні надходження допомагали стримувати девальваційний тиск. Тепер, коли фінансування перебуває під питанням, ризики посилюються.

У нас у бюджет на 2025 рік (заклали – ред.) середній курс 45 (гривень за долар США – ред.). Але цього не сталося, тому що була підтримка, яка не дозволила потратити гривні. В цьому році, на 2026 рік, закладено 45,7 гривні за долар. Поки що цього немає, але і підтримки немає зовнішньої 

Економіст пояснює, що зовнішня підтримка економіці України наразі необхідна ще й тому, що  наразі спостерігаються  негативні тенденції в сфері зовнішньої торгівлі.

Він наводить конкретний показник: "У нас за два місяці поточного року від’ємне сальдо… 8,2 мільярда доларів. Це шалене навантаження на курс гривні". 

А, якщо імпорт суттєво переважає експорт, попит на валюту зростає. Якщо при цьому ще й зовнішня підтримка надходить із затримками, тиск на гривню посилюється ще більше. Ус пояснює, що девальвація автоматично тягне за собою подорожчання імпортних товарів, а отже, і прискорення інфляції. Це стосується як споживчих товарів, так і ширшого цінового фону в економіці. 

Експерт описує класичний механізм: слабший курс збільшує гривневу вартість імпорту, що потім відображається в цінах для кінцевого споживача. Тому питання міжнародного фінансування для України сьогодні пов’язане не лише з бюджетною дисципліною чи переговорами з донорами, а й з купівельною спроможністю населення. 

Що має зробити влада, аби зменшити вплив фінансової кризи 

На думку співрозмовника УНН, першочергове завдання для законодавчої та виконавчої влади зараз –  готовність ухвалювати непопулярні, але необхідні рішення, які дають міжнародним партнерам сигнал про керованість процесу і здатність держави виконувати домовленості.

Проблема полягає в нестачі державницького підходу, коли політики уникають рішень, які можуть не сподобатися суспільству, навіть якщо ці рішення критично потрібні для збереження зовнішнього фінансування. Якщо цих змін не буде, не буде зовнішньої підтримки, без якої не буде  навіть пенсій 

Водночас Ус не закликає панікувати. Його позиція інша: ситуація неприємна, але поки що не безвихідна, якщо влада і парламент швидко продемонструють готовність рухатися за взятими зобов’язаннями. Саме це, в його розумінні, може відновити довіру міжнародних партнерів і розблокувати подальше фінансування.

Що потрібно знати про фінансові програми, за якими Україна отримує кошти від донорів 

Наразі Україна отримує фінансову підтримку від країн-союзниць та донорів за кількома програмами.  

Ukraine Facility 

Це чотирирічна програма Європейського Союзу обсягом 50 млрд євро (2024-2027), спрямована на підтримку державного бюджету, відновлення та модернізацію України на шляху до ЄС. 

Щоб фінансувати кредити для України, Європейський Союз до кінця 2027 року залучить на фінансовому ринку 33 мільярди євро шляхом випуску облігацій ЄС за єдиною стратегією фінансування.  

Гранти фінансуватимуться з річного бюджету ЄС за новим спеціальним інструментом під назвою "Резерв для України". Цей інструмент залучатиметься щороку як частина річної бюджетної процедури, щоб врахувати успіхи, які робить Україна у втіленні реформ та використанні інвестицій.

Кредит від Євросоюзу 

Європарламент у лютому 2026 року схвалив кредит для України розміром 90 млрд євро на 2026–2027 роки для підтримки держбюджету та оборони. З цієї суми €30 млрд спрямують на макрофінансову допомогу, а €60 млрд — на закупівлю військової техніки.

Мета допомоги – забезпечення держбюджету та зміцнення обороноздатності через закупівлю військової техніки, згідно з інформацією на порталі Європейської інтеграції. Фінансування вимагає від України продовження боротьби з корупцією, зміцнення демократії та верховенства права.

Однак наразі ця виплата заблокована за ініціативою Угорщини. Зокрема, прем'єр-міністра країни Віктора Орбана. 

Нова програма розширеного фінансування для України від МВФ 

Україна у 2026 році розпочала нову 4-річну програму розширеного фінансування (EFF) від МВФ обсягом $8,1 млрд, з якої вже отримано перший транш у розмірі $1,5 млрд. Ці кошти спрямовуються на фінансування бюджетних видатків та підтримку стабільності. Умовами отримання –  структурні реформи, включно з податковими змінами та можливим підвищенням тарифів для населення.