У рф планують злиття найбільших нафтових компаній - ISW
Київ • УНН
російська влада веде переговори про злиття "Роснефть", "Газпром нафта" і "Лукойл". Метою є посилення позицій на енергетичному ринку та отримання вигідніших угод з Китаєм та Індією.
російська влада розглядає злиття трьох найбільших нафтових компаній - "Роснефть", "Газпром нафта" і "Лукойл". Що, ймовірно, допоможе рф досягти більш вигідних енергетичних угод з незахідними країнами. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), пише УНН.
Деталі
Зазначається, що нещодавно The Wall Street Journal з посиланням на джерела повідомило, що російські чиновники та керівники ведуть переговори про ймовірне злиття державних корпорацій "Роснефть", "Газпром нафта" і незалежної корпорації "Лукойл". Це має сформувати другу за величиною нафтовидобувну компанію у світі.
Видання нагадало, що "головним гравцем" у поточних переговорах є глава "Роснефти" та близький поплічник російського диктатора володимира путіна ігор сєчин. У публікації також зазначається, що злиття може бути спрямоване на отримання більш високих цін на російську нафту з Індії або Китайської Народної Республіки (КНР).
Водночас, джерела WSJ повідомили, що угода все ще може бути змінена. Наразі незрозуміло чи справді Сєчін очолить об'єднану компанію, а представники Кремля, "Газпром нафти", "Лукойлу" і "Роснефти" заперечували факт переговорів.
В ISW нагадали, що "Газпром", як материнська компанія "Газпром нафти", втратила суттєві доходи від падіння продажів енергоносіїв з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Голова "Газпрому" Олексій Міллер, не зміг досягти угоди з Китаєм на початку 2024 року через розбіжності щодо запропонованого газопроводу "Сила Сибіру-2".
путін у своєму зверненні до Валдайського клубу 7 листопада підкреслив, що росія готова продавати нафту, газ і ядерну енергію в КНР, щоб компенсувати постачання енергоресурсів, які Пекін втратив через західні санкції.
кремль, можливо, намагається зміцнити свій вплив на світовому енергетичному ринку, щоб досягти більш вигідних енергетичних угод, особливо з КНР. Це викликане падінням доходів від міжнародного експорту енергоресурсів та збільшенням федеральних витрат на національну безпеку й оборону,
