Сьогодні православні відзначають день Петра і Павла

У цей час у багатьох районах України починаються жнива, а звідси й походить народне вірування про те, що справа святого Петра — "жито зажинати".

В одній з народніх колядок святі Апостоли Петро і Павло виступають плугатарями, вони орють поле під осінній засів: Святий Петро за плугом ходить, Святий Павло волоньки водить, А сам Господь-Бог пшеничку сіє, А святий Ілля заволочує.

До свята Петра й Павла готувалися колись в Україні як до великого свята: білили хати, оздоблювали рушниками стіни, вбирали подвір'я. Ранком у цей день, звичайно, всі йшли до церкви. Дівчата вбирали свої голови вінками з польових квітів, а особливо червоними маками. Повернувшися з церкви, люди розгівлялися мандриками. Мандрики — це пампушки, печені з пшеничного тіста, яєць і сиру. Сама назва походить ніби від того, що, мандруючи по світі, Петро з Павлом живилися "ман-дриками". У цей день зозуля перестає кувати; селяни кажуть, що вона мандриками подавилася, бо ж украла в святого Петра одну мандрику. А якщо кує зозуля й після Петра, то це, за народнім віруванням, віщує нещастя.

На другий день після "Петра" є теж свято, але наполовину менше, і називається воно "Полупетра" або "Петрового батька" . На Слобожанщині колись у цей день різали трьох півників і варили борщ у трьох горнятах — "три борщі, бо святий Петро три рази відрікався від Христа".