Що відбувається з авіаційною технікою після того, як вона "відпрацювала своє" – коментарі експертів
Київ • УНН
Авіаційна техніка після вичерпання ресурсу проходить технічне обстеження та капітальний ремонт для відновлення. Процедура рекламації передбачає усунення дефектів та може бути ініційована різними сторонами, що підкреслює важливість збереження послідовності та участі початкового виконавця для збереження даних та уникнення ризиків.
В умовах повномасштабної війни Україна активно використовує авіаційну техніку для бойових і логістичних завдань. Втім, ресурси навіть найнадійніших машин не безмежні – з часом повітряні судна досягають граничного ліміту годин, вильотів або строку служби. Після цього передбачені роботи з технічного обстеження та капітального ремонту, які дозволяють відновити ресурс техніки для подальшого використання, пише УНН.
Деталі
Після досягнення граничного ресурсу (тобто після встановленого міжремонтного періоду) продукція озброєння та військової техніки вважається такою, що завершила встановлений життєвий цикл або потребує ремонту і відповідальність за її справність переходить у площину ремонтного або модернізаційного обслуговування
На цьому етапі техніка проходить технічне обстеження. Фахівці оцінюють загальний стан, ступінь зносу основних вузлів, перевіряють відповідність технічним нормативам і визначають, які компоненти ще придатні до подальшої експлуатації, а які потрібно замінити. Після цього ухвалюється рішення про обсяг капітального ремонту, необхідного для відновлення працездатності машини.
Водночас у процесі експлуатації техніки передбачена і процедура рекламації, яка дозволяє офіційно фіксувати дефекти або проблемні аспекти, виявлені протягом гарантійного терміну, і зобов’язує виконавця усунути недоліки або пояснити їх походження. Ініціювати рекламацію можуть не лише експлуатанти (переважно військові частини ЗСУ), а й представники Міноборони, "Укроборонпрому", органи технічного нагляду та, в окремих випадках, випробувальні центри.
"Зазвичай експлуатуючі організації в рекламації, яка переважно пред’являється в письмовій формі, вимагають від постачальника усунення певних недоліків, заміни товару або іншого вирішення проблем, які виникли. Процедура рекламації регулюється, в першу чергу, умовами Договору та Державними стандартами України (…) Рекламаційна робота з виробами озброєння та військової техніки розповсюджується на час дії гарантійних зобов’язань відповідно до умов Договорів. Зазвичай це чотири роки, з яких два роки – безпосередньої експлуатації", – зазначає адвокат, партнер юридичної компанії "Майстро і Беженар" Дмитро Майстро.
За словами Майстро, цілком логічно, щоб подальше обслуговування здійснювала саме та компанія, яка протягом кількох років відповідала за гарантійний супровід техніки та добре обізнана з усіма її особливостями й виявленими проблемами. Адже цикл обслуговування авіаційної техніки передбачає послідовність: спершу – гарантійне обслуговування відповідно до умов договору, далі – експлуатація до вичерпання міжремонтного або призначеного ресурсу, а після цього – черговий ремонт, який також краще довіряти перевіреному виконавцю.
Зазначимо, що навіть після завершення гарантійного строку в документах Міноборони часто передбачено, що ремонтна компанія має брати участь у складанні технічного висновку. Це важливо для збереження технічної історії, безперервності відповідальності та зниження ризиків, пов’язаних з експлуатацією техніки.
Якщо компанію, яка виконувала попередній ремонт або модернізацію техніки, виключають із процесу технічного обстеження, виникає низка серйозних ризиків. По-перше, втрачається слідова інформація – саме виконавець має дані про технологію ремонту, замінені вузли, серійні номери агрегатів і виявлені раніше моменти. По-друге, може бути втрачений контекст при оцінці пошкоджень від експлуатації. Також не можна виключати правових колізій: компанія може вважати висновок упередженим, оскільки її не залучили до діагностики. І зрештою – це послаблює контроль якості, адже без участі ремонтника неможливо об’єктивно оцінити стан раніше відремонтованих вузлів
Варто зважати, що сьогодні система ремонту, технічного обслуговування та рекламацій у військовій авіації працює в умовах війни, стислих термінів та обмежених ресурсів. Часто рішення доводиться ухвалювати в максимально стислі терміни, при цьому значна частина відповідальності покладається на виконавців робіт. У таких умовах технічне обстеження та відновлення авіаційної техніки мусить бути не просто набором процедур, а скоординованою системою взаємодії між експлуатантами, ремонтниками, наглядовими органами та замовниками. Йдеться не лише про ефективність, а передусім про безпеку й збереження обороноздатності країни.
Нагадаємо
УНН раніше повідомляв про ситуацію з двома вертольотами, які використовувались у бойових підрозділах армійської авіації. Після модернізації за державними стандартами, проведеної компанією "МС АВІА-ГРЕЙД", два Мі-8МТ були озброєні та виконували бойові завдання. З початком капітального ремонту вертольоти передали іншій компанії. Замість зберігання нове гарантійне обладнання демонтували та частково розібрали, а деталі ідентифікували за радянською документацією, попри те що вироби виготовлено у 2022 році.
Представник Міноборони на умовах анонімності зазначив, що ситуація, ймовірно, супроводжувалась порушеннями, і необхідно з’ясувати, хто не допустив виконавця до рекламацій та відповідальний за втрату гарантійних зобов’язань. Обладнання наразі арештоване СБУ, а вертольоти можуть повернутись у війська без озброєння.