Рішення “двома третинами” та відвід суддів: що відомо про новий законопроект щодо КСУ

“Цей законопроект – це своєрідний кодекс конституційного судочинства. Він досить об’ємний за обсягом, нараховує понад 60 сторінок”, - сказала нардеп.

Говорячи про модель регулювання діяльності КСУ, вона зазначила, що на першому місці була і залишається Конституція України, далі - закон про конституційну процедуру, а окремі процедурні питання пропонується врегулювати на рівні регламенту Конституційного Суду.

“Щодо основних положень цього законопроекту, принципових і базових. По-перше, ми пропонуємо, аби Конституційний Суд приймав рішення двома третинами від свого складу. Це 12 суддів КСУ. На сьогодні рішення можуть прийматись 10 суддями – це менше, ніж дві третини”, - зазначила Совгиря.

Вона пояснила, що дві третини - це та абсолютна більшість, яка потрібна для того, щоб розуміти, що скасування певного закону або визнання його неконституційним є вмотивованим, обґрунтованим і підтримується значною більшістю суддів КСУ.

“Крім того, ми передбачили можливість того, що окремим суддям Конституційного Суду в процесі розгляду справ можуть заявлятися відводи, і на виконання рекомендацій Венеційської комісії ми встановлюємо, що суддям КСУ в процесі розгляду справи заявляються відводи, та кількість голосів, яка необхідна для прийняття рішення, може бути зменшена, але не менше 10 суддів мають за рішення проголосувати”, - повідомила депутат.

Також у новому законопроекті робоча група, з її слів, передбачає, що КСУ буде розглядати справи, як правило, за усною формою провадження.

“Ми пропонуємо, щоб порядок денний Конституційного Суду, на його формування міг впливати не тільки голова КСУ, а і судді, і щоб справи з певною періодичністю обов’язково включались до порядку денного і слухались судом”, - сказала нардеп.

Також вона повідомила, що робоча група пропонує запровадити автоматизований реєстр актів суду і автоматизований розподіл справ між суддями КСУ.

Окрім того, за рекомендацією Венеційської комісії, пропонується врегулювати, що Конституційний Суд не може виходити за межі тих питань, які порушені в конституційному поданні.

“Окремою проблемою юристів і адвокатів є рівень мотивування актів Конституційного Суду. На це ми також звернули увагу в законопроекті, і передбачили, що ухвали і акти КСУ мають бути ґрунтовними та мотивованими… Ми пропонуємо, щоб Конституційний Суд мав мотивувати визнання кожного положення неконституційним”, - зазначила вона.

“Останнє з тих загальних нововведень, про які я хочу сказати – ми пропонуємо, згідно з рекомендаціями Венеційської комісії, врегулювати в законі про Конституційний Суд основи дисциплінарного провадження щодо суддів КСУ з можливістю врегулювання конкретних аспектів на рівні регламенту КСУ”, - додала Совгиря.

Так, раніше стало відомо, що робоча група ВР з врегулювання конституційної кризи напрацювала законопроект щодо діяльності Конституційного суду України.

Нагадаємо, раніше у згаданій робочій групі констатували, що після ухвалення парламентом рішень щодо НАЗК їй залишається лише третій блок питань після суперечливого рішення Конституційного Суду від 27 жовтня - власне, щодо удосконалення діяльності КСУ.

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації.

11 грудня Венеційська комісія схвалила два висновки, які стосуються рішення КСУ та ситуації з антикорупційним законодавством.

До цього, 9 грудня Венеційська комісія оприлюднила терміновий висновок про законодавчу ситуацію з механізмами протидії корупції у відповідності з рішенням КСУ від 27 жовтня. У висновку зазначається, що рішення КСУ "не має чіткої аргументації і твердої основи в міжнародному праві".

10 грудня Венеційська комісія оприлюднила другий висновок щодо ситуації з КСУ. Висновок включає рекомендації Верховній Раді більш чітко прописати ситуації, при яких може бути обмежена діяльність КСУ, а суддям Конституційного Суду рекомендують більш конкретно вказувати причини неконституційності законів при ухваленні рішень.

Це послідувало після звернення 25 листопада Президента Володимира Зеленського до Венеційської комісії з проханням дати висновок про стан антикорупційного законодавства держави після резонансного рішення Конституційного Суду.

Водночас Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким запропонував звільнити всіх суддів КСУ, які ухвалили відповідне рішення від 27 жовтня, та після цього почати процес відбору нових суддів. Згодом до нього подали альтернативи, зокрема і голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

Тим часом у Верховній Раді створили робочу групу, яка повинна була напрацювати три законопроекти для вирішення ситуації - повернення електронного декларування, зміни до Кримінального кодексу і зміни в закон про КСУ - до 1 грудня. Однак, робоча група не завершила свою роботу з початком грудня, як очікувалося, а продовжила її, поки не запропонує рішення щодо одного з питань - стосовно КСУ.

У Президента очікують, що рішення "Венеційки" прискорять розгляд законопроектів щодо КСУ в Раді.