Рекордну “діру” в бюджеті можуть перекрити національні інвестори – експерт

Рекордну “діру” в бюджеті можуть перекрити національні інвестори – експерт

Київ  •  УНН

 • 16788 перегляди

КИЇВ. 6 лютого. УНН. Рекордну “діру” в бюджеті України можуть перекрити національні інвестори, якщо влада створить для них комфортні умови. Про це у своєму блозі написав економіст, міжнародний експерт Ігор Гарбарук, передає УНН.

Гарбарук нагадав, що початок 2020 року ознаменувався дефіцитом бюджету в розмірі 13,8 млрд грн. Невиконання дохідної частини склало 24,5%.

"З одного боку - ситуація не є унікальною, так бувало і раніше. Наприклад, за 11 місяців 2019 року (січень-листопад) план надходжень до держбюджету був не виконаний на 5,3% (66,6 млрд грн). За такий же період в 2018 році - на 11,3 млрд грн.

Але, щоб лише за один місяць і на 13,8 мільярдів - такого історія нашої країни ще не знала", - написав він.

Ситуація буде загострюватися до тих пір, поки влада буде орієнтуватися на примарних іноземних інвесторів, нехтуючи своїми, національними, вважає економіст.

Аби в бюджеті були гроші, уряд повинен в найкоротші терміни розробити і реалізувати національну політику економічного прагматизму, переконаний Гарбарук. Її основою повинні стати:

- інтереси України в глобальному масштабі,
- інтереси великих національних компаній - які саме і створюють нові робочі місця, а також є основними платниками податків,
- інтереси малого бізнесу, що забезпечує самозайнятість населення.

Для початку, варто переглянути підтримку агросектору у бік збільшення, каже економіст. Він пояснює, що Україна сьогодні аграрно експортно-орієнтована країна, де поставки сільгосппродукції за кордон є однією з найбільших статей валютних надходжень в країну.

"Жалюгідних 4 млрд грн, передбачених для аграріїв в бюджеті-2020 не йдуть ні в яке порівняння, наприклад, з 74 млрд грн на ремонт доріг. А повинно бути якщо не на навпаки, то точно паритетне співвідношення", - додав фахівець.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ВР намагаються виправити допущену помилку у підтримці АПК

Якщо мова про малі і середні фермгосподарства - вони повинні отримувати кошти під конкретні проекти. Це вирішить питання самозайнятості, збільшить продуктивність, забезпечить країну якісними продуктами, вважає експерт.

"У випадку з великими агрокомпаніями - гроші повинні направлятися переважно на проекти, спрямовані на створення інноваційних виробничих комплексів - які саме і створять десятки тисяч нових робочих місць, а також забезпечать переробку виробленої сировини в продукт кінцевого споживання.

Також важливо, щоб ці продукти національних виробників отримували якісну маркетингову підтримку і ставали впізнаваними супер-брендами на світовому ринку", - пише він.

В Україні є компанії і національні інвестори, які вкладають гроші і зусилля в розвиток національних брендів, констатує Гарбарук.

Міністр Милованов нещодавно згадував успіхи України на міжнародному ринку курятини і потрапляння в світовий рейтинг найбільших постачальників, що є безперечною заслугою саме національного виробника курятини “Наша Ряба”, продовжив Гарбарук.

"І якщо в нашій країні є такі компанії і національні інвестори, які вкладають гроші і власні зусилля в розвиток національних брендів – то кому ж уряд повинен віддавати пріоритет і надсилати своїх мега-інвестиційних няньок?" - пише експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Інвестиційна няня" дискредитує національних виробників

Уряду України потрібно зробити все і навіть більше, щоб забезпечити підтримкою національні компанії, наприклад, застосувати систему заохочень для виробників та експортерів.

“В якості прикладу:
• направляєш і продаєш за кордон сировину (наприклад, зерно) - твоя ставка ПДВ 20%
• переробляєш сировину в напівфабрикат (наприклад, борошно) - ставка ПДВ 10%
• створюєш продукт кінцевого споживання (наприклад, макарони) - ставка ПДВ 5%
• створив відомий і затребуваний бренд, який експортуєш на міжнародні ринки, - отримай від держави 25% компенсації на вкладені в створення цього бренду виробничі потужності”, - запропонував Гарбарук.

“І тільки тоді ми забудемо про дірки в бюджеті країни, а її економічний розвиток буде не тільки в цифрах Держстату, а в реальному житті кожного українця", - резумував він.