Реінтеграція Донбасу: що передбачає закон і як на нього відреагували у РФ

Вперше про нього заговорили напередодні офіційного візиту Президента Петра Порошенка до США влітку 2017 року. Ще тоді в червні спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що цей закон дозволить використовувати на Донбасі усі воєнізовані і силові підрозділи. Увесь цей час дискусії щодо спірних питань виникали як в середовищі правозахисників і експертів, так і у владних колах.

У Росії на коментарі також не поскупилися: на ток-шоу, практично у режимі нон-стоп, звучали заяви про ймовірну повномасштабну війну після прийняття цього документу, наближення повного краху України, "кривавий режим", а також "руку Держдепу".

Єдиною точкою спільних занепокоєнь були Мінські домовленості - різниця лише у тому, що у РФ стверджують, нібито вони є міжнародно-правовим актом і закон суперечить їх виконанню, в Україні стежили за тим, щоб домовленості, підписані неофіційними представниками і лідерами бойовиків, не потрапили до тексту документу і не були таким чином легалізованими. Про те, як була сприйнята нова "державна політика" для ОРДЛО в Україні і що конкретно прописано в законі - у матеріалі УНН.

"Застосування Російською Федерацією збройної сили проти України становить злочин збройної агресії і грубо порушує Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року і Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року. Верховна Рада підтримала в другому читанні закон, згідно з яким в українському правовому полі з'являється згадка про російську агресію. Варто нагадати, що дії РФ щодо України засуджувалися міжнародними структурами неодноразово", - сказано в преамбулі закону.

Згідно з текстом, окупація української території РФ розпочалася з моменту прихованого вторгнення підрозділів збройних сил та інших силових структур, а також підтримки терористичних угруповань на території України. "Російська Федерація чинить злочин агресії проти України і здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань". Згідно з документом, незалежно від тривалості окупації, Росія не може мати ніяких територіальних претензій до України.

Варто зазначити, що посилання на Мінські домовленості у тексті відсутні. Разом з тим, підкреслюється, що Україна надає перевагу політико-дипломатичному шляху вирішення конфлікту, але має право на самооборону, відповідно до статті 51 Статуту ООН, у якій сказано, що "Статут ні в якому разі не стосується невід'ємного права на індивідуальну або колективну самооборону, якщо станеться збройний напад на Члена Організації, доти, доки Рада безпеки не вжиє заходів, необхідних для підтримки міжнародного миру і безпеки".

Крім того, стверджується, що Україна не несе відповідальності за незаконні дії і рішення Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях і за моральний і матеріальний збиток відповідальність повинна нести країна-агресор. Однак, уточнення до цієї статті і механізм її реалізації відсутній.

З посиланням на IV Женевську і IV Гаазьку конвенції, а також протоколи до них, згідно з якими були зафіксовані звичаї ведення військових дій, Росія, як країна-агресор, повинна забезпечити умови для життєдіяльності мирного населення.

На території України фактично будуть легальними два документи, виданих на території ОРДЛО, - це свідоцтво про народження і свідоцтво про смерть. Ці довідки дійсні не самі по собі, а подаються разом із заявою про державну реєстрацію народження і смерті відповідно.

Інші "нормативні акти", "розпорядження" і так далі не матимуть жодних правових наслідків, оскільки діяльність окупаційних формувань і воєнізованих формувань є незаконною.

Фізичним особам, не залежно від того, чи зареєстровані вони як внутрішньо переміщені особи, а також юридичним особам гарантовано збереження права власності на нерухомість, яка розташована на тимчасово окупованій території, й інші майнові права. Крім того, право власності зберігається і за суб'єктами публічного права.

Особи, які беруть участь у збройній агресії Російської Федерації або залучені до участі в окупаційній адміністрації Російської Федерації, несуть кримінальну відповідальність.

Факт остаточного виведення і повної відсутності всіх збройних формувань Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях в порядку, визначеному цим законом, встановлюється міністром оборони України та міністром внутрішніх справ України шляхом спільного подання Президенту України, який виключно на цій підставі приймає відповідне рішення.

Так, тимчасово окупованими територіями Луганської та Донецької областей є та місцевість, яка контролюється збройними формуваннями РФ і окупаційними адміністраціями. Перелік населених пунктів та межі тимчасово окупованої території буде готувати Генеральний штаб Збройних сил України, після чого Міністерство оборони подає його Президентові для ухвалення рішення.

Крім того, цей закон буде встановлювати правовий режим на тимчасово окупованих територіях, в тому числі у Криму.

Для "забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях", Генеральному штабу дозволяється, за погодженням з керівниками, використовувати сили і засоби інших силових органів, а саме - особовий склад, фахівців, зброю, бойову техніку, спецзасоби, засоби зв'язку і так далі.

Керівництво силами і засобами Збройних сил України, інших військових формувань здійснює Командувач об'єднаних сил, який призначається Президентом України за поданням начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України.

Він реалізує свої повноваження через Об'єднаний оперативний штаб Збройних сил України. Повноваження командувача об'єднаних сил і положення про Об'єднаний оперативний штаб, початок і завершення цих заходів визначаються окремими рішеннями Президента України. Відзначається, що правовою підставою є Конституція України та стаття 51 Статуту ООН.

Відзначимо, що у перехідних положеннях зазначено, що цим законом Верховна Рада відповідно до пункту 9 частини першої статті 85 Конституції України схвалює рішення Президента України про використання Збройних сил України та інших військових формувань, яке приймається відповідно до пункту 19 частини першої статті 106 Конституції Україна (рішення Президента про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності у Країни - ред.), для стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій і Луганській областях і забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях.

Для виконання завдань Генштаб може залучити СБУ, Службу зовнішньої розвідки, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, правоохоронні органи, військову прокуратуру та інші органи влади.

Однак, у тексті підкреслюється, що для досягнення мети Україна може приймати санкційні й інші заходи з метою відновлення територіальної цілісності України в рамках державного кордону, визнаного міжнародним співтовариством. Для досягнення цих цілей можуть бути використані механізми двостороннього міжнародного співробітництва, міжнародних організацій і міжнародних судових інстанцій з метою збереження і посилення санкцій, що застосовуються щодо Російської Федерації членами міжнародного співтовариства.

Після прийняття законопроекту Президент Петро Порошенко заявив, що цей законопроект є чітким сигналом того, що Донбас і Крим є невід'ємною частиною України.

"Закон посилює наші позиції для відсічі збройної агресії Російської Федерації і відновлення територіальної цілісності України. У цьому законі Російська Федерація чітко і недвозначно визнана державою-агресором, а території окремих районів Донецької та Луганської областей - окупованими", - відреагував секретар РНБО Олександр Турчинов.

У Російській Федерації впевнені, що цей закон буде сприяти подальшому розпаленню конфлікту. Там висловили думку, що Україна продемонструвала таким чином свою готовність до військового вирішення конфлікту.

Нагадаємо, вчора відбулося перше у 2018 році засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську. За словами представника України в політичній підгрупі Ольги Айвазовської, представників РФ прийняття закону дратувало.

"Ухвалення закону про Донбас не на жарт дратувало росіян і їх сателітів у Мінську", - написала вона на своїй сторінці в Facebook.

Невдовзі відреагували у зовнішньополітичному відомстві РФ.

"З моменту прийняття в першому читанні (6 жовтня 2017 року) цей документ, хоча і зазнав певних корективів, але зберіг головну націленість - законодавчо підтвердити лінію Києва на вирішення "проблеми Донбасу" силовим шляхом... Про жодну "реінтеграцію" не йдеться. Навпаки, все робиться для того, щоб ще більше розколоти Україну і відштовхнути від себе громадян, які проживають на Донбасі", - прокоментували у МЗС РФ.

Російські дипломати стверджують, що цей закон суперечить Мінським домовленостям.