На Донеччині безвісти зник журналіст та військовий Олександр Петраковський: що відомо

На Донеччині безвісти зник журналіст та військовий Олександр Петраковський: що відомо

Київ  •  УНН

 • 79943 перегляди

Read in English

Журналіст і молодший лейтенант Олександр Петраковський, який командував механізованою ротою, пропав безвісти під час бойового зіткнення з противником в районі Часова Яру Донецької області 30 травня 2024 року, сумлінно виконуючи свій військовий обов'язок.

На фронті під Часовим Яром, що на Донеччині, зник безвісти журналіст, а нині командир механізованої роти, молодший лейтенант Збройних сил України Олександр Петраковський. Про це стало відомо від товаришів по службі та рідних Олександра, передає УНН із посиланням на "Українські новини". 

Як повідомило рідним Олександра командування військової частини, воїн зник 30 травня під час бойового зіткнення з ворогом. 

Офіційно Олександр вважається зниклим безвісти за особливих обставин. 

"Сповістити рідних… про те, що командир механізованої роти військової частини А42... молодший лейтенант Петраковський Олександр Вікторович, 1977 р.н., вірний військовій присязі, виявивши стійкість і мужність під час бойового зіткнення із ворогом поблизу м. Часів Яр Бахмутського району Донецької області 30.05.2024 року, безвісти зник за особливих обставин під час виконання військових обов’язків", – йдеться в сповіщенні командування військової частини рідним воїна.

На Донеччині загинула воєнна кореспондентка Анастасія Волкова30 трав. 2024, 19:24 • 32919 переглядiв

За даними медіа, Олександр не повернувся з бойового завдання, про що стало відомо від його товаришів по службі та рідних.

"В останній бій пішов на чолі групи. Позицію зайняли швидко. На жаль, ненадовго... В бліндаж прилетіла міна. Більше з нього ніхто не вийшов. Шукали поранених коптером. Наші двічі ходили забирати тіла, але безуспішно. Позиція нині під ворогом", – повідомили бойові побратими нашого колеги.

Додамо

Олександр Петраковський пішов у ТРО боронити рідний Ірпінь з перших днів повномасштабного вторгнення.

Після звільнення міста нагороджений відзнакою "За заслуги перед містом Ірпінь", пізніше – орденом "За мужність" ІІІ ступеня. 

За два роки війни пройшов шлях від старшого сержанта до молодшого лейтенанта ЗСУ. Понад рік керував механізованою ротою.