Ісландія проголосує за відновлення переговорів про вступ до ЄС на тлі побоювань через Трампа
Київ • УНН
29 серпня ісландці проголосують за відновлення переговорів про вступ до ЄС на тлі побоювань через політику Трампа щодо Гренландії. Ключові суперечки стосуються суверенітету й контролю над рибальством.
Виборці Ісландії 29 серпня вирішуватимуть, чи відновлювати переговори про вступ країни до Європейського Союзу на тлі зростання геополітичної напруженості та побоювань через політику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Про це повідомляє Associated Press, пише УНН.
Деталі
Референдум стане першим прямим голосуванням ісландців щодо поновлення переговорів про членство в ЄС. Ісландія, населення якої становить близько 400 тисяч людей, є членом НАТО, бере участь у єдиному ринку ЄС через Європейську економічну зону та входить до Шенгенської зони.
Одним із чинників, що прискорив проведення референдуму, стали заяви Трампа про Гренландію. Американський президент неодноразово говорив про необхідність контролю США над данською автономною територією, а в одному з виступів кілька разів називав Гренландію Ісландією.
Ми більше не можемо по-справжньому довіряти США. Трамп не жартував щодо Гренландії. В Ісландії було багато страху, бо якщо він захопить Гренландію силою, ми, ймовірно, будемо наступними
Суверенітет і рибальство залишаються головними питаннями
Прихильники членства в ЄС вважають, що тісніші зв'язки з Європою можуть посилити безпеку Ісландії та захистити її від геополітичної нестабільності. Серед можливих економічних переваг вони називають стабільнішу валюту, нижчі процентні ставки та інфляцію.
Противники вступу наголошують на збереженні суверенітету. Ісландія здобула незалежність від Данії у 1944 році, а контроль над власними законами та природними ресурсами залишається важливою частиною національної політики.
Незалежність Ісландії - це найцінніший ресурс, який ми маємо. Можливість створювати власні закони та вирішувати, як все робити, є надзвичайно важливою
Окремою проблемою є рибальство. Ісландія має великі рибні ресурси в Північній Атлантиці, а побоювання щодо втрати контролю над ними вже багато років залишаються одним із головних аргументів проти вступу до ЄС. Ісландські противники членства побоюються, що європейські траулери отримають доступ до її вод у межах Спільної рибальської політики ЄС.
Міністр закордонних справ і оборони Торгердур Катрін Гуннарсдоттір заявила, що Ісландія не погодиться на угоду, яка не гарантуватиме повного контролю країни над власним рибальством.
Ісландія вже намагалася вступити до ЄС. Переговори розпочалися після подання заявки у 2009 році на тлі світової фінансової кризи, але у 2013 році їх призупинили, а у 2015 році формально завершили.
Якщо на референдумі ісландці підтримають відновлення переговорів, розпочнеться багаторічний процес із Європейською комісією. Вона оцінюватиме відповідність країни 35 групам критеріїв, зокрема у сферах фінансів, рибальства, транспорту, сільського господарства та прав і свобод. Остаточну угоду мають схвалити всі держави-члени ЄС, після чого рішення про вступ знову винесуть на голосування в Ісландії.