Ефект StopOdrex або громадські ініціативи, як реакція суспільства на відсутність захисту пацієнта
Київ • УНН
Поява громадських ініціатив на кшталт StopOdrex є прямою реакцією на неефективність державних механізмів захисту пацієнтів. Коли система не дає швидкої відповіді на запит про справедливість, люди змушені самоорганізовуватись, об’єднуватись і створювати альтернативні інструменти впливу та підтримки.
В Україні обʼєднання пацієнтів є певною альтернативою офіційним механізмам захисту прав у сфері медицини. Причина – неповний доступ до власної медичної документації, тривалі розслідування та роки судових процесів. Як відповідь на тернистий шлях до справедливості, пацієнти самоорганізовуються у рухи на кшталт StopOdrex, які виконують функцію популяризації проблеми, публічного тиску на медзаклади та систему і взаємної підтримки, повідомляє УНН.
Якщо пацієнт постраждав від лікування в медзакладі, йому потрібно: отримати всі свої медичні документи на руки, звернутися до правоохоронців, пройти експертизи та отримати рішення суду. Утім, в українських реаліях ця схема часто не працює або розтягується на роки.
За словами політолога, директора Центру досліджень громадського суспільства Віталія Кулика, злам відбувається вже на самому початку, коли людина не може отримати весь обсяг власної медичної документації. І навіть якщо пацієнту вдається зібрати повний пакет документів, далі його чекають нові виклики.
"Звернення до правоохоронних органів також не гарантує швидкого руху справи. Кримінальні провадження у сфері медичної недбалості нерідко тривалий час перебувають на стадії досудового розслідування, роками не доходячи до судового розгляду. Особливо коли це стосується наслідків вакцинації чи медичної помилки. Це пов’язано як зі складністю збору доказів, так і з необхідністю проведення спеціалізованих експертиз. А ще - через спротив самої системи, цехову солідарність тощо", – написав у своєму блозі Віталій Кулик.
Відсутність швидких і прогнозованих механізмів реагування змушує людей діяти самостійно – об’єднуватися, ділитися досвідом і виносити проблеми у публічний простір. Саме за такою схемою міг зʼявитися громадський рух StopOdrex.
Важливо: такі ініціативи не замінюють ані суд, ані слідство, але формують простір, у якому історії пацієнтів не зникають у бюрократичних процедурах і не залишаються без уваги. Фактично вони виконують функцію фіксації та накопичення кейсів, які інакше могли б так і не отримати розголосу.
Водночас подібні ініціативи стають середовищем взаємної підтримки для постраждалих і їхніх родин, а також інструментом публічного тиску на систему, змушуючи її реагувати на проблеми, які раніше ігнорувалися або відкладалися на невизначений час.
"Подібні обʼєднання людей – це індикатор того, що в системі існує розрив між очікуванням пацієнта і здатністю держави цей запит закрити. Самоорганізація у цьому випадку стає вимушеною відповіддю на відсутність ефективних інструментів захисту", – наголошує Віталій Кулик.
Експерт підкреслює, що поява таких рухів не випадковість і не реакція лише на окремі кейси. Це сигнал системі про те, що український пацієнт не відчуває себе захищеним.
Нагадаємо
Громадська ініціатива StopOdrex збирає та публікує історії пацієнтів про їхній досвід лікування у приватній клініці Odrex на своєму сайті та у Telegram-каналі.
Платформа руху виконує функцію певного відкритого архіву, де люди можуть розповісти про випадки, які раніше залишалися поза увагою або не отримували належної реакції. При цьому, усі історії активісти руху StopOdrex публікують анонімно. Тож, пацієнти, розповідаючи про власний негативний досвід, залишаються в повній безпеці.