Чи є загроза ударів FPV-дронами по тилових містах України – військовий експерт оцінив ризики
Київ • УНН
Експерт Олександр Коваленко спростував можливість синхронних атак тисячами БПЛА. Росіянам бракує пускових установок для одночасного керування роєм.
Заяви про можливі атаки "роїв дронів" по Україні потребують чіткого розуміння термінів і реальних можливостей ворога. Попри гучні прогнози росія наразі не має технічної спроможності запускати багато безпілотників одночасно. Водночас ризик масштабного терору з використанням дронів зберігається. Про це у коментарі УНН розповів військовий експерт Олександр Коваленко.
Масовані атаки - так, але не "рої"
Останнім часом у медіа активно обговорюється загроза так званих "роїв дронів", які нібито можуть одночасно атакувати Україну у великій кількості. Водночас експерт наголошує: важливо не плутати масовані атаки з реальним поняттям "рою" у військовій термінології.
Якщо говорити про класичне розуміння рою дронів - це велика група безпілотників, які одночасно керуються і діють синхронно в одному часовому проміжку. На сьогодні росія не має технічної можливості реалізувати такий сценарій. Навіть якщо говорити про тисячу дронів - вони не можуть одночасно з’явитися в повітрі як єдиний рій
Він нагадав, що навіть рекордний наліт у березні 2026 року, коли було застосовано майже тисячу БПЛА, не був "роєм" у класичному сенсі.
24 березня ми бачили масований удар - близько 948 дронів різних типів. Але це був не рій, а системне застосування засобів ураження протягом доби. Запуски тривали фактично 24 години, з різних майданчиків, у різний час
росію стримує обмежене виробництво та брак пускових майданчиків
За словами Коваленка, ключовими обмеженнями для росії залишаються не лише технології, а й інфраструктура. Саме це не дозволяє проводити синхронні масові атаки.
Щоб реалізувати справжній "рій", потрібно мати можливість одночасного запуску великої кількості дронів і їх синхронного управління. У росіян цього немає. Їм не вистачає пускових майданчиків і можливостей для одночасної координації такої кількості БПЛА
При цьому ворог може намагатися нарощувати інтенсивність атак за рахунок тривалих запусків.
Вони можуть вийти на інший рівень терору - коли протягом доби запускається велика кількість дронів. Але це буде розтягнутий у часі процес, а не одномоментний рій
Дрони-"матки" і FPV - небезпека ближнього тилу
Окрему увагу Коваленко приділив темі дронів-носіїв, або так званих "дронів-маток", які можуть доставляти FPV-дрони ближче до цілі.
Такі технології вже використовуються. Дрон-носій може доставити FPV-дрон на певну відстань, щоб той не витрачав ресурс батареї і вже далі працював по цілі. Це підвищує ефективність ураження
Втім, наразі їх застосування обмежене відстанню.
Станом на зараз росіяни можуть використовувати такі зв’язки переважно у ближній тиловій зоні - це 30–40 кілометрів від лінії фронту. Далі виникають проблеми з керуванням і сигналом
Чи є загроза для тилових міст
Питання атак по глибокому тилу, зокрема таких міст як Миколаїв, залишається актуальним. Однак і тут є суттєві обмеження.
Теоретично така загроза існує. Але є нюанси. Наприклад, щоб дістатися до Миколаєва, дрон має подолати Херсонський напрямок, де він, швидше за все, буде виявлений і знищений. Це серйозний бар’єр для таких атак
Водночас він не виключає локальних ризиків, особливо з південних напрямків.
Якщо говорити про запуск, наприклад, з Кінбурнської коси, то загроза для окремих районів Миколаєва дійсно може існувати. Але це не масове явище і не системна можливість для ударів по глибокому тилу
Реальна загроза - системний дроновий терор
Підсумовуючи, Коваленко наголошує: головна небезпека полягає не у "роях дронів", а у постійному нарощуванні інтенсивності атак.
Розмови про тисячу дронів щодня чи щоночі - це перебільшення. Ми вже чули такі прогнози ще рік тому, але вони не справдилися. Водночас масовані атаки, розтягнуті у часі - це реальна загроза, і росія над цим працює