Боргова спіраль. Фінтехекспертка пояснила, чим небезпечні швидкі кредити

Швидкий приріст кількості мікропозик серед українців свідчить про поглиблення кризи платоспроможності населення та ускладнення доступу до банківського кредитування. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловила фінтехекспертка та співзасновниця першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка.

Контекст

Раніше УНН повідомляв, що у першому кварталі 2025 українці оформили понад 2,17 млн мікропозик на 12,72 млрд грн. Це на 8% більше, ніж за аналогічний період торік. Загалом напозичали в у небанківських фінустанов (МФО) на 12,72 млрд грн. Середня сума позики знизилась до 5 858 грн, а загальний борг сягнув 24,28 млрд.

Деталі

Ситуація з мікрофінансовим кредитуванням в Україні набуває загрозливих масштабів. За перший квартал 2025 року українці оформили мікрокредитів на 12,72 млрд грн — і це лише нові залучення. Натомість загальний обсяг боргів перед МФО сягнув уже 24,28 млрд грн, що удвічі більше, ніж було на початку повномасштабного вторгнення. Тобто зростають і нові кредити, і обсяг непогашених боргів

За її словами, це свідчить про кілька глибинних проблем. Перша – це ускладнення доступу до традиційного кредитування. "Хоч кількість банківських кредитів і зростає, банки дедалі обережніше підходять до оцінки ризиків, а для багатьох українців після втрати майна, роботи чи стабільного доходу банківські кредити стали недосяжними", - зазначила Олена Сосєдка.

Крім того, на її думку, великий вплив має зниження фінансової стабільності домогосподарств. "Населення звертається до небанківських установ, тобто бере так звані швидкі кредити, аби закрити нагальні побутові потреби: лікування, оренду житла, елементарне виживання", - пояснила фітехекспертка.

Олена Сосєдка також зауважила, що наразі регулювання фінансового сектору недостатньо ефективне. Попри зусилля Національного банку, на ринку досі працюють напівсірі схеми, а умови договорів на "швидкі гроші" часто включають приховані комісії та завищені штрафи, що призводить до "боргових ям".

МФО фактично виконують функцію "фінансової швидкої допомоги", однак їхня бізнес-модель побудована на високому ризику та значних процентних ставках. Тобто це означає, що за відсутності альтернатив і належної фінансової грамотності українці дедалі глибше занурюються в боргову спіраль.

"Левова частка таких боргів — це так звані кредити до зарплати, які часто перезакриваються новими позиками. Це створює ефект боргової піраміди, і насправді не відбувається погашення, а відсотки тільки накопичуються", - зазначила Олена Сосєдка.

Аби врегулювати ситуацію, що склалася фінтехекспертка пропонує в першу чергу посилити регуляцію МФО. Зокрема, забезпечити обов’язкове розкриття реальної річної процентної ставки, також як варіант - обмежити максимальне боргове навантаження на позичальника і заборонити агресивну практику стягнення боргів.

Окрім того, на думку Олени Сосєдки варто попрацювати над впровадженням дієвого механізму боргової амністії або реструктуризації для вразливих груп населення.

Слід також більше уваги приділяти фінансовій грамотності населення і розʼяснювати наслідки прострочки повернення боргів а також системи відсоткових нарахувань

"Якщо не втрутитися зараз, наслідки боргової кризи можуть стати ще драматичнішими для мільйонів українців", - наголосила Олена Сосєдка.

Нагадаємо

У Національному банку України у травні повідомили про позитивні банківські тенденції: кредитування бізнесу та позики населенню зростають. У першому кварталі 2024 року в Україні спостерігається прискорене зростання гривневого кредитування бізнесу та високі темпи зростання позик населенню.