Європейські роботодавці стикаються зі значними труднощами під час пошуку кваліфікованих працівників: найбільший дефіцит кадрів спостерігається у сферах освіти, охорони здоров'я та інформаційних технологій. Про це пише УНН із посиланням на Euronews та дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Водночас вакансії, які не потребують високої кваліфікації, у більшості країн заповнюються значно легше. Ситуацію ускладнює те, що молодим європейцям дедалі важче знайти роботу, навіть попри нестачу спеціалістів у ключових галузях економіки.
Деталі
Згідно з доповіддю ОЕСР Mapping Skill Shortages in OECD Countries, оприлюдненою у жовтні 2026 року, європейський ринок праці характеризується суттєвим дисбалансом між попитом роботодавців і наявністю працівників із необхідними навичками. Дослідження охопило 38 країн ОЕСР. Водночас аналіз європейських тенденцій, представлений Euronews, стосується 27 держав, зокрема країн Європейського Союзу, Великої Британії, Норвегії, Швейцарії та Туреччини.
Яких фахівців зараз найбільше бракує в Європі
За результатами дослідження, найскладніше європейським роботодавцям знайти вчителів, лікарів, медичних працівників та спеціалістів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Зокрема, вчителі входять до п'ятірки професій, вакансії за якими найважче заповнити, у 13 європейських країнах. Медичні працівники та ІТ-фахівці потрапили до аналогічного переліку у 12 державах кожна категорія.
Керівники та менеджери увійшли до п'ятірки найдефіцитних професій у семи країнах. Ще у шести державах серед професій, за якими найважче знайти працівників, опинилися представники середнього медичного персоналу, працівники сфери догляду, а також фахівці з бізнесу та адміністрування. Нестачу медичних спеціалістів узагалі спостерігають у 23 із 27 досліджених європейських країн.
Дефіцит учителів зафіксували у 21 державі, а фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій — у 18.
Чому Європа не може подолати дефіцит медичних працівників
Однією з найпроблемніших залишається сфера охорони здоров'я. Причому труднощі виникають як з пошуком нових спеціалістів, так і збереженням уже працевлаштованого персоналу.
Представники Європейської федерації асоціацій медсестер Пол Де Раєве та Мануель Баллотта пояснюють, що медичні заклади стикаються з труднощами у залученні та утриманні медсестер через надмірне навантаження, недостатню оплату праці та складні умови роботи. Серед основних проблем вони називають велику кількість пацієнтів на одного медичного працівника, недостатню безпеку на робочому місці, обмежені можливості кар'єрного зростання та випадки психологічного і фізичного насильства.
Президент Постійного комітету європейських лікарів Оле Йохан Бакке також звернув увагу на збільшення навантаження на медиків. За його словами, через системну нестачу персоналу лікарі змушені працювати понаднормово та брати на себе додаткові обов'язки. Це підвищує ризики професійного вигорання і знижує привабливість медичної кар'єри.
Додатковий негативний чинник — старіння населення Європи. Зростання кількості людей похилого віку збільшує потребу в медичній допомозі та послугах догляду, тоді як підготовка нових лікарів і медсестер потребує тривалого часу. Тому навіть збільшення набору студентів до медичних закладів освіти не дозволить миттєво усунути кадровий дефіцит.
Учителів не вистачає не лише через низькі зарплати
Складна ситуація спостерігається й у європейській системі освіти. За даними ОЕСР, дефіцит педагогічних працівників зафіксували у 21 країні. Водночас у Німеччині, Греції, Італії, Норвегії, Іспанії та Туреччині співвідношення попиту і пропозиції в цій професії оцінюється як загалом збалансоване.
Генеральний секретар Європейської федерації роботодавців у сфері освіти Даніель Вісневський наголошує, що проблема нестачі педагогів уже не обмежується необхідністю заповнення вакансій у школах. На його думку, йдеться про довгострокову привабливість учительської професії та здатність освітніх систем утримувати кваліфікованих працівників. Хоча конкурентоспроможна заробітна плата залишається важливим чинником, учителі дедалі частіше стикаються з додатковими професійними вимогами. Зокрема, вони повинні опановувати цифрові інструменти, впроваджувати інклюзивні підходи до навчання, приділяти більше уваги психологічному стану учнів та виконувати значний обсяг адміністративної роботи.
Окрім того, на вибір педагогічної професії впливають перспективи кар'єрного розвитку, можливість самостійно ухвалювати професійні рішення та якість управління навчальними закладами. Експерти попереджають, що без покращення умов роботи залучати нових педагогів і зберігати досвідчених спеціалістів буде дедалі складніше.
ІТ-фахівці залишаються затребуваними, але АІ змінює ринок
Ще однією сферою зі значним кадровим дефіцитом залишаються інформаційні та комунікаційні технології. У 18 із 27 проаналізованих країн роботодавці відчувають нестачу ІТ-спеціалістів. Аналогічна ситуація спостерігається серед фахівців у сфері бізнесу та адміністрування.
Економістка ОЕСР Ізабель Скак Олуфсен пояснює високий попит на таких працівників цифровізацією економіки та розвитком нових технологій. Але подальше поширення штучного інтелекту (АІ) може суттєво змінити структуру зайнятості. Зокрема, автоматизація окремих завдань потенційно здатна зменшити потребу в деяких категоріях ІТ-працівників, насамперед спеціалістах початкового рівня. При цьому попит на досвідчених фахівців із поглибленими технічними знаннями, зокрема у сферах розроблення та підтримки технологій штучного інтелекту, може залишатися високим.
Які вакансії в Європі заповнюються найшвидше
На противагу висококваліфікованим спеціалістам, працівників для виконання простих і рутинних завдань роботодавцям у більшості країн знайти легше. За результатами дослідження, різноробочі входять до п'ятірки професій, вакансії за якими найлегше заповнити, у 14 країнах.
Помічники з приготування їжі потрапили до аналогічного переліку у 12 державах, інші офісні та канцелярські працівники — в 11, представники найпростіших професій — у 10, а складальники на виробництві — у восьми.
Якщо розглядати загальне співвідношення попиту та пропозиції, відносний надлишок різноробочих зафіксували у 21 країні.
Помічників із приготування їжі порівняно легко знайти у 17 державах, працівників для виконання простих операцій — у 16, а продавців та канцелярських працівників — у 15 країнах.
Водночас ця тенденція — не універсальна. Наприклад, у Норвегії саме різноробочі належать до категорії працівників, яких роботодавцям найважче знайти. В Іспанії найбільші труднощі виникають із наймом помічників із приготування їжі, хоча в багатьох інших європейських державах пропозиція таких працівників перевищує попит. У Франції до найбільш дефіцитних належать працівники, які виконують прості операції.
В ОЕСР пояснюють, що відмінності між країнами пов'язані зі структурою національних економік. Зокрема, у державах із потужним промисловим сектором може спостерігатися підвищений попит на операторів обладнання, складальників та інших працівників виробництва.
Молоді складніше знайти роботу попри дефіцит кадрів
Окрему увагу дослідники звертають на суперечливу ситуацію з працевлаштуванням молодого населення. Попри нестачу спеціалістів у низці галузей, молодим європейцям стає складніше виходити на ринок праці.
За даними ОЕСР, у досліджених країнах збільшився розрив між рівнем безробіття серед молодих випускників і ширшої групи населення працездатного віку. Європейський центральний банк також зафіксував погіршення перспектив працевлаштування молоді в єврозоні починаючи з 2023 року
Одна з причин такої ситуації — невідповідність між навичками кандидатів і вимогами роботодавців. Компанії можуть потребувати досвідчених працівників із вузькою спеціалізацією, тоді як випускники лише розпочинають професійну кар'єру.
Чому кадровий дефіцит стає довгостроковою проблемою
У Європейському агентстві з питань праці (ELA) зазначають, що нестача працівників дедалі більше набуває структурного характеру. Представниця агентства Піа-Йоганна Фалльстрьом серед основних причин називає демографічні зміни, невідповідність професійних навичок потребам роботодавців, недостатню якість робочих місць та обмежену трудову мобільність. За її словами, Європі необхідно вдосконалювати систему професійної підготовки, створювати привабливіші умови праці та забезпечувати ефективніше поєднання попиту роботодавців із кваліфікацією працівників.
Одним із можливих шляхів подолання дисбалансу бачать розвиток мобільності робочої сили між країнами. Адже професії, представники яких у певній державі стикаються з труднощами під час пошуку роботи, в іншій можуть належати до найбільш дефіцитних. Водночас фахівці ОЕСР звертають увагу на необхідність розширення програм професійної перепідготовки, безперервного навчання та адаптації освітніх систем до технологічних змін.
У довгостроковій перспективі кадрові проблеми можуть посилюватися через старіння населення та скорочення чисельності робочої сили.
Ситуація в Україні
В Україні за останній місяць — жовтень 2026 року — найбільші доходи отримали штукатури, стоматологи, фасадники, технологи та мулярі. Середня зарплата представників цих професій становила від 66 до 85 тис. грн.