Влада вже готується до можливого відновлення цивільних польотів та опрацьовує сценарії роботи аеропортів в умовах безпекових ризиків. Водночас сама цивільна авіація, яка має першою повернутися в українське небо, продовжує працювати в надзвичайно складних економічних умовах і стикається з додатковим тиском через трактування оподаткування лізингу повітряних суден у нерезидентів як роялті, пише УНН.
Деталі
Чи стоїть задача відкрити небо? Стоїть. Які тут пріоритети? Безпека людей. Чи будемо ми готуватися до відкриття? Ця робота вже ведеться! Ми розраховували всі алгоритми, щоб не було, не дай Боже надзвичайної ситуації. Краще 5, 15, 100 планів дій наперед спрогнозувати. І ми цим зараз займаємося
Водночас конкретних термінів відкриття неба Калашник не назвав.
Міністр звернув увагу на досвід Ізраїлю та африканських країн, де цивільна авіація продовжує працювати попри воєнні ризики. За його словами, Україна вивчає досвід цих країн, а також обмінюʼться досвідом із міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО), яка регламентує порядки польотів.
Він уточнив, що наразі йде робота щодо організації безпечних просторів, укриттів, забезпечення альтернативних джерел електроенергії тощо.
Тобто ця робота проводиться. Неодмінно це відбудеться. Просто питання часу. Або раніше закінчаться військові дії нашою великою українською перемогою і наступить мир, або в цей період, доки ми будемо до цього готуватися, запрацює цивільна авіація
Поки готують аеропорти, авіагалузь намагається вижити
Очевидно, що відкрити небо недостатньо. Мають бути ті, хто в нього повернеться. Після відкриття повітряного простору українським перевізникам доведеться конкурувати з великими іноземними авіакомпаніями. Але саме українські авіакомпанії мають потенціал швидко повернутися на внутрішній ринок, відновити робочі місця та збільшити податкові надходження, а також забезпечити країні власну авіаційну спроможність.
Тому паралельно з підготовкою аеропортів, укриттів та безпекових алгоритмів постає ще одне питання - в якому стані до моменту відкриття неба підійде сама українська цивільна авіація. Саме тут ситуація залишається складною. Українська цивільна авіація через війну змушена була релокуватись за кордон, де завдяки міжнародним контрактам зберігає персонал, сертифікати та льотну придатність повітряних суден.
При цьому авіаційний бізнес традиційно працює з не високою рентабельністю та значними постійними витратами. Літаки потребують технічного обслуговування незалежно від того, наскільки інтенсивно вони використовуються, а перевізники несуть витрати на страхування, лізинг бортів, підготовку екіпажів, підтримання сертифікатів та відповідність міжнародним вимогам.
На цьому тлі для галузі виник ще один ризик – неочікувана зміна підходу державних органів до оподаткування операцій з лізингу повітряних суден у нерезидентів без будь-якої зміни законодавчої бази.
Понад 80% бортів українських авіакомпаній взяті в лізинг
Питання лізингу це не проблема окремої авіакомпанії, воно системне. Як показав проведений раніше УНН аналіз даних Державного реєстру цивільних повітряних суден, станом на 29 липня 2026 року 27 приватних авіакомпаній експлуатували 152 повітряні судна. Із них 131, або 86%, перебувало в оренді, тоді як лише 21 літак та гелікоптер (14%) належать самим авіакомпаніям.
Варто зауважити, що всі орендовані комерційні повітряні судна належать іноземним власникам.
Міжнародний лізинг є одним із базових механізмів, на якому побудована світова комерційна авіація і Україна не виключення. Саме оренда повітряних суден дозволяє перевізникам використовувати дорогі літаки та вертольоти не витрачаючи десятки мільйонів доларів на їх придбання.
Відповідно до міжнародного права, зокрема конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, податки за лізинг сплачуються в тій країні, чиїм резидентом є компанія-лізингодавець, тобто за кордоном. В Україні ж авіакомпанії платять інші податки та збори.
Зокрема, за даними голови Державної авіаційної служби України Данііла Меньшикова, підприємства авіагалузі у 2022-2025 роках сплатили до бюджету майже 27 млрд грн податків та зборів, попри закрите небо над Україною.
Лізинг почали трактувати як роялті
Представники авіагалузі вже тривалий час звертають увагу на проблему нового трактування державними органами лізингових платежів на користь нерезидентів, яке зʼявилось без внесення будь-яких змін до Податкового законодавства чи міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Як писав раніше УНН, Бюро економічної безпеки з 2024 року почало трактувати операції з лізингу повітряного транспорту у нерезидентів України як користування обладнанням. За версією слідства українські авіаперевізники повинні були сплачувати роялті за оренду літаків та вертольотів. На основі такого підходу БЕБ відкрило кримінальні провадження щодо щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема щодо МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Роза Вітрів", Н3Operations та "Скайлайн експрес". За даними УНН, в аналогічній справі також може фігурувати ще одна авіакомпанія - "Урга".
Кримінальні справи були відкриті попри те, що майже всі авіаперевізники успішно пройшли податкові перевірки і зауваження у податківців, які стосувались лізингу, були лише до однієї компанії.
Представники авіагалузі наполягають, що проблема виникла через неоднозначне трактування норм законодавства і вона потребує формування єдиного державного підходу. До того ж трактування авіалізингу як роялті, чого немає в жодній іншій країні світу, робить українських перевізників неконкурентоспроможними на міжнародному ринку.
Середня рентабельність авіакомпаній сьогодні становить лише 7–10%, тоді як додаткове оподаткування лізингових платежів може сягати 10–15% залежно від юрисдикції лізингодавця.
Раніше у Міністерстві фінансів у відповідь на запит УНН повідомили, що оподаткування операцій із лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. При цьому Податковий кодекс України не передбачає можливості оподаткування авіалізингу як роялті.
Тому підхід Бюро до трактування авіалізингу без зміни податкового законодавства представники авіагалузі називають тиском, який може знищити цілу галузь пасажирських та транспортних перевезень.
Для врегулювання ситуації питання авіалізингу було винесене на розгляд Комітету з питань податкової політики, бухгалтерського обліку та аудиту Громадської ради при Міністерстві фінансів. За результатами першого засідання вирішено ініціювати створення при Мінфіні робочої групи, яка має напрацювати проєкт узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів.
Саме цей механізм може врегулювати ситуацію з оподаткуванням лізингу і встановити єдині, зрозумілі правила гри для авіабізнесу, які відповідатимуть Податковому кодексу України та міжнародному праву.