Поняття "тиск на бізнес" має кілька аспектів: це тиск регуляторної та податкової систем, а також незаконний вплив правоохоронних органів. Якщо до постійних змін у законодавстві, змін у підходах до оподаткування та звітності український бізнес до певної міри призвичаївся, то ось зловживання з боку правоохоронних органів часто стають дійсно болючою проблемою, що здатна паралізувати роботу.
За розв'язанням саме цієї проблеми взявся Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який неодноразово проводив зустрічі з бізнесом ще перебуваючи на попередній посаді - керівника Державної податкової служби, та розумів, "що болить" українському підприємцеві.
Так у вересні 2025 року запрацював портал "СтопТиск" - інструмент прямої комунікації бізнесу з прокуратурою у випадках можливого тиску з боку правоохоронних та контролюючих органів. За кілька місяців роботи на платформу надійшло сотні звернень, частина з яких завершилася для бізнесу поверненням майна, коштів і закриттям кримінальних проваджень. Про результати роботи порталу, реакцію правоохоронних органів на масштабну ревізію справ та межі допустимого використання "СтопТиску" читайте в інтерв’ю заступниці начальника відділу в управлінні нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– З вересня 2025 року працює портал "СтопТиск", через який бізнес може напряму скаржитися на тиск з боку правоохоронців. Скільки вже таких скарг надійшло?
Станом на 5 лютого 2026 року через портал "СтопТиск" надійшло 177 повідомлень від представників бізнесу щодо можливого неправомірного тиску з боку правоохоронних та контролюючих органів. Уже незабаром після запуску платформи кількість звернень почала поступово зростати, що може свідчити як про підвищення обізнаності підприємців про існування порталу, так і про зростання довіри бізнес-середовища до прокуратури як інституції, здатної реагувати на випадки неправомірного втручання у господарську діяльність.
– Скільки з цих скарг уже опрацьовано? Які результати?
Із загальної кількості звернень, поданих через портал "СтопТиск", 169 повідомлень уже розглянуто органами прокуратури. За результатами перевірок у 36 випадках виявлено підстави для реагування та вжито заходів, це дозволило оперативно відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено ухвалення рішень у порядку ст. 284 КПК України.
У деяких випадках ми навіть отримували листи з подяками за проведену роботу, пости у соціальних мережах. Це свідчать про важливість роботи порталу "СтопТиск" для бізнесу.
Водночас у 133 випадках підстав для реагування не встановлено. Пояснюється це переважно тим, що не підтвердилися наведені заявниками обставини або не були виявлені ознаки незаконного тиску. Решта повідомлень перебувають у роботі – їх ретельно перевіряють, щоб забезпечити об'єктивний і повний розгляд.
– Ви говорите про відновлення прав суб'єктів. Чи вдалося на практиці відновити їхні майнові права, зокрема забезпечити повернення коштів, вилучених під час обшуків?
Так, завдяки вжитим заходам власникам повернуто кошти, вилучені під час обшуків, у різній валюті на загальну суму, що в гривневому еквіваленті становить майже 32 млн грн. Окрім того, заявникам повернуто сільськогосподарську техніку, обладнання для виготовлення тютюнових виробів, комп'ютерну техніку, мобільні телефони, флеш-накопичувачі та інше.
– Чи перевіряються дії правоохоронців?
У 3 випадках внесено відомості до ЄРДР за фактами можливих неправомірних дій працівників правоохоронних органів, хід досудового розслідування у яких перебуває на контролі у керівників обласних прокуратур.
– На що саме найчастіше скаржиться бізнес?
Аналіз звернень, поданих через портал "СтопТиск", свідчить про системні проблеми у взаємодії окремих правоохоронних органів із бізнесом, що потребують посиленого прокурорського реагування. Найчастіше підприємці скаржаться на процесуальні порушення під час досудового розслідування, наприклад, під час проведення обшуків, невиконання судових рішень щодо повернення вилученого майна, безпідставного затягування досудового розслідування.
Прокуратура системно контролює додержання законності, забезпечує пропорційність заходів забезпечення кримінального провадження, вживає заходів щодо відновлення порушених прав та прискорення розслідувань. Також здійснюється нагляд за виконанням судових рішень.
– А який правоохоронний орган найчастіше стає об'єктом критики з боку бізнесу?
Найбільше звернень стосується дій Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних та податкових органів. Органи прокуратури посилюють контроль і реагують на кожен сигнал про неналежний нагляд, підвищуючи ефективність захисту прав бізнесу.
– Чи помітна якась залежність між напрямком, сферою діяльності чи розміром бізнесу – хто стикається з тиском найчастіше?
– Хоча офіційно не ведеться облік звернень за розміром чи галуззю бізнесу, аналіз наявних кейсів дозволяє виявити певні закономірності. Найчастіше про тиск повідомляють представники середнього та великого бізнесу, що зумовлено значними фінансовими оборотами, наявністю активів, які можуть бути об'єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих органів. Особливо вразливими виявляються компанії у сферах агробізнесу, логістики, імпорту та експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі підакцизними товарами.
Органи прокуратури миттєво реагують на кожен сигнал про порушення прав бізнесу та вживають усіх передбачених законом заходів для недопущення неправомірного втручання у діяльність підприємств.
– Про які найгучніші кейси з тих кримінальних проваджень, які були закриті, ви можете говорити?
– Серед найбільш резонансних кримінальних проваджень, які були закриті після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна назвати кейси щодо низки великих та середніх підприємств, у яких було встановлено відсутність складу злочину або належної доказової бази. Зокрема, це справи щодо ТОВ "Бахмачгазбудсервіс", ТОВ "Миколай-плюс", ТОВ "Шериф-Захист", ПрАТ "Суха-Балка", ФГ "Вереш", ФГ "ДОБРОБУТ-БСГ", ФОП "Петров". У цих випадках після додаткової перевірки матеріалів досудових розслідувань було ухвалено рішення про їх закриття, скасування арештів та повернення вилученого майна, що стало публічним прикладом ефективності механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб'єктів господарювання.
– Чи намагаються, скажімо так, ті представники бізнесу, щодо яких є можливі підстави проводити розслідування, скористатися такою відкритістю з боку органів прокуратури з тим, аби закрити справу без негативних для себе наслідків?
Так, на жаль, фіксуються випадки, коли окремі представники бізнесу намагаються використати відкритість органів прокуратури як спосіб вплинути на перебіг кримінального провадження або уникнути потенційної відповідальності. Такі звернення іноді мають на меті створення інформаційного тиску на слідство, затягування розгляду справи або дискредитацію законних дій правоохоронних органів.
Водночас позиція прокуратури залишається принциповою: реагування здійснюється виключно за наявності підтверджених фактів неправомірного тиску, а портал не розглядається як механізм звільнення від кримінальної відповідальності чи інструмент для закриття справ без правових підстав.
– Чи є якісь типові ознаки того, що справа сфабрикована, є штучною? Часто доводиться чути, що справи тягнуться роками без логічного завершення у вигляді судового розгляду та вироку.
– Тривалий розгляд кримінальних проваджень судами сам по собі не є ознакою того, що справа є сфабрикованою, штучною або безпідставною. Відповідно до кримінального процесуального законодавства України судовий розгляд має здійснюватися у розумні строки. Водночас поняття "розумного строку" є оціночним і залежить від складності справи, обсягу доказів, кількості учасників процесу, необхідності проведення експертиз, допиту значної кількості свідків, а також поведінки сторін провадження.
На практиці тривалість судового розгляду часто зумовлена об'єктивними та процесуальними факторами, насамперед значним навантаженням на суди та складністю кримінальних проваджень.
Дійсно, є випадки коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що проявляється у систематичному поданні безпідставних клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на затягування провадження.
Таким чином, сама по собі тривалість судового розгляду не може розглядатися як ознака сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється насамперед на підставі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій та результатів судового розгляду, а не лише з огляду на його тривалість.
– Як загалом відреагували правоохоронні органи на ініціативу щодо ревізії справ на предмет виявлення тиску на бізнес, якщо говорити про непублічну площину? Чи були перешкоджання з боку слідчих органів? Можливо, зможете навести якісь конкретні приклади?
– Реакція всіх органів на ініціативу ревізії кримінальних проваджень на предмет можливого тиску на бізнес була конструктивною, робочою та орієнтованою на результат. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань і Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень та дотримання прав суб'єктів господарювання.
За результатами такої роботи закрито кримінальні провадження, у яких не було достатніх підстав для подальшого розслідування, а також розв'язані питання щодо тимчасово вилученого майна та речових доказів. Водночас у провадженнях, що мали належну доказову базу, забезпечено їх передачу до суду.
Слідчі підрозділи додатково зорієнтовано на застосування виважених, пропорційних та мінімально обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням інтересів бізнесу та необхідності недопущення надмірного втручання у господарську діяльність. Прокуратура, своєю чергою, здійснює постійний процесуальний нагляд та контроль за дотриманням законності, що підвищує якість ухвалених рішень.