Як українці знаходять щастя під час великої війни: цифри, факти і поради психотерапевтки
Київ • УНН
Попри 111 місце у світовому рейтингу, більшість українців вважають себе щасливими через родинні зв'язки. Психологи радять фокусуватися на малих радощах.
20 березня у світі відзначають Міжнародний день щастя. Це – ще один хороший привід поговорити про те, чи здатні українці відчувати повноту життя під час великої війни, поговорити про втому, витривалість і про те, що саме люди сьогодні вкладають у саме поняття "щастя".
У всіх цих питаннях разом із практичним психологом розбирався УНН.
Чи щасливі українці: що показує світовий рейтинг
Напередодні Міжнародного дня щастя Дослідницький центр добробуту Оксфордського університету у партнерстві з Gallup та Організацією Об'єднаних Націй оприлюднив щорічний World Happiness Report 2026.
У ньому Україна посіла 111-те місце зі score 4,658. Для порівняння, перше місце посіла Фінляндія з показником 7,764.
Важливо, що цей рейтинг базується не на ситуативних емоціях, а на самооцінці людьми власного життя, усередненій за 2023-2025 роки. У звіті також зазначається, що на відмінності між країнами істотно впливають соціальна підтримка, очікувана тривалість здорового життя, свобода життєвого вибору, щедрість і сприйняття корупції.
Щастя в Україні мовою цифр
Попри війну та пов'язані з нею постійні стреси, 69% українці відчувають себе щасливими. Про це свідчать дані соціологічного опитування, яке провели фахівці Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Абсолютно щасливими себе назвали 37% опитаних. Ще 32% українців, з якими поспілкувалися соціологи, вважають, що вони більш щасливі, ніж нещасні. А 12% вагалися із відповіддю.
Це свідчить про високий рівень життєстійкості та психологічної адаптації українського суспільства, яке навіть у надзвичайно складних умовах війни зберігає відчуття сенсу життя, надію та внутрішній оптимізм
Чому українці щасливі попри війну: думки фахівців
Психологи пояснюють: почуватися щасливими в країні, в якій тривають активні бойові дії, людям допомагають кілька факторів.
Найперше, йдеться про міцні соціальні зв’язки. Підтримка сім'ї, близьких та друзів є головним ресурсом. В умовах зовнішньої загрози цінність людських стосунків значно зросла.
Крім того, психіка пристосовується до тривалого стресу. Війна стала постійним життєвим фоном, що дозволяє людям фокусуватися на повсякденних справах, роботі та малих радощах.
Наповнює життя сенсом та допомагає долати безпорадність відчуття громадянського обов'язку. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну люди активніше почали займатися волонтерством та допомагати тим, хто потрапив у складну життєву ситуацію. Підтримують людей, які втратили житло під час обстрілів, вимушених переселенців, поранених, сиріт і вдів.
Допомагає психіці українців також віра у щасливе майбутнє. Навіть зараз понад 60% людей вірять, що через 10 років Україна буде процвітаючою державою у складі ЄС. Такий оптимізм допомагає людям бути стійкішими у ментальному плані.
Крім того, на відчуття щастя вплинула навіть зміна культури споживання. Останнім часом, як відзначають психологи, подарунки та покупки стали символічнішими. Люди вкладають у них більше емоційного сенсу, що стає ще одним способом боротьби зі стресом.
Безпека, родина, діти: у чому для людей в Україні полягає щастя
За даними соціологічних досліджень (зокрема КМІС та Центру Разумкова), уявлення українців про щастя під час війни змістилося від матеріальних здобутків до моральних цінностей.
Тепер наші співвітчизники бачать щастя у:
- безпеці та здоров’ї близьких. Можливість знати, що рідні живі, перебувають у безпеці або просто на зв'язку, стала головним джерелом спокою та радості;
- сім’ї й дітях. Спілкування з родиною сприймається як найпотужніший ресурс. Бачити успіхи дітей або просто бути поруч із коханими — це те, що дає сенс рухатися далі;
- мирі та перемозі. Для українців щастя тепер нерозривно пов’язане з глобальним контекстом. Відчуття наближення перемоги або спокійні ночі без тривог сприймаються як особисте щастя;
- волонтерстві;
- повсякденних побутових моментах. Українці навчилися «цінувати мить»: смачна кава зранку, прогулянка в парку, сонячний день або можливість працювати. Раніше ці речі вважалися звичними, тепер — приводами для радості.
Як не красти в себе радість сьогоднішнього дня: психотерапевтка дала українцям маленькі підказки
Під час війни відчувати щастя для багатьох українців стає дуже непросто, однак сам факт постійного стресу не скасовує здатності людини переживати радість, спокій і вдячність за прожитий день. Про це в розмові з УНН сказала психотерапевтка, членкиня Української спілки психотерапевтів Наталія Улько.
За її словами, навіть у стані виснаження людина не втрачає повністю доступу до позитивних емоцій, якщо зберігає увагу до того, що відбувається з нею тут і тепер.
Як пояснила фахівчиня, важливо розрізняти загальний стан людини і її окремі емоції. За її словами, тривога, сум або виснаження можуть існувати одночасно з моментами радості.
Ми можемо з вами і почуття мати щастя. При цьому на фоні якогось загального стресу і так далі. Тому що емоції мають причину
Вона додала, що навіть у важкі періоди людина може усміхатися, радіти чомусь і помічати позитивні речі, а тому багато залежить від того, на чому зосереджена її увага.
Це про те, на що ми звертаємо увагу. Це про те, на чому фокус нашої уваги
Окремо Наталія Улько звернула увагу на те, що стресостійкість не варто зводити лише до здатності терпіти навантаження. За її словами, це також уміння відновлюватися і дбати про себе на довгій дистанції.
Стресостійкість – це не лише витримати
Фахівчиня зазначила, що йдеться не про героїзм у побутовому сенсі, а про здатність вчасно зупинитися, відпочити, подивитися хороший фільм, помалювати, потанцювати чи зробити будь-що, що повертає людині внутрішній ресурс.
На думку психотерапевтки, відчуття щастя часто пов’язане не з великими досягненнями, а з умінням бачити маленькі щоденні події, які зазвичай сприймаються як щось буденне. Улько навела приклад, що люди зазвичай називають у переліку своїх справ роботу, покупки чи побут, але не помічають самого факту нового дня.
Те, що ми прокинулися, ми поїли, ми випили чаю, ми подивилися на сонце. Бо це те, що нам приносить радість
За словами співрозмовниці УНН, саме такі прості речі можуть заспокоїти, дати людині можливість посміхнутися і повернути відчуття опори в реальності, яка залишається складною через війну.
Психотерапевтка також наголосила, що для людини важливо розуміти, на що саме вона здатна впливати. Саме це, за її словами, дає відчуття внутрішньої стійкості та не дозволяє повністю зануритися у тривогу через майбутнє.
Для людини важливо розуміти, що є щось, на що вона впливає
Вона пов’язує це з прийняттям недосконалості життя і відмовою від постійного зосередження на нестачі, втратах або невідповідності очікуванням. На її думку, людина сама в себе краде радість сьогодення, коли постійно живе переживанням про те, що може статися завтра, хоча ці події ще не настали або можуть узагалі не відбутися.
Ще один важливий аспект, на якому наголосила Наталія Улько, стосується внутрішньої позиції людини. За її словами, якщо людина обирає роль жертви і чекає, що її мають постійно наповнювати інші, вона поступово віддає контроль над власним станом зовнішнім обставинам. У контексті війни це особливо небезпечно.
Напевно ворог дуже би хотів, щоб ми були залежні від того, що він робить чи не робить, щоб ми перетворилися в жертв, щоб ми опустили руки, щоб ми не раділи дню, який настав. Але тоді, виходить, ми програли. Внутрішньо
На переконання психотерапевтки, в українських реаліях щастя не слід розуміти як постійний стан безтурботності. Йдеться радше про життєвитривалість, про здатність бачити сенс у власних діях, підтримувати себе і не втрачати контакт із тим, що доступне людині зараз.
Але важливо те, на що ми звертаємо увагу, на чому наш фокус
Саме такий підхід, за її словами, допомагає не скасовувати життя навіть у час великої напруги та почуватися щасливим.