Вихід один - Зима "на вихід", або чому головний юрист НБУ повинен покинути посаду

У цивілізованих і демократичних країнах посадовці, особливо дотичні до державних фінансів, яких підозрюють у службових злочинах або втраті довіри, йдуть з посади, не чекаючи рішення суду. Їх або звільняють, або вони самостійно подають у відставку відразу, після початку перевірки правоохоронних органів чи журналістських розслідувань. Проте, на жаль, в Україні інститут ділової репутації щодо чиновників взагалі не працює. Яскравим прикладом цьому є ситуація з головним юристом Національного банку України Олександром Зимою, проти якого відкрите кримінальне провадження за ймовірне зловживання владою або службовим становищем, пише УНН.

Наприкінці 2023 року директор юридичного департаменту НБУ Олександр Зима став фігурантом кримінального провадження, відкритого за ч. 2 ст. 364 ККУ (зловживання владою або службовим становищем).

Справа відкрита через його лист до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). У документі Зима, який є одночасно директором юридичного департаменту НБУ та головою Адміністративної ради ФГВФО, від імені Нацбанку рекомендував Фонду відкликати позови, подані банком "Конкорд" проти НБУ. Ці позови стосувалися скасування штрафів на суму майже 63,5 мільйона гривень і були подані ще до рішення про ліквідацію банку.

Фонд гарантування вкладів дослухався до цієї рекомендації і відкликав позови, що, за словами співзасновниці банку "Конкорд" Олени Сосєдки, позбавило акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд.

Восени 2024 року справу Зими передали з ДБР на розслідування Печерському управлінню поліції м. Києва. Правоохоронці повідомили УНН, що планують допитати головного юриста НБУ, а після вручення йому повідомлення про підозру слідчі ймовірно звертатимуться із клопотанням до суду щодо відсторонення Зими від виконання обовʼязків директора юридичного департаменту НБУ. Слідчі також визнали співзасновниць "Конкорду" Олену та Юлію Сосєдок потерпілими у цьому кримінальному провадженні, чим підтвердили, що дії Зими заподіяли шкоду. Тобто йдеться не про етичні порушення, а реальні втрати.

Наразі ж Олександр Зима продовжує спокійно працювати в Національному банку України й отримувати захмарні доходи. Зокрема, у 2024 році держслужбовець отримав понад 8 млн грн доходу фактично з податків, які платять українці і які використовуються на утримання державного апарату. Очевидно, керівництво Нацбанку не хвилює те, що Зима скомпрометований, втратив довіру і вже публічно відомо, що він фігурує у кримінальній справі.

Нульова толерантність до скандалів

Варто зазначити, що серед країн Європи і в США - нульова толерантність до чиновників, які фігурують у скандалах або кримінальних справа. Фінансовий сектор - не виключення. Існує багато прикладів, коли посадовці державних банків йшли з посади відразу після втрати довіри.

Наприклад, гендиректор банку Швеції (Swedbank) Біргітте Боннесен була звільнена у 2019 році через скандал з відмиванням коштів. Пізніше, у 2024 році її засудили до 15 місяців ув’язнення.

Глава Danske Bank Томас Борген залишив посаду у 2018 році через розслідування про відмивання 200 млрд євро, повʼязаних з росією. Йому не висували офіційних обвинувачень, проте на посаду він не повернувся.

Девід Драмм, керівник ірландського Anglo Irish Bank, був звільнений після скандалу щодо його ймовірної причетності до низки економічних злочинів. 

Навіть прем’єр-міністр Мальти Джозеф Мускат офіційно пішов у відставку - на тлі кризи навколо розслідування вбивства журналістки Дафне Каруани Ґаліції. Вона займалася розслідуваннями корупції і загинула в 2017 році: машину журналістки підірвали, коли вона була за кермом. 

Це тільки декілька прикладів, коли навіть топ-менеджери та чиновники іноземних центральних банків не є недоторканними. Ці приклади демонструють, що репутація регулятора важливіша, ніж будь-які прізвища.

Центральний банк - це не просто регулятор, а інституція, яка формує довіру до всієї банківської системи та впливає на переговори з міжнародними партнерами. Національний банку України - не виключення, він перебуває у постійному контакті з МВФ, Світовим банком та іншими інвесторами і кредиторами.

У звʼязку з цим виникає запитання, як у такому державному органі може продовжувати працювати людина, яка скоїла службовий злочин? Наступне логічне запитання, хто сприяє тому, що Олександр Зима досі навіть не відсторонений від виконання обовʼязків? 

В умовах повномасштабної війни, коли Україна майже повністю залежить від міжнародної підтримки, подібні репутаційні ризики можуть серйозно нашкодити державі. Невже у нашому випадку одне прізвище важливіше за фінансову стабільність?