Ухвалено новий Закон “Про повну загальну середню освіту”: основні положення

КИЇВ. 16 січня. УНН. Верховна Рада сьогодні ухвалила новий Закон України “Про повну загальну середню освіту”, що містить ряд новацій як для вчителів так і для учні. УНН пропонує роз’яснення Міністерства освіти щодо основних положень документу, який, у разі підписання його Президентом, вже незабаром набуде чинності.

Документ впровадить в Україні педагогічну інтернатуру, учнівське самоврядування та профільно-орієнтовану старшу школу.

Новацій для учнів

Гарантії рівного доступу до освіти. Гарантується зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження. Інклюзивність — тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією — також передбачена документом і гарантується учням.

Діти на тривалому стаціонарному лікуванні повернуть скасоване раніше право здобувати освіту у медзакладах.

Побудова індивідуальної освітньої траєкторії. У Міносвіти очікують, що механізм дасть “можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання”. Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома.

Водночас, для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це повинні будуть створюватися індивідуальні навчальні плани, які, як очікують у МОН, писатимуться разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.

Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.

Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).

Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів. Закон відкриє можливість надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.

Право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності. “Закон вперше на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти”, — заявили у МОН.

Водночас документ встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності.

Вибір предметів учнями. Закон запроваджує право учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси).

Три адаптаційні цикли навчання — 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас. Це також новація новоприйнятого Закону, ці періоди — найбільш вразливі для дітей впродовж шкільного життя. Це обов’язково враховуватиметься при плануванні навчання у школах, обіцяють у МОН.

Більше прав для учнівського самоврядування. Закон передбачає:

• чіткі повноваження учнівського самоврядування;
• право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти;
• право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

Реалізація права кожної української дитини на оволодіння державною мовою. Документ передбачає три моделі вивчення української мови у школах.

“Дана новація — результат деталізації положень Закону „Про освіту“. Відповідна стаття документа була написана за результатами численних консультацій з представниками національних меншин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії”, — заявляють у Міносвіти.

Отже, перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар.

Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

Друга модель — для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

• материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;
• у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
• зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.

Основні новації для вчителів

Реальна педагогічна автономія вчителя у:

• створенні програм;
• розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу);
• підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.

Більші можливості для зростання зарплати вчителя. У МОН запевняють, що документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Окрім цього, очікується, що педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу.

Педагогічна інтернатура для молодого вчителя. Перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах він чи вона отримає наставника, який буде зобов’язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку.

Більше можливостей для педагогічного зростання вчителів. “Так, новий Закон встановлює державні гарантії на підвищення кваліфікації вчителя та передбачає його співфінансування з державного та місцевих бюджетів, можливість підвищувати кваліфікацію у недержавних провайдерів, створення нових центрів професійного розвитку педагогічних працівників.

Документ також визначає категорії педагогічних працівників, що мають право на проходження сертифікації, та права і обов’язки, яких набувають учителі у разі її успішного проходження”, — пояснили у МОН.

Новацій для батьків

Безпечніше середовище для дітей. Очікується, що закон дасть можливість батькам супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також надає гарантії захисту учнів від булінгу. Окрім цього, документ передбачає обов’язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини.

Право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Ідеологія такої перевірки змінена — вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу.

“Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над „і“ та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації”, — пояснили в Міносвіти.

Новації для освітніх управлінців

Більше можливостей для підсилення шкіл педагогами. Новоприйнятий Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.

Нові підходи до призначення директорів шкіл. Згідно з Законом “Про освіту”, директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі.

“Однак щоб ця змінність влади давала позитивні наслідки для розвитку закладу, мають діяти прозорі та чесні механізми виборів директорів. З урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів Закон встановлює, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це має мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес”, — пояснили у Міністерстві.

Закон також передбачає, що в межах конкурсу директор обов’язково повинен буде представити стратегічний план розвитку закладу.

При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, будуть в обов’язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік — для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі.

Фінансова автономія шкіл. Новоприйнятий Закон передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів. Зокрема на:

• формування структури закладу та штатного розпису;
• встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їхніх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників;
• оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти;
• оплату підвищення кваліфікації педпрацівників;
• укладення цивільно-правових угод для забезпечення діяльності закладу.