У Раді залишилась рекордно мала кількість нардепів: чого варто очікувати
Київ • УНН
Верховна Рада тепер налічує 398 народних обранців після позбавлення мандата Олеся Довгого. Скорочення складу пов'язане із забороною ОПЗЖ та відмовами від мандатів.
Верховна Рада позбавила депутатського мандата народного депутата Олеся Довгого, який напередодні написав заяву про припинення своїх повноважень. Тепер в українському парламенті встановлено антирекорд по кількості народних обранців, яких лишилося 398. Як змінювався склад парламенту протягом ІХ скликання, що було причиною дострокового позбавлення депутатських мандатів та скільки потрібно депутатів для функціонування Верховної Ради розбирався журналіст УНН.
Як народний депутат може втратити свій мандат
Згідно з Конституцією України, існують наступні причини, через які нардеп може втратити свій мандат:
• складення повноважень за його особистою заявою;
• набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
• визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
• припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;
• якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;
• невходження народного депутата України, обраного від політичної партії до складу депутатської фракції цієї політичної партії або виходу народного депутата України із складу такої фракції;
• його смерті.
Варто уточнити, що під виникненням "обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності", мається на увазі зайняття певних посад, які не можуть займати нардепи. Наприклад, якщо нардеп стає міністром уряду.
Наразі відомо про 52 народних депутатів IX скликання, які достроково припинили свої повноваження. Частина з них втратила громадянство, інші склали мандат.
Різке скорочення кількості депутатів IX скликання напряму пов’язане з повномасштабним вторгненням російської федерації до України та забороною колабораціоністської партії "Опозиційна платформа за життя".
Фактор ОПЗЖ
Після повномасштабного вторгнення на місця представників забороненої ОПЗЖ ніхто не сів. Це пов’язано з тим, що ОПЗЖ була заборонена рішенням Ради національної безпеки та оборони, у зв’язку з чим порожні місця не можуть зайняти ті, хто йшов у партійному списку за депутатами- колабораціоністами.
Найбільш відомими представниками цієї групи є Віктор Медведчук, Вадим Рабинович, Ілля Ківа, а з ними ще два десятки нардепів від ОПЗЖ.
Ще однією тенденцією повномасштабної війни стала відмова від депутатських мандатів за власною ініціативою. Це переважно нардепи-втікачі, представники тої ж таки забороненої ОПЗЖ та колишні "регіонали".
Склали повноваження заради посад
Більшість депутатів, які добровільно склали повноваження, належать до партії "Слуги народу" - 21 людина. Рух ЧЕСНО пояснює, що партійний список — це також і кадровий резерв для партії влади для подальшого делегування політиків в уряд, призначень у регіони та інші органи влади.
Загалом восьмеро обранців від "Слуги народу" зайняли міністерські посади, двоє свого часу очолювали Генпрокуратуру, а ще троє "слуг" були призначені головами ОДА.
Посади отримували також кілька вихідців з інших фракцій. Зокрема це Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець ("За майбутнє") та ексголова Фонду Держмайна, а нині міністр оборони Рустем Умєров ("Голос").
Хто займає вакантне місце
У разі, якщо свої повноваження втратив депутат, який пройшов до парламенту за партійним списком, його місце займає однопартієць, який балотувався до Верховної Ради в тому ж списку, але не пройшов до парламенту. Таким чином, загалом відставка нардепа у такому разі не впливає на кількість парламентарів у Верховній Раді. Вище ми пояснювали, чому цей принцип не спрацював з ОПЗЖ.
З іншого боку, якщо депутат був мажоритарником, тобто висувався не по партійному списку, а від свого виборчого округу, то його місце залишатиметься вакантним до наступних виборів.
Чи може функціонувати Верховна Рада IX скликання
Зважаючи на те, що питання щодо майбутніх виборів до Верховної Ради України залишається не вирішеним, з’являється питання: чи зможе український парламент функціонувати з такою малою кількість нардепів. Відповідь проста: така Верховна рада може функціонувати, оскільки 398 – це більше, ніж прописані Конституцією необхідні дві третини.
"Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу", - говорить Конституція.
Якщо кількість депутатів у Верховній Раді і надалі продовжить зменшуватися і їх стане менше, ніж дві третини, то може бути спровокована серйозна криза, оскільки в такому разі український парламент не зможе виконувати свою головну функцію – ухвалювати закони.
В такому разі вибори таки доведеться провести для обрання нового складу парламенту. Втім, згідно з аналітикою Руху ЧЕСНО, малоймовірна ситуація, за якої від мандатів у Верховній Раді може відмовитися ще майже нардепів.
Теоретично це можливо, однак на практиці на місця вибулих списковиків усе ж будуть заходити нові кандидати. І це, можливо, навіть матиме позитивний ефект — "нова кров" стимулюватиме парламентську діяльність
Водночас зазначається, що ситуація з мажоритарниками складніша, адже під час воєнного стану проводити довибори в округах заборонено.