"Справа міністра": Верховний Суд вирішив спір за землі, які за версією НАБУ воїни АТО "віджали" в аграрної академії
Київ • УНН
Детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про підозру міністру аграрної політики Миколі Сольському за нібито сприяння "захопленню" державних земель вартістю 291 млн грн у державних підприємств Національної аграрної академії України, які опинилися в руках бійців АТО, але Верховний Суд раніше відхилив претензії цих підприємств на спірну землю.
Детективи НАБУ та прокурори САП на днях оголосили підозру міністру аграрної політики Миколі Сольському. За їх версією, він сприяв заволодінню державної землі на 291 млн грн, яка начебто належала державним підприємствам Національної аграрної академії України (НААН), але опинилася у руках воїнів АТО. Проте є вагомі підстави вважати, що версія НАБУ має суттєві прорахунки. Принаймні, про це свідчать рішення Верховного Суду, які УНН віднайшов у державному реєстрі.
Як з’ясувалося, ще п’ять років тому, у 2019 році Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дослідив обставини, про які йдеться у сьогоднішніх заявах антикорупціонерів.
Сьогоднішні "потерпілі" НАБУ - а це два державні підприємства Національної аграрної академії України - ДП "Іскра" та ДП "Надія" - тоді виступали позивачами у судах. Вони просили суд визнати за ними право постійного користування земельними ділянками загальною площею 7055,6046 га у Сумській області. Позови обгрунтовували власними Статутами та правонаступництвом радгоспу імені Леніна. Проте всі суди програли.
Спочатку їм відмовив Господарський суд Сумської області, потім таку ж відмову у задоволенні їх позовів винесла апеляційна інстанція.
"Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність доказів передачі спірних земельних ділянок позивачам у порядку правонаступництва, оскільки у різних актах передачі земельних фондів зазначені різні площі земельних ділянок, що передавалися від одного підприємства до іншого, та недоведеність факту проведення реєстрації права постійного користування земельними ділянками юридичними особами, правонаступниками яких є позивачі", - вказано у постанові Верховного Суду.
У судових матеріалах зазначено, що позивачі в особі цих держпідприємств вважають, що мають право постійного користування землями, проте "по незалежним від них причинам не можуть оформити це право відповідними документами".
Також Верховний Суд звертає увагу, що ДП "Іскра" та ДП "Надія" у 2012 році розробили технічну документацію на право постійного користування земельними ділянками, проте в законний спосіб її не затвердили.
У своїх висновках Верховний Суд наголошує, що аргументи ДП "Іскра" та ДП "Надія" переоцінені, і у них відсутні підстави вважати, що вони мали право користуватися спірними земельними ділянками.
"Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає", - резюмував Верховний Суд, відмовляючи держпідприємствам НААН у задоволенні позовів.
Частину земель, права на які заявляли держпідприємства НААН, були приватизовані воїнами АТО. Останні, на відміну від "аграрних науковців", отримали своє право і задокументували його. Допомогла їм з оформленням адвокатська компанія Сольського, який на той момент не був ані міністром, ані депутатом Верховної Ради, адже мова про події семирічної давнини.
Детективи НАБУ вважають, що воїни АТО отримали землю, щоб завідомо передати її в оренду агрокомпаніям і в цьому начебто полягає їх злий умисел. Проте, самі ветерани АТО кажуть, що це звичайна практика для власників паїв, адже самому невигідно обробляти земельну ділянку через потребу значних інвестицій, тож вони віддають або продають її фермерам. Останні цим користуються не завжди доброчесно. Наприклад, купують або беруть в оренду пай воїнів за безцінь, обмінюють їх паї на менш придатні - але це вже нюанси договірних відносин між власниками паїв та орендарями.
Нагадаємо
Міністру аграрної політики Миколі Сольському детективи НАБУ та прокурори САП оголосили підозру у начебто організації схеми заволодіння землями НААН площею 2500 га.
Сам Сольський каже, що обставини семирічної давнини стосуються періоду його адвокатської діяльності, задовго до його призначення міністром. Його захисники стверджують, що жодного зиску Сольський не отримав від того, що воїни АТО набули право на землю.
