Приватні камери відеоспостереження не спрощують роботу правоохоронців, а у певному сенсі сповільнюють - поліція

В Україні є два сегменти камер відеоспостереження: ті, які належать до органів місцевої влади, і приватні. Приватний сегмент камер не спрощує роботу поліції з реагування на заяви, злочини, а сповільнює в певному сенсі процес збору інформації. Про це розповів начальник Департаменту кримінального аналізу Нацполіції України Роман Бутко в ефірі "Нічної варти", передає кореспондент УНН.

Деталі

"Наприклад, у США - понад 50 млн камер відеоспостереження, у Великій Британії - понад 5 млн, в Німеччині - понад 5 млн, в Нідерландах - понад 1 млн. Навіть якщо взяти до уваги лондонську систему відеоспостереження, то вона є однією з наймасштабніших, якщо брати в містах - понад 620 тис. камер. Для прикладу, у Лондонському метрополітені - понад 15 тис. камер", - розповів Бутко.

За його словами, в Україні - близько 60 тис. камер, з яких майже 40 тис. функціонують в різних системах відеоспостереження. Інша частина це як відомчі камери Національної поліції, так й приватні камери, до яких поліція має доступ, або про які знає.

Бутко зазначив, що системи відеоспостереження в Україні розвиваються, вони є, і це не щось нове.

Ми можемо поділити на два сегменти відеоспостереження - це те, яке відноситься до органів місцевої влади, тобто це обласні військові адміністрації, громади, міста, які будують ці системи, і приватний сегмент камер. Якщо брати приватний сегмент камер, то це дійсно не спрощує роботу поліції з реагування, негайному реагуванню на заяви, повідомлення про тяжкі, особливо тяжкі злочини. Це, у певному сенсі, сповільнює процес збору інформації, тому що в більшості випадків власники приватних камер не мають технічних норм

Він зазначив, що власники приватних камер не знають, як передати інформацію, як її надати слідчому, як її завантажити, і весь цей процес затягує розкриття самого злочину.

"Зараз немає єдиного закону, який може врегулювати всі ці процеси, тобто функціональності систем, саме головне - інформаційного обміну цими системами", - сказав Бутко.

Окрім того, він прокоментував проблему щодо термінів зберігання відео.

"Обсяг даних. Кожна особа або організація, яка будує систему відеоспостереження в тому чи іншому місці, вона виходить з фінансових характеристик, і виникає питання, скільки може зберігатися відео. Якраз урегулювання, унормування дасть чітке розуміння, скільки повинно зберігатися відео. У більшості випадків відносно тих положень, які зараз функціонують у різних системах, - це мінімум 30 днів", - сказав Бутко.

Доповнення

Прем‘єр-міністр Денис Шмигаль у січні 2024 року повідомляв, що в Україні створюють єдину платформу відеоспостереження.

У січні 2024 року журналісти проєкту "Схеми" з'ясували, що безліч камер спостереження в Україні передають інформацію на сервери, які контролюються китайським виробником. Згодом керівник цифрової трансформації Києва та заступник міського голови столиці Петро Оленич заявив, що у Києві камери відеоспостереження працюють у власній закритій мережі.