Понад пʼять місяців без рішення: маркетингові договори досі під забороною, а ринок чекає на чіткі правила

Фармацевтичний ринок України ось вже понад 5 місяців знаходиться у "підвішеному" стані. Адже весь цей час влада, спільно з гравцями ринку не можуть ухвалити остаточне рішення щодо відновлення маркетингових договорів між фармвиробниками та аптеками. 

Станом на липень 2025 року триває обговорення чергової урядової постанови, яка має регулювати обмеження маркетингових платежів, розказав УНН народний депутат, член профільного Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Юрій Заславський. Він також додав, що останній варіант документа про регулювання фармринку не містить чітких обмежень щодо розміру маркетингових платежів, однак процес погодження блокується через юридичні застереження.

Триває обговорення вже третьої або навіть четвертої версії постанови, і в останніх варіантах більше немає жодних відсоткових обмежень. Є низка об’єктивних причин, чому запровадження таких обмежень є юридично складним. Свої висновки надали і Міністерство юстиції, і Міністерство охорони здоров’я — обидва відомства не підтримують ідею встановлення жорстких відсоткових меж. У результаті ситуація зависла: уряд перебуває у пошуку рішення, яке дозволить вийти з цього регуляторного глухого кута. Виробники, як і раніше, наполягають на обмеженнях, а роздрібний сегмент — здебільшого проти них. Є надія, що вже наступного тижня процес буде завершено і з’явиться фіналізоване рішення

Тим часом ринок продовжує перебувати у стані невизначеності, без можливості планувати бізнес. Адже регулювання маркетингових угод значною мірою впливає на фінансову модель аптечних мереж, дистриб’юторів та самих виробників. За відсутності чітких правил учасники ринку не можуть прогнозувати доходи, вести перемовини з партнерами або ухвалювати стратегічні рішення щодо асортименту.

Учасники галузі також наголошують, що затягування процесу вже має негативні наслідки. По-перше, за цей період не вдалося досягти очікуваного зниження цін на ліки. По-друге, виникла плутанина у звітності, юридичних зобов’язаннях та умовах співпраці між сторонами, що підвищує ризики та витрати.

Крім того, народна депутатка, заступниця голови комітету Верховної Ради з питань здоровʼя нації Оксана Дмитрієва, як писав УНН раніше, підкреслила, що зараз найбільші труднощі викликає пошук балансу між державним регулюванням і господарською автономією. Адже закон дозволяє встановлювати порядок та умови надання маркетингових послуг - це підтримується більшістю учасників ринку. 

Однак, коли йдеться про встановлення граничних обсягів у вигляді відсотків – виникає вже зовсім інша ситуація. Частина ринку вважає, що це — форма втручання в договірні відносини, яка може бути визнана як обмеження господарської свободи. З іншого боку — обмеження необхідні, щоб запобігти можливим зловживанням, а головне — створити умови для зниження цін на ліки. 

Водночас Дмитрієва заявила, що у Європі немає обмежень, щодо відсотків на маркетинг. Там роблять ставку на прозорості фінансових відносин, забороні недобросовісної конкуренції, розкриттю маркетингових платежів, і єдиних для всіх учасників ринку правилах, які не перешкоджають конкуренції.

Нагадаємо

З 1 березня 2025 року в Україні діє постанова Кабінету Міністрів №168, якою було тимчасово заборонено укладення маркетингових договорів між фармвиробниками та аптеками. Також документ встановив обмеження на торговельні надбавки на ліки. За задумом уряду, такі заходи мали знизити ціни на лікарські засоби та підвищити прозорість відносин між учасниками ринку.

Однак, за оцінками профільних аналітиків, станом на червень 2025 року очікуваного ефекту досягти не вдалося. Навпаки — зафіксовано зростання вартості ліків. У благодійному фонді "Пацієнти України" також заявляють, що більшість пацієнтів не помітили покращення ані в ціноутворенні, ані в доступності медикаментів.