Крок назад у доступності звʼязку: Що кажуть мобільні оператори про підвищення податків

Влада планує значне підвищення податків для забезпечення додаткових надходжень до бюджету України. Серед тих, для кого підвищаться збори, є й мобільні оператори, які працюють в Україні. УНН опитав телекомунікаційні компанії про те, як ріст оподаткування впливатиме на їхню роботу. Детальніше читайте у матеріалі.

Через регулярні обстріли росією енергетичної інфраструктури українці знову зіштовхнулися з масовими відключеннями світла. Окрім відсутності електропостачання виявилася ще одна проблема – відсутність мобільного звʼязку під час блекаутів.

Так як це критичний напрямок, особливо в умовах широкомасштабної війни, Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій зобовʼязав телекомунікаційні компанії забезпечити доступність мобільного зв’язку під час відключень електроенергії протягом 10 годин, замість 4 годин, як було раніше. Таке рішення було прийнято для того, щоб громадяни мали життєво необхідний мобільний звʼязок.

Наразі в Україні працює три мобільні оператори – "Київстар", lifecell та Vodafone. В цих компаніях зазначили, що будуть змушені робити мільярдні інвестиції для того, щоб виконати рішення регулятора.

"Ми несемо величезне інвестиційне навантаження щодо забезпечення сталої роботи мережі під час тривалих блекаутів. Аби наблизитись до вимог НЦУ про забезпечення 10 годин роботи при знеструмленнях, маємо додатково інвестувати у системи автономного живлення мільярди гривень, на додачу до коштів інвестованих раніше", - розповіли у пресслужбі Vodafone.

Після посилення вимог до мобільних операторів, також стало відомо, що Уряд вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкти про підвищення податків та зміни до держбюджету на 2024 рік. Кабмін пропонує парламенту підвищити ставку військового збору до 5%, а за деякими операціями до 30%. Зокрема, 5% військового збору платитимуть і мобільні оператори. Голова Комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтримав таку урядову ініціативу, зазначивши, що інших варіантів, ніж погодитись на пропозицію Кабміну підвищити окремі податки (військовий збір, акцизи, зокрема, на паливо і тютюн), збільшити відповідну податкову базу, а також розмістити більше ОВДП, що також може передбачати емісію НБУ, не бачить. 

"Так це погане рішення, яке стримуватиме економічне відновлення, зростання доходів громадян і потенційно нестиме ризики для макрофінансової стабільності. Утім іншого шляху, ніж закрити розрив у військових зараз не має, бо вже за декілька місяців ми зіткнемось із значним дефіцитом коштів на поточне утримання війська, що почне різко поглиблюватись під кінець року", - написав Гетманцев.

Телекомунікаційники вважають збільшення податкового навантаження на них несправедливим.

"В умовах, коли ворог цілеспрямовано знищує інфраструктуру електронних комунікацій та енергосистему України, Київстар продовжує забезпечувати клієнтів зв’язком, відновлювати роботу зруйнованих базових станцій та будувати нові, купувати генератори та акумулятори для автономного живлення мережі, що потребує збільшення витрат. На вартість тарифів операторів електронних комунікацій впливає багато чинників, зокрема і податковий тиск на галузь. При цьому військовий збір – лише один із 15 різних податків і зборів, які сплачує наша індустрія до державного бюджету України. Згідно з дослідженням GSMA, проведеного в 2019-2020 роках, податки в Україні забирають 35% доходів мобільних операторів. Ця частка і до повномасштабної війни в Україні була значно вищою, ніж в ЄС", - зазначили у пресслужбі "Київстар".

В компанії нагадали, що 1 липня набув чинності закон, який збільшує податкове навантаження на галузь майже на 700 мільйонів гривень на рік по сплаті специфічного податку – ренти за частоти. І це без урахування майже 350 мільйонів гривень на рік додаткової ренти від ліцензій на радіочастотний спектр, які оцінюються у 2,8 млрд грн і аукціон з реалізації яких має пройти цієї осені. 

Мобільні оператори вважають, що таке рішення стане кроком назад у забезпеченні доступності мобільного звʼязку і наголошують на тому, що їхні послуги життєвонеобхідні і не є "предметами розкоші".

"На нашу думку, це певний крок назад у доступності зв’язку. Послуги мобільного зв’язку у сучасному світі, особливо під час війни, є предметом першої необхідності, а не розкоші, як для людей, так і для економіки. Зараз законопроєктом з 1 серпня 2024 року пропонується запровадження 5% військового збору на послуги мобільного зв’язку для кінцевих користувачів. І це, фактично, вже стає другим "податком на розкіш мобільного зв’язку" на додачу до вже введеного багато років назад 7,5% збору в Пенсійний фонд. На додачу, у законопроєкті  передбачається ще й додаткова сплата 1% воєнного збору з загального доходу від діяльності оператора. Також,  з 1 липня 2024 року держава вже збільшила на 1 млрд грн податкове навантаження на мобільних операторів через підвищення ренти за користування радіочастотним спектром, збільшивши рентні ставки на 17%", - зазначили у пресслужбі lifecell.

Мобільні оператори вказують, що в таких умовах ціни на послуги мобільного звʼязку дорожчатимуть.

"Будь-яке збільшення податків під час війни для багатьох підприємств може стати питанням виживання. А також суттєво стримуватиме залучення іноземних інвестицій у відновлення та розвиток мобільних мереж", - підкреслили у lifecell.

Мобільні оператори нагадали, що за оцінкою Світового банку, загальні збитки від впливу війни на галузь електронних комунікацій станом на 31 грудня 2023 року складали понад 2 мільярди доларів, а необхідне фінансування на відновлення електронних комунікаційних мереж України до довоєнного рівня становить близько 4,7 мільярда доларів. 

Нагадаємо

Законопроєкт, який передбачає підвищення податків розкритикував раніше заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк. За його словами, не зрозуміло, чому пропонуються такі зміни оподаткування та на яких розрахунках вони ґрунтуються. 

Голова податкового комітету Ради неодноразово озвучував ідею підвищення податків в Україні. На думку економічного експерта Юрія Гаврилечка ліквідація податкової та митниці і переведення економіки на воєнні рейки може бути альтернативою ідеї Гетманцева про підвищення податків задля закриття бюджетної діри