Хліб, олія, черешня: що спільного між вашим меню та аграрною наукою України?
Київ • УНН
Науковці працюють над сортами рослин, які витримують кліматичні виклики та дають урожай. Збереження "мелітопольської колекції" є цінним генетичним скарбом.
Усе починається з селекції. Науковці створюють сорти рослин, здатні витримувати кліматичні виклики та давати гарний урожай, що забезпечує продовольчу стабільність країни. Найкращі з розробок вносять до відповідного Державного реєстру – "навігатора для аграріїв". Серед особливо цінних надбань – так звана "мелітопольська колекція" абрикосів і черешень. Вона стала справжнім генетичним скарбом, який нині зберігають та поширюють науковці Національної академії аграрних наук України, пише УНН.
Деталі
Хліб, олія, овочі, крупи – практично всі базові продукти, які ми щодня бачимо на столі, починаються з поля, а точніше – з роботи аграріїв, селекціонерів і науковців. Від того, який урожай вдається зібрати, залежить не лише асортимент у магазинах, а й рівень цін, валютна виручка країни та навіть стабільність гривні.
Усі рослини, які пройшли наукові випробування, зарекомендували себе в польових умовах і відповідають вимогам щодо врожайності, стійкості до хвороб та адаптованості до кліматичних умов, систематизовано у "Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні". Простіше кажучи, Реєстр – це як карта або порадник, який підказує, що краще сіяти, щоб отримати хороший урожай у наших умовах. Станом на кінець квітня 2025 року цей "навігатор" для аграріїв включає понад 15,2 тис. найменувань, із них трохи більше 11 тис. – рослини вітчизняного походження.
За словами науковців, кожен сорт, який потрапляє до Реєстру, – це результат багаторічної праці в лабораторіях, на дослідних полях і в господарствах. Одним із лідерів у цій справі є Національна академія аграрних наук України. Її установи є заявниками, власниками або підтримувачами понад 35% сортів, зареєстрованих українськими представниками.
Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН створив близько 210 сортів, з яких 130 наразі внесено у Державний реєстр рослин, придатних для поширення в Україні. Наразі ведеться селекція ще 30 різних сільгоспкультур
Практично кожна наукова установа в системі НААН має у своєму активі від кількох до десятків сортів, що вже внесені до Державного реєстру. Але серед цього різноманіття особливої уваги заслуговують ті, що мають виняткову цінність саме сьогодні.
Йдеться про так звану "мелітопольську колекцію" − сорти, які десятиліттями вирощувалися на півдні України, відомі своєю стійкістю до посухи, високою врожайністю та чудовими смаковими якостями.
Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва НААН свого часу внесла до Державного реєстру справжні перлини української селекції: сорт персика "Мелітопольський ясний", черешню "Мелітопольська чорна" та одразу п’ять сортів абрикос − "Дар Мелітополя", "Зоряний", "Кумір", "Мелітопольський ранній" і "Мелітопольський пізній".
Ці сорти відрізняються термінами достигання − від найраніших літніх до пізніх осінніх плодів — що дозволяє забезпечувати стабільне плодоношення протягом усього сезону. Водночас кожен із них відповідає ключовим вимогам: висока врожайність, стійкість до хвороб і шкідників, гарна транспортабельність, а також адаптивність до вирощування в різних кліматичних умовах.
До повномасштабного вторгнення росії Мелітопольська дослідна станція була одним із найбільших постачальників якісних і екологічно чистих саджанців цих культур в Україні. Після тимчасової окупації південних територій збереження унікальних сортових колекцій стало викликом, однак завдяки зусиллям інших наукових установ і підприємств системи НААН вдалося вберегти цінний генетичний матеріал. Сьогодні триває активна робота над його збереженням, відновленням і поширенням у безпечніших регіонах країни.
У підсумку, робота науковців дозволяє фермерам орієнтуватися на сорти, які дійсно працюють − із прогнозованим результатом, високою врожайністю та стійкістю до зовнішніх впливів. Це зменшує ризики для аграрного бізнесу і забезпечує стабільність продовольчого ринку. Рослинництво − це також сотні тисяч робочих місць у селах, розвиток регіонів і вагомий вклад у майбутнє країни. Тож навіть якщо ми не помічаємо цього щодня, саме завдяки наполегливій праці на полі та в лабораторії ми маємо доступні продукти на столі й впевненість у завтрашньому дні.
Нагадаємо
Раніше експерти попереджали, що вилучення земель у НААН може призвести до повного занепаду прикладної аграрної науки. Під загрозою опиняються не лише дослідні господарства, а й унікальні наукові бази, селекційні колекції, польові полігони та лабораторії, де роками виводили нові сорти сільськогосподарських культур, зокрема ягід.
Втрата цих потужностей означатиме залежність України від дорогого імпорту та втрату здатності самостійно забезпечувати себе якісним посадковим матеріалом. Це напряму впливає на продовольчу безпеку країни, розвиток ягідництва і конкурентоспроможність вітчизняного агросектору.