Фальстарт Шевчука, або чи підлягає суддівський імпічмент скасуванню

Як все починалося

У травні поточного року судді КСУ висловили на той час ще голові суду Шевчуку недовіру та проголосували за його звільнення з посади судді Конституційного суду України. Передували цьому рішенню одразу декілька скандалів, один з яких стосувався, зокрема, незаконно набраних Шевчуком радників. У такий спосіб “випадкові” люди не лише перебували на утриманні платників податків, але й мали доступ до внутрішніх документів суду. А одним з таких "радників" виявися нібито наближений до політика Віктора Медведчука Олег Синявський, наголошували у ГО "Національний інтерес України".

Так чи інакше, але рішення про недовіру Шевчуку в КСУ ухвалювалося не одноосібно. Засідала Комісія з регламенту та етики, яка й встановила у роботі ексочільника низку системних та істотних порушень.

“Комісія дійшла висновку про наявність підстав для звільнення Шевчука Станіслава Володимировича з посади судді Конституційного суду у зв'язку з вчиненням ним істотного дисциплінарного проступку, грубим та системним нехтуванням своїми обов'язками, що є несумісним зі статусом судді Конституційного суду України та виявило його невідповідність займаній посаді", - йшлося у документі.

Ще однією причиною майбутнього суддівського імпічменту Шевчука став вплив на його дії з боку рідного брата Рулава Одда. Тоді джерела Bihus.Info стверджували, що Одд системно приїжджав до Станіслава Шевчука на роботу, впливав на кадрову політику суду, натомість ексголова суду для нього винаймав держдачу.

Це якщо зовсім коротко, адже деталі порушень з боку Шевчука “займають десятки сторінок”, каже голова правління фундації DEJURE Михайло Жернаков.

“Підстави для звільнення Шевчука були викладені на десятках сторінок. І проблема в тому, що Окружний адмінсуд натягує зараз на себе юрисдикцію будь-яких інших судів, будь-яких інших органів і в дуже дивні способи встановлює нові юридичні факти, нову юридичну реальність”, - сказав він, коментуючи рішення ОАСК про “поновлення” Шевчука.

Судові перипетії

Одразу після свого “видворення” з Суду за статтею про дисциплінарний проступок, Шевчук заявив про наміри оскаржувати рішення суддів КСУ. І згодом відповідний позов був поданий до Окружного адмінсуду столиці.

Перипетії розгляду справи Шевчука по суті досить цікаві, адже позиція юристів КСУ під час цього процесу суддею Андрієм Федорчуком абсолютно не враховувалася. Так, принаймні, стверджують адвокати Конституційного суду.

Зокрема, юристи АО "Могильницький та партнери" просили суддю розглядати питання не одноосібно (з огляду на характер справи), а у складі трійки суддів, на що Федорчук відмовив. Також юристи КСУ просили суд залучити третьою стороною у спорі Верховну Раду України, яка зрештою і призначала Шевчука свого часу суддею. Але і тут суддя ОАСК відмовив, чим обмежив “право доступу ВРУ до суду”. Низку клопотань у межах процесу Федорчук приймав, навіть не видаляючись до нарадчої кімнати, і двічі відмовився прийняти вмотивований відвід, наголошують юристи.

Цікаво, що на остаточне рішення за позовом Шевчука судді Федорчуку знадобилося менше ніж година. І це за умови, що питання про те, чи не вийшов ОАСК за межі власної юрисдикції, коли зголосився скасувати колективне рішення (таємне голосування) суддів КСУ – й досі залишається відкритим.

У Конституції не спитали

З огляду на таку ситуацію, експерти радять передусім звернутися до положень Конституції України. Адже, у ст. 151-2 КУ чітко зазначається: “рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними та взагалі не можуть бути оскаржені”.

“Рішення про звільнення Шевчука — це колегіальне рішення, прийняте суддями КСУ. Якщо будь-яке рішення, будь-якого органу зможе будь-який окружний адмінсуд скасовувати, то тоді для чого нам взагалі такі органи, як Конституційний суд України? Звичайно, що ще є апеляція і касація, і ці суди ще можуть усе виправити, адже не може суддя зобов'язати колегіальний орган знову прийняти Шевчука на роботу”, - зауважив з цього приводу Михайло Жернаков.

Юрист Ростислав Кравець, своєю чергою, не виключив, що суддя Федорчук у справі Шевчука був змушений піти "ва-банк", бо, вочевидь, перебував під тиском.

“Суддя, який приймав рішення, — він співпрацює із НАБУ та ГПУ у справі про прослушки (це нещодавно було оприлюднено), а тому я не виключаю, що був певний тиск на нього.

Далі будуть апеляція, і знову-таки не виключаю, що вона може прийти до висновку, що ОАСК взагалі не мав права братися за позов Шевчука. Тут мова не про звичайні трудові відносини, бо КСУ у цих питаннях має низку особливостей. Загалом механізму поновлення голови КСУ на посаді не існує. І якщо бути точним, то звільняли Шевчука з посади судді, а не голови, на яку він зараз нібито “поновився”. В цілому, рішення про поновлення, з точки зору логіки та права, має приймати орган, роботою якого суддя був призначений (а це Верховна Рада - ред.). Тому питань тут багато, і я б для початку ознайомився з текстом самого рішення Федорчука, якого ще треба дочекатися”, - зазначив правник.

Імпічмент без вороття

Загалом, як пояснюють юристи, звільнення судді КСУ не схоже на будь-яке інше звільнення. Це рішення не ухвалюється однією людиною чи керівником. Рішення є колективним, і судді за нього голосують таємно, висловлюючи таким чином довіру або ж, як у випадку з Шевчуком, недовіру своєму колезі. Діють вони у такому випадку дуже послідовно, обов'язково слідуючи Регламенту КСУ.

"Щодо Регламенту роботи суду - основні етапи пройшли, Комітет з регламенту і етики суду надав висновок про наявність істотного дисциплінарного порушення. Тому, на мій погляд, звільнення Шевчука відбулося відповідно до Конституції України, Закону України "Про Конституційний Суд" та Регламенту КСУ", - прокоментувала експерт Центру політико-правових реформ та Реанімаційного пакету реформ Юлія Кириченко. 

Відповідно, один окремий суддя, навіть дуже справедливий, не може наказати усім суддям КСУ відмовитися від ухваленого колективного рішення, і точно не може вимагати від них змінити “гнів на милість”, тим паче, якщо є факти порушень, за які і звільнено особу. А у випадку з Шевчуком наявне навіть кримінальне провадження ДБР за статтею "зловживання владою".

З цього приводу нині вже Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка у день звільнення Шевчука сказав наступне:

"Один з головних чинників (звільнення Шевчука - ред.) - це особистісне неприйняття фігури Станіслава Шевчука як глави Конституційного суду іншими суддями КС. Багато суддів КС скаржилися на те, що самі процедури в КС здійснювалися не так, як це передбачено законом, а часто керувалися в ручному режимі головою суду, було багато інших процедурних порушень. Це все накопичувалося протягом певного періоду, і, врешті-решт, вилилося в таке рішення суддів КС".

Тоді ж Рябошапка додав, що "оперативним обранням нового глави КС Наталії Шаптали судді продемонстрували зрілість і свідомість".

Що далі

Складність роботи КСУ і багатошаровість ухвалення кожного рішення по суті робить Шевчука не звільненим у класичному розумінні цього слова, а таким, до якого застосували суддівський імпічмент. І поки що закони України вороття з такого процесу просто не передбачають.

А зважаючи на те, що попереду апеляція і касація, то виходити на роботу Шевчуку точно зарано.