Defence City на фінішній прямій до голосування: хто стане резидентом нової моделі підтримки оборонно-промислового комплексу?

В Україні готуються до запуску ініціативи Defence City – масштабної програми підтримки підприємств, що працюють на потреби оборони. Проєкт передбачає створення спеціального правового режиму з податковими й митними пільгами, однак уже на старті експерти попереджають: без точного визначення критеріїв частина критично важливих галузей, зокрема авіаційна, може залишитися осторонь, пише УНН.

Деталі

Defence City створюють як спеціальний режим для підтримки та розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Наразі триває активне обговорення ініціативи перед розглядом відповідних законопроєктів у першому читанні, який очікується найближчим часом. Ініціативу вже встигли обговорити з представниками країн G7 і НАТО.

Як зазначив керівник проєкту "Інформаційна оборона" Фонду "Відкрита політика" Ігор Жданов, пільгами в межах Defence City зможуть користуватися підприємства, які працюють на потреби оборони.

Це компанії, які відповідатимуть встановленим вимогам, які виготовляють зброю, дрони, техніку, ППО, боєприпаси або проводять модернізацію військової техніки

Водночас тривають дискусії щодо того, які саме компанії увійдуть до переліку резидентів Defence City та за якими критеріями їх відбиратимуть. І саме тут, як наголошують експерти, існує ризик, що низка критично важливих підприємств може залишитися поза межами ініціативи.

Яскравий приклад – авіаційна галузь, яка вже тривалий час працює на межі ресурсів і технічної витривалості. І це – не лише наслідок повномасштабної війни. Ще в умовно стабільні періоди авіапром потребував спеціальних умов, адже є трудомісткою та ресурсозатратною сферою. Така практика підтримки діє у більшості розвинених країн світу.

У 2016 році для української авіаційної галузі були запроваджені  податкові й митні пільги. Вони дозволяли підприємствам утримувати виробництво, зберігати інженерні кадри, інвестувати в науково-дослідні та конструкторські розробки. Проте з початку 2025 року ці преференції втратили чинність, залишивши галузь без інструментів підтримки.

Авіаційні підприємства наразі можуть не ввійти до переліку потенційних резидентів Defence City. Водночас саме від їхньої роботи залежить, зокрема, чи зможуть бойові вертольоти Мі-8 виконувати завдання на фронті, чи будуть військові забезпечені технічно справними машинами, і чи зможе Україна зберегти спроможності у сфері авіаційного забезпечення. Якщо це питання залишиться без належної уваги, країна ризикує втратити критично важливу ланку своєї оборонної інфраструктури.

Своєю чергою, військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначив, що ініціатива Defence City перебуває на початковому етапі та наразі є лише першим кроком, на який в Україні чекали вже багато років.

Ми дуже довго чекали на ці законопроєкти. Вони були б доречні ще у 2022 році, а якщо чесно – навіть раніше

Коваленко підкреслив, що сам факт появи законодавчої бази є позитивним, адже вона містить важливі положення. Водночас він звернув увагу на низку питань, які потребують подальшого доопрацювання та врегулювання.

Коли нарешті з’являється законопроєкт, він, безперечно, говорить правильні речі. Але водночас виникають питання: як налагодити взаємодію і зробити механізми дієвими. Один із наступних кроків цілком може стосуватися саме авіаційної галузі. Наприклад, у ДП "Антонов" продовжується виробництво, є кооперація з оборонною сферою. Проте залишаються виклики – складно виробляти і навіть обслуговувати техніку на рівні підприємств. І таких питань буде ще багато

Нагадаємо

У нинішній редакції законопроєкти про Defence City можуть залишити за межами державної підтримки всю літакобудівну галузь. Як зазначають в Аерокосмічній асоціації України, чинні критерії фактично виключають такі підприємства, як "Антонов" і "Мотор Січ", оскільки вони не є вузько оборонними виробниками. Натомість ці компанії охоплюють широкий спектр напрямів – від науково-дослідної діяльності та інжинірингу до виготовлення деталей і обслуговування цивільної техніки. Асоціація пропонує розширити підхід до формування переліку резидентів Defence City. Зокрема, йдеться про можливість врахування чинного урядового реєстру суб’єктів літакобудування, які вже проходять ретельну перевірку та мають підтверджений фаховий і виробничий потенціал.