Викиди СО2, пов’язані з військовими діями, становлять понад 150 млн тонн, в той час як українська промисловість втратила більше 30 великих підприємств. Зазначені фактори свідчать про те, що кліматична політика України ще до завершення війни вже має вкладатися у короткострокові та довгострокові цілі.
Про це передає УНН із посиланням на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Деталі
Заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва під час панельної дискусії на Міжнародному форумі "United for Nature. Agenda for Ukraine" розповіла про пріоритети розвитку кліматичної політики під час війни.
Кліматична політика та відновлення України за "зеленими" стандартами і новими технологіями – тепер не просто вибір, а наш обов’язок. Війна дуже впливає на цей процес. Так, вже на сьогодні викиди СО2, пов’язані з військовими діями, становлять понад 150 млн тонн, наша промисловість втратила більше 30 великих підприємств. Таких факторів багато і ми їх враховуємо при встановленні короткострокових та довгострокових цілей
Також Вікторія Киреєва розповіла учасникам про плани подальшого розвитку кліматичної політики в Україні. Представник Міндовкілля презентувала дорожню карту реалізації цієї політики, зокрема вказавши наступні напрямки роботи:
Триває робота над вдосконаленням національної системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів;
Розробляється стратегія торгівлі викидами. За словами чиновниці, вже у 2024 році буде представлено проєкт Закону "Про систему торгівлі викидами".
У 2025 році буде презентований "тестовий" режим системи торгівлі викидами.
З 2026-го, що в подальшому дозволить Українському СТВ (система торгівлі викидами) приєднатися до європейської СТВ.
Також очікується, що низьковуглецевий розвиток стане підґрунтям для наступного українського Національно визначеного внеску, який Україна має представити в 2025 році. Саме ця стратегія стане основою для розбудови деокупованих регіонів.
За словами Киреєвої, Україна готова бути учасником карбонового ринку вже сьогодні. Маємо відповідні домовленості із Швейцарією та Японією щодо викупу надлишкових квот викидів.
Міндовкілля вже розпочало роботу над впровадженням карбонових сертифікатів.
Нагадаємо
Україна просуває свою кліматичну політику, розробляючи закон про квоти на викиди парникових газів, що є ключовим для інтеграції в ЄС, і плануючи повний запуск СТВ до 2026 року.
Також УНН повідомляв, що протягом 2023 року Європейський Союз створив на 8% менше вуглекислого газу з викопного палива, ніж у 2022 році.