Україні та Фінляндії необхідно перейти від традиційної моделі військової допомоги до повноцінного оборонно-промислового партнерства. Йдеться про створення спільних підприємств, розгортання виробництва українського озброєння на фінській території, прискорення оборонних закупівель та розвиток нових спроможностей у сфері протиповітряної й когнітивної оборони. Саме ці напрями стали ключовими під час Open Arms Fest Ukraine у Гельсінкі, де представники урядів, військові, політики та виробники озброєння обговорили, як український бойовий досвід може зміцнити безпеку всієї Європи, пише УНН.
Україна вже не лише отримувач допомоги, а й постачальник оборонних технологій
За майже п'ять років повномасштабної війни Україна сформувала одну з найдинамічніших оборонно-промислових екосистем Європи. Сьогодні вона об'єднує понад 2000 компаній і більш ніж 300 тисяч фахівців, а її виробничий потенціал у 2026 році оцінюється у понад 55 млрд євро.
Як наголосила заступниця міністра оборони України Ганна Гвоздяр, подальший розвиток галузі потребує не лише фінансування, а й інтеграції українських виробників у європейські промислові ланцюги.
"Я вважаю, що наша співпраця з Фінляндією – хороший приклад того, як мають розвиватися європейські оборонні партнерства: від допомоги до спільного виробництва та довгострокової промислової співпраці", – заявила вона.
Фінляндія вже надала Україні 35 пакетів військової допомоги загальною вартістю близько 3,6 млрд євро. Крім того, країна реалізує програму підтримки оборонної промисловості обсягом 660 млн євро, а також ухвалила рішення про виділення 300 млн євро, зокрема для розвитку спільного виробництва.
Водночас співпраця двох країн поступово змінює характер. Якщо раніше головним завданням було забезпечення України необхідним озброєнням, то тепер сторони дедалі більше зосереджуються на спільних технологіях, виробничих потужностях і довгострокових оборонних спроможностях.
Для Фінляндії це можливість отримати доступ до технологій, перевірених в бойових умовах, а для України – залучити додаткові інвестиції, отримати необхідні компоненти та захищені майданчики для виробництва озброєння.
Спільні підприємства у Фінляндії: від політичних домовленостей до виробництва
Один із головних інструментів нового партнерства – угода Drone Deal, підписана президентами України та Фінляндії 23 вересня в Нью-Йорку. Вона відкриває можливості для спільного виробництва безпілотників, морських дронів, перехоплювачів і наземних роботизованих комплексів безпосередньо на території Фінляндії.
За словами надзвичайного і повноважного посла України у Фінляндській Республіці Михайла Видойника, кілька компаній уже підписали меморандуми про запуск спільного виробництва. Однак тепер необхідно перейти до практичної реалізації домовленостей.
"Нам потрібно пришвидшити створення спільних підприємств, а також шукати нові партнерства", – наголосив посол.
Окремим питанням залишається фінансування. Серед можливих джерел називалися ініціативи Drone Deal і Build with Ukraine, а також європейська програма SAFE. За оцінками учасників конференції, щонайменше 50 млн євро потенційно можуть бути залучені для реалізації спільних українсько-фінських проєктів.
В умовах війни для України вкрай важливо розміщувати частину виробництва за кордоном, зазначила представниця масштабного українського волонтерського проєкту, що навчає військових і цивільних працювати з БПЛА та іншими оборонними технологіями Victory Drones із позивним Real.
"Одна з речей, яку також згадував наш міністр оборони, – спільні підприємства, спільне виробництво. Є проєкт Build with Ukraine, до якого можна долучитися, бо має сенс мати виробництво за межами України. Так безпечніше для виробничих потужностей. Зараз дуже важко знайти відповідні приміщення в Україні з міркувань безпеки", – пояснила вона.
Водночас принципово важливо, щоб виробництво за кордоном не означало втрату Україною технологій і фахівців. Дослідниця Фінського інституту міжнародних відносин Тюне Кар'ялайнен застерегла від ризику відпливу українських спеціалістів до європейських компаній.
Європі потрібно навчитися закуповувати зброю швидше
Ще одним важливим питанням стала швидкість ухвалення рішень. Війна, яку розвʼязала росія проти України, продемонструвала, що навіть найсучасніше озброєння може швидко втратити ефективність, якщо виробники не адаптують його до змін на полі бою.
Українська модель передбачає постійний обмін інформацією між військовими, інженерами та виробниками. Завдяки цьому цикл удосконалення технологій і озброєння відбувається за тижні, а не роки.
Натомість, за словами заступника начальника штабу з питань озброєння та логістики Сил оборони Фінляндії Ярі Мікконена, європейські процедури закупівель надто тривалі.
"Наше законодавство і правила щодо закупівель досить складні, і підготовка закупівель займає забагато часу тощо. Тож ми не готові до швидких закупівель, і це те, що нам варто покращити", –наголосив він.
Проблема полягає не лише у тривалості тендерів. Закупівельні процедури орієнтовані на придбання перевірених систем із тривалим життєвим циклом. Однак сучасна війна потребує постійного тестування нових рішень, швидких змін конструкції та масштабування виробництва.
Тому спільні українсько-фінські підприємства мають стати не просто майданчиками для виготовлення озброєння, а частиною єдиної системи розробки, випробувань і закупівель.
Когнітивна оборона: новий вимір спільної безпеки
Окрему увагу учасники конференції приділили загрозам, які виходять за межі поля бою.
Росія використовує інформаційно-психологічні операції (ІПСО), пропаганду і кібератаки, намагаючись впливати на суспільства та політичні рішення європейських держав.
За даними начальника Департаменту стратегічних комунікацій Міністерства оборони України Олександра Гаїна, кремль витрачає близько 1,7 млрд доларів на державні медіа та пропаганду.
"І ми переконані, що Фінляндія щодня стикається з цим тиском. На це вказують навіть звіти Центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам, розташованого у Фінляндії. Щоб ефективніше діяти в когнітивному середовищі та раціонально використовувати наявні ресурси, Міністерство оборони України розвиває свої когнітивні спроможності", - зазначив він.
Гаїн анонсував створення в Україні центру когнітивної війни, який координуватиме використання кібер- та комунікаційних засобів різних підрозділів у складі Сил оборони. За його словами, як і з безпілотними системами, Україна розвиває цей сектор через державно-громадсько-приватне партнерство і зараз формує ринок, залучаються стейкхолдерів із приватного сектору та експертної спільноти.
"Тож центр когнітивної війни дасть змогу партнерам, країнам-партнерам та іншим стейкхолдерам і їхнім відповідним агенціям інтегруватися в операції в межах, які дозволяють їхні політики та оперативні можливості", - зазначив Гаїн.
Для Фінляндії, де розташований Центр передового досвіду з протидії гібридним загрозам, такий напрям співпраці може мати особливе значення.
Заступник голови делегації Фінляндії в Парламентській асамблеї НАТО, депутат парламенту Фінляндії, колишній голова Комітету з питань оборони Юкка Копра визнав необхідність посилення національної системи когнітивної безпеки.
"І я скажу, що це також ключова сфера: нам варто вивчати, що відбувається в Україні в цій царині, бо у Фінляндії ми дуже не підготовлені до цього", – підкреслив він.
За словами фінського депутата, ще у 2023 році обговорювалася ідея створення у Фінляндії спеціальної агенції психологічної або когнітивної оборони, однак тоді вона не отримала необхідної політичної підтримки.
Спільна відповідальність за безпеку Європи
Головний висновок дискусій у Гельсінкі полягає в тому, що Україна поступово змінює свою роль у європейській системі безпеки. Вона залишається державою, яка потребує військової підтримки. Водночас ми стаємо партнером, здатним ділитися унікальними технологіями, бойовим досвідом і новими підходами в ОПК.
Для Фінляндії співпраця з Україною означає можливість швидше модернізувати власні збройні сили, адаптувати промисловість до загроз та посилити власну стійкість.
Для України – це можливість отримати додаткові виробничі потужності, інвестиції та глибше інтегруватися в європейську архітектуру безпеки.