У столиці Грузії Тбілісі відбулася масштабна акція протесту проти політики правлячої партії "Грузинська мрія". Про це повідомляє УНН із посиланням на Deutsche Welle та грузинські ЗМІ.
Опозиційні сили оголосили про початок нової протестної кампанії, кульмінацією якої має стати масова демонстрація 28 листопада. Протести відбуваються на тлі розгляду Конституційним судом позову щодо заборони п'яти опозиційних партій.
Деталі
У неділю, 25 жовтня, тисячі людей вийшли на вулиці Тбілісі під гаслом "Грузія без Іванішвілі. Грузія заслуговує на краще". Організаторами акції стали представники опозиційних політичних сил та громадянського суспільства. Протестувальники зібралися біля першого корпусу Тбіліського державного університету, звідки вирушили в напрямку проспекту Руставелі. Учасники ходи несли прапори Грузії, Європейського Союзу та України, висловлюючи незгоду з політикою чинної влади та обмеженням діяльності опозиції.
Акція стала початком нової протестної кампанії, яку ініціював "Альянс опозиції", що об'єднує дев'ять грузинських політичних партій.
За інформацією видання "Кавказький вузол", у демонстрації взяли участь тисячі людей. Також повідомлялося про значну присутність правоохоронців.
Опозиція анонсувала масштабні протести 28 листопада
Один із лідерів "Коаліції за зміни" Ніка Гварамія перед початком демонстрації заявив, що опозиція розпочинає нову хвилю протестів, яка має перерости у значно масштабніші виступи.
"Ми починаємо сьогодні, і нам обов'язково потрібна кульмінація, чи буде це 28 листопада, чи наступними днями. Важливо, щоб 28-го числа нас було дуже багато, щоб вітер не зміг загасити вогонь", — заявив Гварамія.
Лідер партії "Європейська Грузія" Гігі Церетелі наголосив, що нинішня акція не є протестом окремої політичної сили, а об'єднує громадян, які прагнуть демократичних змін. За його словами, влада дедалі більше обмежує можливості політичної конкуренції, тоді як країна віддаляється від європейської інтеграції.
"Сьогоднішня акція фактично є початком кампанії. На 28 листопада заплановано проведення великої та важливої акції. Те, що сьогодні відбувається в Грузії з погляду руйнування демократії, справді неможливо уявити на тлі того, що ми були країною-чемпіоном на шляху євроінтеграції, а сьогодні є аутсайдерами", — зазначив Церетелі.
Дата майбутньої демонстрації має символічне значення. Саме 28 листопада 2024 року грузинська влада оголосила про рішення не домагатися початку переговорів щодо вступу країни до ЄС до кінця 2028 року. Це спричинило масштабні антиурядові виступи, які тривали протягом наступних місяців. Опозиція розраховує, що друга річниця початку цих протестів стане приводом для нової масової мобілізації громадян.
У Грузії хочуть заборонити п'ять опозиційних партій
Нова хвиля протестів відбувається на тлі судового процесу, ініційованого правлячою партією "Грузинська мрія".
До Конституційного суду Грузії надійшов позов, підписаний 88 депутатами парламенту, які вимагають визнати неконституційною діяльність п'яти політичних об'єднань.
Ідеться про такі партії та об'єднання:
- "Єдність — Національний рух";
- "Коаліція за зміни";
- "Сильна Грузія — Лело";
- "Федералісти";
- "За Грузію", яку очолює колишній прем'єр-міністр Георгій Гахарія.
Представники правлячої партії стверджують, що діяльність цих політичних сил становить загрозу конституційному ладу держави. Зокрема, автори позову звинувачують опозиційні об'єднання у спробах насильницької зміни влади, невизнанні легітимності державних інституцій та діях, які, на думку позивачів, можуть загрожувати незалежності й територіальній цілісності Грузії.
Водночас представники опозиції категорично відкидають ці звинувачення. Вони переконані, що судовий процес має політичний характер і спрямований на усунення основних конкурентів "Грузинської мрії" напередодні парламентських виборів 2028 року.
Конституційний суд продовжує розгляд справи
Розгляд позову по суті розпочався 21 жовтня у Конституційному суді Грузії, розташованому в Батумі. Справу розглядає пленум суду у складі семи суддів. Засідання відбувалися 21, 22 та 23 жовтня.
Під час слухань представники опозиційних партій звернулися з низкою клопотань. Зокрема, вони пропонували залучити експертів Венеційської комісії, отримати консультативний висновок Європейського суду з прав людини та надати додатковий час для підготовки правової позиції. Однак суд відхилив подані клопотання.
Наступне засідання призначене на 26 жовтня, о 14:00 за місцевим часом. Суд має продовжити розгляд справи та вирішити питання щодо подальшого дослідження аргументів сторін.
Остаточне рішення очікується не пізніше червня 2027 року, хоча суд може ухвалити його раніше. Воно буде остаточним і не підлягатиме оскарженню в межах національної судової системи.
Європарламент засудив спроби заборони опозиції
Дії грузинської влади вже викликали критику з боку європейських інституцій. 8 жовтня Європейський парламент ухвалив резолюцію, у якій засудив спроби "Грузинської мрії" домогтися заборони опозиційних партій. За документ проголосували 445 євродепутатів, 37 виступили проти, ще 97 утрималися.
Європарламентарі закликали грузинську владу відкликати відповідний позов, наголосивши на загрозах для політичного плюралізму та демократичних інститутів країни. Крім того, Європарламент повторно закликав до запровадження адресних санкцій проти представників грузинського керівництва, яких вважає відповідальними за згортання демократичних процесів.
Контекст
Політична криза у Грузії триває з 2024 року. Навесні того року країну охопили масштабні протести проти закону про іноземний вплив, який критики порівнювали з російським законодавством про "іноагентів". Ситуація загострилася після парламентських виборів у жовтні 2024 року, результати яких опозиція відмовилася визнавати.
Наприкінці листопада того ж року уряд оголосив про рішення відкласти просування до переговорів щодо членства Грузії в Європейському Союзі до 2028 року. Це спричинило нові масові демонстрації. Протести неодноразово супроводжувалися сутичками з поліцією, затриманнями учасників та застосуванням спеціальних засобів для розгону людей.
Опозиційні сили звинувачують "Грузинську мрію" у поступовому відході від демократичних принципів та зближенні з росією. Представники правлячої партії ці звинувачення відкидають і стверджують, що їхня політика спрямована на збереження стабільності та суверенітету держави. На цьому тлі подальший розгляд справи про можливу заборону опозиційних партій та запланована на 28 листопада масова демонстрація можуть стати визначальними подіями нового етапу політичного протистояння у Грузії.